ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2002 Справа N 12/159 м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,       Кузьменка М.В.,
судді
суддів             Васищака І.М., Чернова Е.В.,
розглянувши  за участю представника відповідача касаційну  скаргу
ДК “Укргазвидобування ”НАК“ Нафтогаз України”
на постанову   від  18.03.2002  року  Харківського   апеляційного
   господарського суду
у справі     № 12/159
за позовом   товариства      з     обмеженою     відповідальністю
             “Трансенергогаз”
до           ДК  “Укргазвидобування”  НАК  “Нафтогаз  України”  в
             особі ГПУ “Полтавагазвидобування”
про          стягнення 947 041, 19 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 24.01.2002 року господарського суду Полтавської області за клопотанням позивача поновлено пропущений строк для пред’явлення наказу про стягнення з ДК “Укргазвидобування” 360 726,11 грн. основному боргу та 1 700 грн. витрат з сплати державного мита.
Постановою від 18.03.Харківського апеляційного господарського суду у задоволенні апеляційної скарги ДК “Укргазвидобування” в особі ГПУ “Полтавагазвидобування” відмовлено з залишенням без змін ухвали від 24.01.2002 року господарського суду Полтавської області.
Відповідач вважає, що постанова від 18.03.Харківського апеляційного господарського суду, а з урахуванням уточнень касаційних вимог і ухвала від 24.01.2002 року господарського суду Полтавської області, підлягають касаційному перегляду з їх подальшим скасуванням через порушення судами норм процесуального права.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте відзив від позивача у справі на касаційну скаргу не надійшов і його представник в судове засідання не з’явився. Заслухавши пояснення представника відповідача Я. Білака, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки та проаналізувавши застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом статті 119 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суд відновлює зазначений в цій статті процесуальний строк у разі його пропуску стягувачем з поважних причин, про що зазначає в ухвалі. Основні вимоги, що пред’являються до змісту ухвали, у тому числі вищеназваної, встановлені статтею 86 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Порушуючи вимоги цієї статті, місцевий господарський суд в оспорюваній ухвалі не зазначив, які саме обставини об’єктивно перешкоджали стягувачу своєчасно у визначений законом термін подати наказ на примусове виконання.
За цієї обставини колегія суддів вважає, що ухвала від 24.01.2002 року місцевого господарського суду в даній справі є не мотивованою, а висновок апеляційного суду щодо її обґрунтованості - помилковим.
Позивач подав заяву про відновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання, обґрунтовуючи причину пропуску процесуального строку проведенням взаємозаліку відповідно до укладеної між сторонами угоди від 23.10.2001 року за № 23/10-01.
Зазначена угода встановлює певні правовідносини для її учасників на стадії виконання судового рішення у даній справі і, водночас, є підставою для проведення розрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю “Трансенергогаз”, дочірньою компанією “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, ДК “ГАЗ України” та НАК “Нафтогаз України” в сумі боргу, визначеного пунктом 3 угоди, у тому числі з урахуванням суми, присудженої до стягнення за рішенням суду в даній справі, за умови проведення розрахунків на суму 4 802 204, 23 грн.
Виконання сторонами зобов’язань, встановлених пунктом 4 угоди, підтверджено позивачем у заяві від 26.12.2001 року № 338 про відновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання та платіжним дорученням від 13.11.2001 року.
Наслідки виконання сторонами пункту 4 угоди передбачені пунктом 5 угоди -сторони встановили, що після проведення розрахунків між контрагентами на суму 4 802 204, 23 позивач зобов’язується не пред’являти до примусового виконання накази господарського суду Полтавської області у справам № 11/469 та № 12/159.
Отже, висновок суду апеляційної інстанцій про те, що дії відповідача фактично сприяли пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання і це є причиною для поновлення строку спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вказані в заяві про відновлення пропущеного строку причини не могли реально перешкоджати заявнику реалізувати своє право у встановленому законом порядку, спосіб та строки, а висновки судів в цій частині безпідставними.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області та постанова Харківського апеляційного господарського суду прийняті з порушенням вимог статті 119 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , що є підставою для їх скасування.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” задовольнити.
2. Ухвалу від 24.01.2002 року господарського суду Полтавської області та постанову від 18.03.2002 року Харківського апеляційного господарського суду у справі № 12/159 скасувати.
3. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Трансенергогаз” у відновлені пропущеного строку для пред’явлення до виконання наказу від 30.07.2001 року господарського суду Полтавської області у справі № 12/159.
4. Зупинення виконання постанови від 18.03.2002 року Харківського апеляційного господарського суду вважати таким, що втратило чинність.
Головуючий, суддя
Суддя
Суддя
М.Кузьменко
І.Васищак
Е. Чернов