ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2002 Справа N 2-4/5455-00
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.,
суддів : Невдашенко Л.П. ,
Перепічай В.С.,
розглянувши касаційну ТОВ фірми “Фіто-Плюс”
скаргу
на постанову від 5.11.2001
у справі № 2-4/5455-00
Севастопольського апеляційного господарського суду
за позовом ТОВ фірми “Фіто-Плюс”
до ВАТ “Ялтинський комбінат
харчування”
Про відшкодування збитків та усунення перешкод у користуванні
орендованим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2000 р. ТОВ фірма “Фіто-Плюс” пред’явило в арбітражному
суді позов до ВАТ “Ялтинський комбінат харчування” про
відшкодування збитків у сумі 481573,1 грн. та усунення перешкод
у користуванні орендованим приміщенням.
Вказало, що за договором оренди від 3.11.98 і додатковою угодою
до нього, відповідач передав їм нежитлове приміщення площею 430
кв.м строком до 3.01.2002.
Листом від 14.02.2002 відповідач у односторонньому порядку
розірвав укладений договір, вимкнув електроенергію, опечатав
виробничі і підсобні приміщення.
Посилаючись на те, що неправомірними діями орендодателя йому,
позивачу, було завдано збитки на загальну суму 481573,1 грн.,
просив задовольнити позов на цю суму, а також зобов’язати ВАТ
“Ялтинський комбінат харчування” не чинити перешкод у
користуванні орендованим приміщенням.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
18.10.2000 позов задоволено частково на суму 193925,5 грн. та
зобов’язано відповідача усунути перешкоди у користуванні
орендованими приміщеннями загальною площею 430 кв.м,
розташованих по вул. Умельцев, 2 в сел. Массандра шляхом
включення електроенергії. В решті позову відмовлено.
Постановою арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
30.05.2001 рішення суду скасовано і справу направлено на новий
розгляд.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 5.11.2001 вказану постанову арбітражного суду Автономної
Республіки Крим залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ фірма
“Фіто-Плюс” без задоволення.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційної інстанції і залишити рішення першої інстанції без
змін, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду була
прийнята з порушенням норм процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді Перепічая В.С., пояснення
представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону
України від 21.06.2001 “Про внесення змін до Арбітражного
процесуального кодексу України” постанова арбітражного суду, яка
не оскаржена в порядку нагляду, може бути оскаржена до
господарського суду апеляційної інстанції у порядку,
встановленому Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як наведено вище, рішенням арбітражного суду Автономної
Республіки Крим від 18.10.2000 позов ТОВ фірми “Фіто-Плюс” було
задоволено частково.
Дане рішення позивачем було оскаржено у порядку нагляду за
діючим на той час Арбітражним процесуальним кодексом України.
Відповідно ж до ст. 107 Арбітражного процесуального кодексу
України підставами для зміни або скасування рішення, ухвали,
постанови в порядку нагляду було, зокрема, неповне з’ясування
обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин,
що мають значення для справи, які арбітражний суд визнав
встановленими.
Виходячи з наданих відповідачем додаткових доказів, скасовуючи
постановою від 30.05.2001 рішення суду на підставі даної норми
Закону і направляючи справу на новий розгляд, наглядова
інстанція зобов’язала суд першої інстанції належним чином
з’ясувати дійсні обставини справи, зокрема, чи був укладений між
сторонами договір оренди від 3.01.98, встановити за якою адресою
і де саме знаходилось орендоване майно, усунути протиріччя
стосовно площі орендованих приміщень, та з огляду того що
висновок експерта не є для суду обов’язковим і оцінюється як
один із доказів в сукупності з іншими доказами по справі, більш
ретельно з’ясувати також дійсну суму збитків, щодо яких було
заявлено позов.
При цьому, враховуючи, що з’ясування дійсних обставин справи
впливало на правильність вирішення спору у обсязі заявлених
позовних вимог, суд наглядової інстанції мав підстави для
скасування оспореного рішення повністю.
Відповідно до вимог ст. 58 Арбітражного процесуального кодексу
України та повноважень суду наглядової інстанції, передбачених
ч. ч. 2, 3 ст. 106 цього Кодексу, суддя мав право об’єднати
кілька однорідних справ у яких беруть участь ті ж самі сторони,
в одну справу.
Саме ж по собі не зазначення в ухваленій постанові норми закону
щодо об’єднання справи при очевидності її застосування за
змістом постанови, а також порушення строків розгляду наглядової
скарги, передбачених ч. 2 ст. 104 Арбітражного процесуального
кодексу України, не є безумовною підставою для скасування по
суті правильного прийнятого наглядовою інстанцією рішення.
При цьому, за приписом ст. 104 Арбітражного процесуального
кодексу України, виклик сторін для розгляду скарги це право, а
не обов’язок суду.
За таких обставин, перевіряючи вказану постанову суду наглядової
інстанції, суд апеляційної інстанції виходячи з повноважень та
межі перевірки справи в апеляційному порядку, визначених
розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. обгрунтовано прийшов до висновку про відсутність
підстав для скасування або зміни вказаної постанови суду від
30.05.2001.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-
10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ фірма “Фіто-Плюс” залишити без задоволення,
а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 5.11.2001 без змін.
Головуючий Ф. Черногуз
Судді Л. Невдашенко
В. Перепічай