ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2002 Справа N 21/573
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого Першикова Є.В.,
судді суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П. ,
розглянула касаційну Державної податкової інспекції у
скаргу Печерському районі м. Києва
на постанову від 01.11.2001р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 21/573 господарського суду міста
за позовом Києва
приватного підприємства “Біфарт”,
до м. Київ
Державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва
Про зобов'язання надати висновок щодо відшкодування ПДВ
та процентів, нарахованих на виниклу бюджетну
заборгованість з ПДВ
В засіданні взяли участь представники:
позивача - Амірова Ю.В.(довір.№ 5 від 03.05.2001р.)
відповідача - не заявилися
18.02.2002р. відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні
за згодою сторони оголошено тільки вступну та резолютивну
частину постанови. Розглянувши матеріали справи, судова колегія
Вищого господарського суду України встановила:
ПП “Біфарт” звернулося в арбітражний суд міста Києва з позовом
до ДПІ у Печерському районі м. Києва про зобов'язання
відповідача подати органу Державного казначейства висновок про
суму відшкодування податку
на додану вартість у розмірі 27 157,00 грн. та суму процентів,
нарахованих на бюджетну заборгованість, у розмірі 3857,00грн. на
рахунок ПП “Біфарт”.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі
податкової декларації за вересень 2000р.та акта тематичної
перевірки № 839/23-707 від 20.12.2000р. сума, що підлягає
відшкодуванню з державного бюджету України згідно п.п. 7.7.1,
п.п. 7.7.3, п. 7.7. ст7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
складає 27 157,00грн., а сума відсотків,
нарахованих на цю бюджетну заборгованість відповідно до
п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 зазначеного закону станом на
27.04.2001р. складає 3857,00грн. Оскільки підставою
відшкодування є висновки податкових органів, які подаються ними
органам Державного казначейства, то ПП “Біфарт” просить
арбітражний суд зобов'язати ДШ у Печерському районі м. Києва
видати вказані висновки.
Рішенням від 24.05.2001р. арбітражного суду міста Києва (суддя
Шевченко Е.О.) у справі № 21/573 задоволене позов ПП “Біфарт” до
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та
зобов'язано відповідача подати органу Державного казначейства
висновок про суми відшкодування податку на додану вартість у
розмірі 27 157,00 грн. та суми відсотків, нарахованих на
бюджетну заборгованість, у розмірі 3857,00грн. на рахунок ПП
“Біфарт”.
21.06.2001р. ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулося до
арбітражного суду міста Києва із заявою про перегляд зазначеного
рішення в порядку нагляду.
На підставі Закону України від 21.06.2001 року № 2539-111 “Про
внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України”
вищезгадану заяву передано для розгляду до Київського
апеляційного господарського суду.
В зазначеній заяві ДПІ у Печерському районі м. Києва посилається
на Постанову КМУ “Про деякі питання відшкодування сум податку на
додану вартість та впорядкування розрахунків з бюджетом” за
№ 2215 від 07.12.99р. згідно з якою відшкодування сум ПДВ з
бюджету проводиться:
- у рахунок погашення заборгованості кредитора (кредиторів)
платника з платежів до державного бюджету;
- у рахунок погашення платнику наданих йому або його кредитору
(кредиторам) кредитів наданих під гарантії держави та бюджетних
позичок несплачених на дату проведення відшкодування;
- за рахунок майна іншого платника податків, що перебуває у
податковій заставі.
Також, ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначає, що за згодою
платника, в межах належного йому відшкодування сум податку на
додану вартість відповідно до указу Президента України від
4.03.1998р. № 167 “Про заходи щодо підвищення відповідальності
за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами” він
може отримати рухоме майно іншого платника податку, що перебуває
в податковій заставі, звернувшись до ДПІ з відповідною заявою.
Щодо відшкодування відсотків нарахованих на суму бюджетної
заборгованості, то ДПІ зазначає, що відповідно до пп. 1.8 ст. 1,
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню
платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою
податку. Оскільки п.п. 7.7.3.ст. 7 та пп. 1.8 ст. 1 вказаного
закону не передбачено відшкодування відсотків саме з державного
бюджету, то їх відшкодування з бюджету, на думку відповідача, є
неправомірним.
Постановою від 01.11.2001р. Київського апеляційного
господарського суду (колегія суддів Новікова М.М., Фролова Г.М.,
Шаргало В.І.) по справі № 21/573 апеляційну скаргу залишено без
задоволення, рішення від 24.05.2001р. арбітражного суду міста
Києва змінено, а саме - позов задоволено частково та зобов'язано
відповідача подати органу Державного казначейства висновок про
суми відшкодування податку на додану вартість у розмірі 27
157,00 грн. та суми процентів, нарахованих на бюджетну
заборгованість, у розмірі 3687,39грн. на рахунок ПП “Біфарт”.
При винесенні постанови апеляційна інстанція керувалась
пп. 7.7.3. п. 7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
згідно з яким суми, що не відшкодовані
платнику податку протягом місяця, що йде за місяцем, у якому
була подана податкова декларація, вважаються бюджетною
заборгованістю, на суму якої нараховуються відсотки в розмірі
120% від облікової ставки НБУ, установленої на момент виникнення
заборгованості, по день погашення заборгованості включно. Також,
апеляційна інстанція зазначила, що підставою для одержання
відшкодування ПДВ із державного бюджету є дані тільки податкової
декларації за звітний період відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а тому бюджетна заборгованість підлягала
відшкодуванню на підставі одних тільки даних податкової
декларації позивача.
У зв'язку із заявленим позивачем уточненням щодо розрахунків
суми відсотків нарахованих на бюджетну заборгованість,
апеляційна інстанція частково змінила рішення арбітражного суду
міста Києва від 24.05.2001р. в частині зобов'язання відповідача
подати висновок про відшкодування відсотків в сумі 3 687,39грн.
Не погоджуючись з постановою від 01.11.2001р. Київського
апеляційного господарського суду ДПІ у Печерському районі
м. Києва звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену
постанову, оскільки при її прийняті судом порушено норми
Постанови КМУ № 2215 від 07.12.99р. “Про деякі питання
відшкодування сум податку на додану вартість та впорядкування
розрахунків з бюджетом” та указу Президента України від
4.03.1998р. № 167 “Про заходи щодо підвищення відповідальності
за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами”.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом та заслухавши пояснення присутнього у засіданні
представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі податкової декларації ПП”Біфарт” за вересень 2000р.
та акта № 839/23-707 від 20.12.2000р. про результати перевірки
ПП “Біфарт” з питання відшкодування сум ПДВ із бюджету за
вересень 2000р. сума, що підлягає відшкодуванню з державного
бюджету України складає 27 157,00 грн.
П. п. 7.7.3, п. 7.7. ст. .7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що відшкодування сум
ПДВ здійснюється шляхом перерахування на його рахунок в установі
банку. Позивач у своїй декларації за вересень 2000р. також
зазначив такий порядок відшкодування.
Постановою КМУ № 2215 від 07.12.99р. “Про деякі питання
відшкодування сум податку на додану вартість та впорядкування
розрахунків з бюджетом” та указом Президента України від
4.03.1998р. № 167 “Про заходи щодо підвищення відповідальності
за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами”
встановлено порядок відшкодування заборгованості платнику
податку, який вже врегульований Законом.
Зазначені Постанова КМУ та Указ Президента встановлюють
додатковий порядок відшкодування ПДВ, який передбачає згоду
платника ПДВ на зміну способу відшкодування. Однак, позивач у
своїй декларації за вересень 2000р. зазначив порядок
відшкодування, передбачений Законом України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, шляхом перерахування бюджетної
заборгованості на його рахунок в установі банку.
За таких обставин, відмова ДПІ подати органу Держказначейства
висновок про суми відшкодування ПДВ та посилання на необхідність
застосування приватним підприємством “Біфарт” порядку
відшкодування ПДВ, передбаченого Постановою КМУ та Указом
Президента необгрунтовані.
Що стосується твердження ДПІ щодо неправомірного відшкодування з
державного бюджету відсотків нарахованих на суму бюджетної
заборгованості, то згідно пп. 7.7.3. п. 7. ст. 7 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми, що не
відшкодовані платнику податку протягом місяця, що йде за
місцем, у якому була подана податкова декларація, вважаються
бюджетною заборгованістю, на суму якої нараховуються відсотки в
розмірі 120% від облікової ставки НБУ, установленої на момент
виникнення заборгованості, по день погашення заборгованості
включно.
Також, відповідно до наказу № 200/86 від 21.05.2001р. Державної
податкової адміністрації та Державного казначейства України яким
затверджено Порядок відшкодування ПДВ (п.п. 6.3 - 6.5цього
порядку) передбачено, що податкові органи в особовому рахунку
платника податку за прострочення терміну відшкодування ПДВ
нараховують відсотки (на рівні 120% облікової ставки НБУ,
установленої на момент виникнення заборгованості, протягом
строку її дії, включаючи день погашення), які за заявою платника
податку можуть бути перераховані на його розрахунковий рахунок
або направлені на погашення податкового зобов'язання з податку
на додану вартість.
Отже, твердження ДПІ у Печерському районі про неправомірність
відшкодування з державного бюджету відсотків нарахованих на суму
бюджетної не відповідає нормам чинного законодавства.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що касаційна скарга Державної податкової
інспекції у Печерському районі не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10,111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія
Вищого господарського суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва по справі № 21/573 господарського суду міста
Києва залишити без задоволення.
Постанову від 01.11.2001р. Київського апеляційного
господарського суду по справі № 21/573 господарського суду міста
Києва залишити без змін. Головуючий, суддя Першиков Є.В.
Судді Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.