ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2002 Справа N 1/4/1312
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Подоляк О.А., Семчука В.В.,
за участю представників:
стягувача - не з'явились
боржника - не з'явились
розглянувши у відкритому казенного підприємства
судовому засіданні в “Запорізький титано-магнієвий
м. Києві касаційну скаргу комбінат”
на ухвалу від 19.10.2001
господарського суду
Запорізької області
у справі № 1/4/1312
за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго” казенного
до підприємства “Запорізький
титано-магнієвий комбінат“
Про стягнення 8707088,70 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2001
(суддя Проценко О.А.) у справі № 1/4/1312 скаргу ВАТ
“Запоріжжяобленерго” на дії державного виконавця ВДВС
Заводського РУЮ щодо відмови у відкритті виконавчого провадження
задоволене: постанови відділу державної виконавчої служби
Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя №№ 805/2 і
805а/2 від 25.06.2001 про відмову у відкритті виконавчого
провадження визнані недійсними; зобов'язано відділ ДВС
Заводського РУЮ м. Запоріжжя виконати рішення арбітражного суду
Запорізької області № 1/4/1312 від 19.02.2001. При цьому суд
дійшов висновку про те, що державна виконавча служба є єдиним
органом примусового виконання рішень, в тому числі рішень
господарських судів, в зв'язку з чим відмова зазначеного органу
державної виконавчої служби відкрити виконавче провадження по
виконанню рішення та наказів арбітражного суду Запорізької
області від 19.02.2001 про стягнення на користь позивача суми
держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення
арбітражного процесу у справі № 1/4/1312 є незаконною.
Казенне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат” у
поданій касаційній скарзі просить ухвалу господарського суду
Запорізької області від 16.10.2001 скасувати, в задоволенні
заяви ВАТ “Запоріжжяобленерго” відмовити, а також зупинити
виконавче провадження по справі № 1/4/1312. В обґрунтування
своїх вимог заявник посилається на те, що господарським судом
неправильно застосовані норми матеріального права, а також
порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття
незаконної ухвали. Оскаржувач вважає, що накази господарського
суду про стягнення грошових сум, згідно ст. 116 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повинні виконуватись
установами банків, в зв'язку з чим оскаржувані дії органу
державної виконавчої служби є правомірними. Крім того, судом не
враховані вимоги ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо строку на оскарження дій чи
бездіяльності органів ДВС, скарга розглянута судом за
відсутності боржника, який не був повідомлений належним чином
про час і місце судового засідання.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи на повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Розглядаючи скаргу на дії органу державної виконавчої служби
господарський суд правильно застосував норми Закону України “Про
виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
та Інструкції про безготівкові
розрахунки в Україні в національній валюті (затв. постановою
Правління НБУ від 29.03.2001 № 135, зареєстр. в Міністерстві
юстиції України 25.04.2001 за № 368/5559) в редакції, яка діяла
на момент вчинення оскаржуваних дій, в зв'язку з чим
обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність відмови відділу
ДВС Заводського РУЮ м. Запоріжжя у відкритті виконавчих
проваджень по примусовому виконанню наказів арбітражного суду
Запорізької області від 19.02.2001 у справі № 1/4/1312.
Разом з тим, господарський суд в порушення вимог ст.ст. 84,86,
121-2 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
оскаржуваною ухвалою визнав недійсними постанови відділу ДВС
Заводського РУЮ м. Запоріжжя №№ 805/2 і 805а/2 від 25.06.2001
про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
скарги на дії органів Державної
виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і
місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор
та орган виконання судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник відповідно до ухвали
суду від 7.09.2001 про призначення скарги до розгляду в судове
засідання не викликався, про час і місце засідання суду належним
чином повідомлений не був, відомості про це в матеріалах справи
№ 1/4/1312 відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-9, п. 2 ч. 2 ст. 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є підставою для скасування
рішення місцевого господарського суду та передачі справи на
новий розгляд до суду першої інстанції, якщо справу розглянуто
судом за відсутності будь-якої із сторін не повідомленої
належним чином про час і місце засідання суду.
При новому розгляді суду потрібно врахувати наведене, а також
з'ясувати, чи дотримано скаржником вимоги ч. 1 ст. 121-2
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
строку на оскарження дій органу Державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13, 121-2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу казенного підприємства “Запорізький титано
магнієвий комбінат” задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.10.2001 у
справі № 1/4/1312 скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду Запорізької області.