ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.02.2002 Справа N 7/2692-411п/з
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П. ,
розглянула
касаційну скаргу малого підприємства “Гарант“
на ухвалу від 01.10.2001р. Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 7/2692-411 п/з господарського суду
Чернівецької області
за позовом малого підприємства “Гарант”, с.Мамаївці
Кіцманського району, Чернівецької області
до -ВАТ “Облагропостач”, м. Чернівці
Та -Чернівецької обласної виробничо-
комерційної асоціації “Агропрогрес“
Про визнання права власності на майно
В засіданні взяли участь повноважні представники
позивача - Гнатюк Г.Г. (довір.№ 12 від 04.02.2002р.)
відповідача - не з'явилися
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
14.02.2002 в судовому засіданні за
згодою сторони оголошено тільки вступну та резолютивну частини
постанови.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія Вищого
господарського суду України
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням від 15.06.2001р. арбітражного суду Чернівецької області
(суддя Бабак Л.М.) у справі № 7/2692-411 п/з відмовлено в
задоволенні позову МП “Гарант” до Чернівецької обласної
виробничо-комерційної асоціації “Агропрогрес” та ВАТ
“Облагропостач” про визнання права власності на приміщення
магазину.
5.07.2001р. МП”Гарант” звернулося до арбітражного суду
Чернівецької області із заявою про перегляд зазначеного рішення
в порядку нагляду.
На підставі Закону України від 21.06.2001 року № 2539-ІІІ “Про
внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України“
господарський суд Чернівецької області листом № 900 від
1.08.2001р. направив вищезгадану заяву до Львівського
апеляційного господарського суду.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду (колегія
суддів О.М.Бобеляк, М.І.Городечна, В.Л.Кузь) від 16.08.2001р. по
справі № 7/2692-411 п/з апеляційну скаргу повернуто без розгляду
у зв'язку з ненаданням доказів сплати належної суми держмита та
належних доказів надсилання копії скарги іншим сторонам у
справі.
МП “Гарант” отримало вказану ухвалу 11.09.2001р. та усунувши
зазначені недоліки 18.09.2001р. звернувся з повторною
апеляційною скаргою.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду (колегія
суддів О.М.Бобеляк, О.Л.Дубник, Г.В.Орищин) від 01.10.2001р.
зазначену апеляційну скаргу повернуто без розгляду, оскільки
скарга оформлена з порушенням вимог ст. 94 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та подана після закінчення трьохмісячного строку з
дня прийняття рішення місцевим господарським судом, протягом
якого можливе його відновлення.
Не погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного
господарського
суду від 01.10.2001р. МП “Гарант” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати зазначену ухвалу.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом та заслухавши пояснення присутнього у засіданні
представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
МП “Гарант” вчасно подало заяву про перегляд в порядку нагляду
рішення від 15.06.2001р. по справі № 7/2692-411 п/з - а саме
5.07.2001р. Зазначена заява відповідно до Закону України від
21.06.2001 року № 2539-ІІІ “Про внесення змін до Арбітражного
процесуального кодексу України” була направлена Господарським
судом Чернівецької області на розгляд до Львівського
апеляційного господарського суду. Апеляційна
інстанція ухвалою від 16.08.2001р. безпідставно повернула скаргу
без розгляду у зв'язку з ненаданням доказів сплати належної суми
держмита та належних доказів надсилання копії скарги іншим
сторонам у справі, оскільки на час подання апеляційної скарги
ставка держмита була зменшена з 5% до 1%, а ставка держмита при
поданні апеляційної скарги дорівнює 50% ставки держмита, що
сплачується у разі подання позову, таким чином сплачене
скаржником держмито в розмірі 27,26грн. є правомірним. Також МП
“Гарант” надано докази того, що при поданні скарги були додані
завірені копії поштових квитанцій, які містили дані про поштове
відділення, дату прийняття та адресати /додаються/.
За таких обставин, апеляційна інстанція, приймаючи ухвалу від
01.10.2001р., необгрунтовано застосувала ст. 93 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та відмовила в прийнятті апеляційної скарги.
Що стосується посилання Львівського апеляційного суду на те, що
скарга оформлена з порушенням вимог ст. 94 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, то судом не зазначено, в чому полягає це порушення
і яких саме реквізитів не містить касаційна скарга.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що касаційна скарга МП “Гарант” підлягає
задоволенню, а ухвала Львівського апеляційного господарського
суду від 01.10.2001р. по даній справі - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
Вищого господарського суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу малого підприємства “Гарант” у справі
№ 7/2692-411п/з Господарського суду Чернівецької області
задовольнити.
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
01.10.2001 скасувати.
Справу № 7/2692-411п/з Господарського суду Чернівецької області
направити до Львівського апеляційного господарського суду для
розгляду по суті апеляційної скарги малого підприємства
“Гарант”.