ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.02.2002 Справа N 21/509
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Грека Б.М., Чупруна В.Д.
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ “Рего“
розглянув касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного
господарського суду
у справі 21/509
господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ “Рего“
до ДПІ у Печерському районі м. Києва
Про стягнення 113019,05 грн. та зобов'язання надати висновок
про відшкодування ПДВ
Рішенням Арбітражного суду м. Києва (суддя Шевченко Е.О.) від
04.05.2001р. позов задоволено. Зобов'язано Державну податкову
інспекцію у Печерському районі м. Києва в п'ятиденний строк
надати висновок до Державного казначейства у Печерському районі
м. Києва висновок про відшкодування податку на додану вартість
Товариству з обмеженою відповідальністю “Рего” в сумі 99379,00
грн. та 13640,05 грн. - відсотків, що нараховуються на суму
бюджетної заборгованості.
Рішення прийняте з посиланням на те, що згідно п. 5 “Порядку
відшкодування податку на додану вартість”, затвердженого наказом
Державної податкової Адміністрації України та Головного
управління державного казначейства України від 02.07.97р. за
№ 209/72 із змінами та доповненнями до нього, підставою для
бюджетного відшкодування є висновки податкових органів, які
подаються органам Державного казначейства не пізніше 5-ти
робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на
додану вартість, а ДПІ у Печерському районі м. Києва, не
оспорюючи суму заборгованості, відмовляє у видачі відповідного
висновку.
Стосовно посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів
України від 07.12.99р. № 2215 “Про деякі питання відшкодування
сум податку на додану вартість та впорядкування розрахунків з
бюджетом”, то в рішенні зазначено, що ця постанова не відміняє
відшкодування ПДВ у грошовій формі, передбачене п. 7.7.3 ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а
лише пропонує інші схеми відшкодування податку.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду
м. Києва, перевірила в апеляційному порядку рішення суду і
постановою від 01.11.2001р. частково змінила його, скоригувавши
лише розрахунок відсотків, а апеляційну скаргу залишила без
задоволення з тих же підстав.
ДПІ у Печерському районі м. Києва вважає, що апеляційним судом
не повно з'ясовано питання щодо порядку проведення
відшкодування, передбаченого Постановою КМУ від 07.12.99 за
№ 2215, якою затверджено порядок проведення відшкодування сум
податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на
поточний рахунок платника податку.
Крім того, на думку заявника, Закон України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначає лише нарахування
процентів на суму бюджетної заборгованості, а обов'язок
відшкодування таких нарахувань законом не передбачений.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Рего” подало до ДПІ у
Печерському районі м. Києва декларації по податку на додану
вартість за вересень та жовтень 2000 року із зазначенням, що
відшкодування сум ПДВ відбувається шляхом перерахування сум
належних до відшкодування, на рахунок товариства в установі
банку.
Оскільки відшкодування станом на 06.04.2001 року не відбулося,
заявник звернувся з відповідною претензією до ДПІ у Печерському
районі м. Києва з проханням відшкодувати податок на додану
вартість.
У відзиві на претензію відповідач не заперечує проти суми, що
підлягає відшкодуванню, але висновків про відшкодування ПДВ не
надав.
У зв'язку з тим, що відповідач не прийняв заходів, необхідних
для проведення відшкодування ПДВ, заявник звернувся з позовом до
суду.
Відповідно до п.п. 7.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з п. 7.7.1 зазначеної
статті, має від'ємне значення, ця сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подання декларації. Підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-якими банківськими установами.
Суми, невідшкодовані платникам податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На
суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні
120 відсотків від облікової ставки НБУ, що діяла на момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право в будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про
примусове стягнення коштів та притягнення посадових осіб, винних
у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
З огляду на те, що бюджетне відшкодування, відповідно до
“Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого
наказом Державної податкової адміністрації України та Головного
казначейства України від 02.07.97р. № 263/2067, здійснюється за
висновками податкових органів і оскільки відповідач вказаного
висновку не надав, Арбітражний суд правомірно задовольнив
позовні вимоги ТОВ “Рего”.
Слід зазначити, що відповідачем не оспорюються сума, що підлягає
відшкодуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі
встановлених цими судами фактичних обставин справи.
Порушень Київським апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права Вищим господарським судом
України не встановлено.
На підставі вищевикладеного. Керуючись ч. 1 ст. 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. . 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.11.2001р. у справі 21/509 залишити без змін, а скаргу ДПІ у
Печерському районі м. Києва без задоволення.
Головуючий, суддя В.Чабан
СУДДІ Б.Грек
В.Чупрун