ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.02.2002 Справа N 17-3-23-01-6679
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М.Михайлюка – головуючого,
Т.Добролюбової,
Т.Дроботової,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Державної податкової інспекції у м.
касаційну скаргу Одесі
на постанову від 06.11.2001 Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 17-3-23/01-6679 господарського
суду Одеської області
за позовом державного підприємства “Одеський
морський торговельний порт”
до -Державної податкової інспекції у
м. Одесі;
-Управління Державного казначейства
в Одеській області
про повернення бюджетного відшкодування та нарахованих
процентів
ВСТАНОВИВ:
Позивачем заявлена до суду вимога про зобов’язання ДПІ в м.
Одесі через управління Державного казначейства в Одеській
області повернути з Державного бюджету України бюджетне
відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2980939 грн. і
проценти, нараховані на суму бюджетного відшкодування у розмірі
56691 грн. за рахунок погашення зобов’язань з податку на
прибуток.
Господарський суд Одеської області рішенням від 14.09.2001
(суддя С.Владимиренко) позовні вимоги задовольнив частково: ДПІ
в м. Одесі зобов’язано надати до управління Державного
казначейства в Одеській області висновок про повернення з
Державного бюджету України на користь ДП “Одеський морський
торговельний порт” бюджетного відшкодування на суму 2980939 грн.
шляхом зарахування в рахунок його платежів з податку на
прибуток; управлінню Державного казначейства в Одеській області
повернути з Державного бюджету України на користь ДП “Одеський
морський торговельний порт” бюджетне відшкодування в сумі
2980939 грн. шляхом зарахування в рахунок його платежів з
податку на прибуток. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що Указом Президента України “Про
деякі зміни в оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
передбачена можливість
повного або часткового зарахування суми бюджетного відшкодування
в рахунок платежів з податку на додану вартість або інших
податків, зборів (обов’язкових платежів), які зараховуються до
Державного бюджету України. Таке рішення платника податку
відображається в податковій декларації, про що зазначено і в п.
3 Порядку відшкодування податку на додану вартість,
затвердженого наказом ДПА України та Головного управління
Державного казначейства України від 02.07.97 № 209/72
( z0263-97 ) (z0263-97)
.
Однак, оскільки ні Законом України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ні Указом Президента України “Про деякі
зміни в оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
не встановлено право
нараховувати проценти на суму бюджетної заборгованості, яка за
рішенням платника зараховується в рахунок платежів з ПДВ або
інших обов’язкових платежів в Державний бюджет України, в
частині позову про нарахування процентів відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
06.11.2001 (Н.Таценко, М.Сидоренко, Г.Разнюк) рішення у справі
залишено без зміни з тих же підстав.
ДПІ у м. Одесі подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення від 14.09.2001 та
постанову від 06.11.2001 скасувати, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про порушення норм матеріального права, зокрема Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, пунктом
7.7.3 якого не дозволяється здійснення відшкодування ПДВ шляхом
зменшення платежів по інших податках, зборах (обов’язкових
платежах), в т.ч. і податку на прибуток.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення
присутнього в судовому засіданні представника позивача,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні господарського суду Одеської області та постанові
Одеського апеляційного господарського суду колегія суддів
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Статтею 8 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлені особливості оподаткування операцій з
вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України. Відповідно до пункту 8.1 згаданої статті
платник податку, який здійснює операції з вивезення
(пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території
України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування
за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого
розрахунку.
Пунктом 8.7 вказаної статті передбачено, що за добровільним
рішенням платника податку сума експортного відшкодування може
бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього
податку або інших податків, зборів (обов’язкових платежів), які
зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення
платник податку зазначає в декларації (в редакції Закону від
01.06.2000).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ДП
“Одеський морський торговельний порт” подало до ДПІ у м. Одесі
податкові декларації з податку на додану вартість за січень,
лютий і березень 2001р., в яких визначило суму податку на додану
вартість, належну до відшкодування з бюджету у розмірі: 406556
грн., 1754696 грн., 819687 грн. відповідно. До податкових
декларацій додані відповідні розрахунки експортного
відшкодування.
У податкових деклараціях підприємством визначено порядок
здійснення відшкодування – “повне зарахування в рахунок платежів
з податку на прибуток” (пп. 23.1.2 декларацій).
Розмір експортного відшкодування ДПІ в м. Одесі при розгляді
справи не оспорювався.
З наведених обставин касаційна інстанція не приймає до уваги
посилання ДПІ у м. Одесі на вимоги пп. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
яким не дозволяється здійснення відшкодування ПДВ шляхом
зменшення платежів по інших податках, зборах (обов’язкових
платежах), оскільки вказане не стосується експортного
відшкодування ПДВ.
Зважаючи на викладене, рішення господарського суду Одеської
області та постанова Одеського апеляційного господарського суду
залишаються без зміни з мотивів, викладених у даній постанові.
Керуючись ст.ст. 111-5,111-7, п. 1 ст. 111-9,111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Одесі залишити без задоволення.
Рішення від 14.09.2001господарського суду Одеської області та
постанову від 06.11.2001 Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 17-3-23/01-6679 – без зміни.
Головуючий М.Михайлюк
Судді Т.Добролюбова
Т.Дроботова