ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.02.2002 Справа N 20-4/185-2/651
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді КузьменкаМ.В.,
суддів Васищака І.М.,
ПалійВ.М.,
розглянувши касаційну скаргу Українсько-канадського
спільного підприємства “Донбас-Ліберті”
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 13.11.2001
у справ? № 20-4/185-2/651 господарського суду м. Севастополя
за позовом Українсько-канадського спільного підприємства
“Донбас-Ліберті”
до Приватного підприємства “Торговий комплекс “Діалог“
Про стягнення 72403,41грн.
за участю представників:
СП “Донбас-Ліберті” - не з'явилися;
ПП “Торговий комплекс “Діалог” - не з'явилися
В С Т А Н О В И Л А:
Українсько-канадське спільне підприємство "Донбас-Л?берт?"
звернулося до господарського суду м. Севастополя з
клопотання про відновлення строку пред'явлення наказу до
виконання та зміну способу виконання рішення суду від
11.10.2000р. у справі № 20-4/185 шляхомзвернення стягнення
на майно Приватного підприємства “Торговий комплекс “Діалог“
(а.с.41-42).
Ухвалою від 27.08.2001р. господарський суд м. Севастополя у
задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку,
встановленого для пред'явлення наказу арбітражного суду до
виконання, відмовив, посилаючись на відсутність підстав для
визнання поважними причин його пропуску (а.с.50).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.11.2001р. ухвала господарського суду м. Севастополя від
27.08.2001р. залишена без змін (а.с.65-66). Не погоджуючись з
прийнятими у справі судовими актами, Українсько-канадське
спільне підприємство “Донбас-Ліберті” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх
скасувати, прийнявши рішення по суті заявлених у клопотанні
вимог.
Оспорюючи законність прийнятих у справі судових актів, скаржник
вказує на те, що судами помилково не враховані положення ст. 52
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки добровільно перерахувавши
кошти, стягнуті за рішенням суду, ПП Торговий комплекс “Діалог”
своїми діями поновив провадження по виконанню наказу і виявив
згоду на подальшу сплату боргу.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргою такою, що не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Рішенням арбітражного суду м. Севастополя від 11.10.2000р.
частково задоволено позов Українсько-канадського спільного
підприємства “Донбас-Ліберті” та постановлено стягнути на його
користь з Приватного підприємства “Торговий комплекс “Діалог”
16434,89грн., у тому числі 11860,39грн. основної заборгованості,
3335,91грн. збитків у зв'язку з інфляцією, 445,56грн. трьох
процентів річних, 727грн. в рахунок відшкодування витрат по
сплаті державного мита та 69грн.в рахунок відшкодування витрат
на інформаційно-технічне забезпечення арбітражного процесу На
виконання рішення суд у цій частині видано наказ.
Відповідно до ст. 118 АПК України (в редакції на момент
прийняття рішення судом), виданий скаржнику наказ підлягав
пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня прийняття
рішення.
Виконання рішень, згідно ст. 1151 АПК України (в редакції, яка
діяла на момент виконання рішення суду), здійснюється у порядку,
передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом України та
Законом України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
.
Так, в силу ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
, строк пред'явлення виконавчого документа
переривається:
- пред'явленням виконавчого документа до виконання;
- частковим виконанням рішення боржником.
Після перерви строку пред'явлення виконавчого документа до
виконання перебіг строку поновлюється, при цьому, час, що минув
до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Крім того, відповідно до ч. З ст. 22 вказаної норми, у разі
повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з
неможливістю повного або часткового виконання рішення, строк
пред'явлення виконавчого документу до виконання після перерви
встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
Як встановлено судами апеляційної та першої інстанції при
розгляді поданих клопотань, виданий наказ неодноразово, в межах
встановленого строку, пред'являвся до виконання скаржником в
установи банків, однак повертався ними, у зв'язку з відсутністю
коштів на рахунку боржника. Останній раз наказ повернуто
боржнику 05.12.2000р. Таким чином, з 05.12.2000р. розпочався
перебіг нового трьохмісячного строку пред'явлення наказу до
виконання, якій закінчився 05.03.2001р.
Посилання скаржника на те, що боржник перерахував частину
заборгованості у відповідності до платіжних доручень № 406 від
23.08.2001р., № 413 від 28.08.2001р., чим перервав строк
пред'явлення наказу до виконання, помилкові, оскільки
перерахування коштів за цими платіжними дорученнями відбулося
вже після закінчення такого строку.
Також слід зазначити, що закінчення строку, встановленого для
пред'явлення наказу до виконання, за яким відбувається примусове
виконання рішення суду, не перешкоджає добровільному виконанню
цього рішення, яке не обмежене строком, боржником.
З клопотанням про поновлення строку пред'явлення наказу до
виконання, який закінчився, Українсько-канадське спільне
підприємство “Донбас-Ліберті” звернулося лише 10.08.2001р.,
тобто пропущений строку пред'явлення наказу до виконання складає
більш ніж п'ять місяців.
Відповідно до ст. 119 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у разі пропуску
строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних
господарським судом поважними, пропущений строк може бути
відновлено.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку
пред'явлення наказу до виконання, скаржник посилався на обіцяння
боржника погасити заборгованість поставкою продукції, однак,
вказана причина не визнана судом поважною, оскільки це не
перешкоджало скаржнику пред'явити наказ до виконання або
звернутися до суду з клопотанням про зміну способу виконання
цього рішення.
Враховуючи вищевикладене, судом правомірно відмовлено скаржнику
у поновлення строку пред'явлення наказу суду до виконання.
Таким чином, постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 13.11.2001р. та ухвала господарського
суду М.Севастополя від 27.08.2001р. у цій справі прийняті у
відповідності з нормами матеріального та процесуального права і
підстав для її скасування судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
13.11.2001р. та ухвалу господарського суду М.Севастополя від
27.08.2001р. у справі № 20-4/185-2/651 залишити без змін, а
касаційну скаргу Українсько-канадського спільного підприємства
“Донбас-Ліберті” - без задоволення.