ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14.02.2002                                 Справа N 5Р/90-А-01
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого – судді Карабаня В.Я.,
суддів Усенко Є.А., Жаботиної Г.В.
у відкритому судовому засіданні, за участю представників сторін,
розглянувши касаційну скаргу Радивилівського відділення
державної виконавчої служби
 
про   перегляд у касаційному порядку постанови Арбітражного суду
Рівненської області від 15.05.2001р.
 
у справі № 5Р/90-А-01
за позовом Козинського кооперативного підприємства “Каштан“
до Радивилівського відділення державної виконавчої служби
 
про   визнання недійсним акту,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  Арбітражного суду Рівненської області від 27.02.2001р.
(судді В.В.Коломиє), яке постановою даного арбітражного суду від
15.05.2001р.   залишено   без  змін,   позов   задоволене:   акт
Радивилівського   відділу  державної   виконавчої   служби   від
24.11.2000р.  про  придбання майна з  прилюдних  торгів  визнано
недійсним.
 
Не  погоджуючись  з  судовими рішеннями  відповідач  просить  їх
скасувати,  як  такі, що прийняті з порушенням  та  неправильним
застосуванням норм процесуального та матеріального права.
 
Заслухавши  представника оскаржувача, який  підтримав  касаційну
скаргу,   доводи  та  міркування  представника  позивача,   який
висловив   заперечення  щодо  касаційної   скарги,   перевіривши
правильність  застосування арбітражним судом норм  матеріального
та  процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку щодо задоволення касаційної скарги.
 
Позивачем   заявлено   позов   про   визнання   недійсним   акту
Радивилівського   відділу  державної   виконавчої   служби   про
придбання  майна з прилюдних торгів від 24.11.2000р.,  оскільки,
на думку позивача, даний акт був підставою для видачі нотаріусом
громадянці Друзюк Л. свідоцтва про придбання нерухомого майна  з
прилюдних торгів, чим порушено право власності позивача на майно
- предмет прилюдних торгів.
 
Відповідно до ч. 2 пункту 6.1 “Тимчасового положення про порядок
проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого
майна”, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від
27.10.99р.  №  68/5  та  ним  же  зареєстровано  02.11.99р.   за
№  745/4038  (далі  Тимчасове положення) в  акті,  який  складає
державний виконавець про проведені прилюдні торги, зазначаються:
ким,   коли   і   де   проводилися   прилюдні   торги;   коротка
характеристика  реалізованого  майна;  прізвище,  ім'я   та   по
батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця;  сума,
внесена  переможцем торгів за придбане майно; прізвище, ім'я  та
по  батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; дані
про  правовстановлювальні  документи.  Із  аналізу  даної  норми
випливає,  що  акт  про  проведені  прилюдні  торги   є   формою
констатації  факту  відбувшихся подій щодо проведених  прилюдних
торгів,   а   отже  даний  акт  не  тягне  за  собою   зміни   в
правовідносинах, що існували до його складання та  затвердження,
оскільки до зміни в правовідносинах, що існували, призвели  самі
прилюдні торги, які відбулися до затвердження акту.
 
Як  випливає  з  п. 6.4 вищезгаданого Тимчасового положення,  на
підставі   акта,  який  підтверджує  факт  відбувшихся   торгів,
нотаріус  видає  покупцеві  свідоцтво про  придбання  нерухомого
майна  з  прилюдних торгів, з моменту набуття якого і  виникають
юридичні наслідки щодо відбувшихся прилюдних торгів у покупця.
 
Враховуючи,  що з укладенням та затвердженням оспорюваного  акту
законодавець  не  пов'язує виникнення  юридичних  наслідків,  то
даний  акт  не впливає на права та охоронювані законом  інтереси
позивача, які підлягають захисту.
 
Оскільки  оспорюваний акт не порушує права та  законні  інтереси
позивача,  то  у  позивача були відсутні  правові  підстави  для
звернення  до  арбітражного суду, а  у  арбітражного  суду  були
відсутні  підстави, передбачені ст. 2 АПК України,  що  діяв  на
момент подачі позову, для порушення провадження у даній справі.
 
За  таких  обставин провадження у справі підлягає припиненню  на
підставі  ст.  80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у зв'язку  з  тим,  що
даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
 
Крім  того,  як  випливає з суті позову, Козинське  кооперативне
підприємство  “Каштан” в порядку позовного провадження  оскаржує
дії   посадової   особи  відповідача  під  час  здійснення   нею
виконавчого провадження.
 
Частиною  1  ст.  4-1  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          визначено,  що
господарські   суди   вирішують  спори   у   порядку   позовного
провадження, передбаченого цим кодексом. Як випливає  з  розділу
IV ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , органи державної виконавчої служби в
процесі  позовного провадження учасниками не  є.  Відповідно  до
ст.  З  Закону  України  “Про  державну  виконавчу  службу”   на
державних  виконавців  покладено  примусове  виконання   рішень,
перелік  яких  визначено  ст. З Закону  України  “Про  виконавче
провадження” ( 606-14 ) (606-14)
        , отже виконавче провадження є  заключною
стадією судового процесу, що забезпечує реалізацію захисту  прав
та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
 
Згідно ст. 13 Закону України “Про державну виконавчу службу” дії
або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені  до
вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому
законом.  Статтею  121-2 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  що  набрала
чинність  05.07.2001р.,  з моменту публікації  в  газеті  “Голос
України”,  передбачено порядок оскарження дій  чи  бездіяльність
органів  державної  виконавчої  служби  щодо  виконання  рішень,
ухвал, постанов господарських судів. Із приписів зазначених норм
випливає,  що дії або бездіяльність органів державної виконавчої
служби  під час здійснення ними процесуальних дій, пов'язаних  з
виконанням  рішень,  оскаржуються в порядку  виконавчого,  а  не
позовного  провадження.  Таким  чином  даний  спір  не  підлягає
вирішення в господарських судах України.
 
Враховуючи,  що  арбітражним судом  при  розгляді  даної  справи
порушено  ст.ст.  2,  4-1, 12, 18, 21 АПК  України,  чинного  на
момент  постановления судових рішень, то прийняті за результатом
розгляду  судові рішення підлягають скасуванню, а провадження  у
справі припиненню.
 
Керуючись ст.ст. п. 1 ч. 1 ст. 80, 111-5, 111-7, 111-9,  111-10,
111-11     Господарського     процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Радивилівського відділення державної виконавчої
служби задовольнити.
 
Скасувати  рішення  Арбітражного суду  Рівненської  області  від
27.02.2001р. та постанову Арбітражного суду Рівненської  області
від  15.05.2001р.  у справі № 5р/90-А-01, провадження  у  справі
припинити.