ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2002 Справа N 8/249
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого, судді КузьменкаМ.В.
судді Васищака І.М.
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Донецького інституту внутрішніх
справ МВС України
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.08.2001р.
у справі № 8/249
за позовом малого колективного підприємства “Донстрой“
до 1) Донецького училища міліції МВС України
2) Донецького інституту внутрішніх справ МВС України
про стягнення 13 555,70 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: Цвєткова І.Є. (довіреність № 14 від
03.01.2002 р.),
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.07.2001
року (суддя Ємельянов А.С.) у позові малого колективного
підприємства (МКП) “Донстрой” до Донецького училища міліції МВС
України про стягнення 13 555,70 грн. відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
22.08.2001 року вказане рішення скасовано, позов задоволене
частково.
Відповідач (2) - Донецький інститут внутрішніх справ МВС
України, не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції,
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить її скасувати та припинити провадження у
справі.
Одночасно скаржник звернувся з клопотанням про відновлення
строку подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду
від 22.08.2001р. В обгрунтування причин пропуску процесуального
строку, скаржник посилається на неодержання вказаного судового
акта у встановлений законом строк. До касаційної скарги доданий
поштовий конверт, з якого вбачається, що постанову суду від
22.08.2001 року скаржником отримано 04.10.2001 р. Касаційну
скаргу до апеляційної інстанції подано 11.10.2001 р. Враховуючи
наведе, колегія суддів, визнає пропуск строку подання касаційної
скарги поважною.
Скаржник не погоджується з постановою апеляційної інстанції від
22.08.2001 року і вважає її такою, що ухвалена з порушенням норм
матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального права при
ухваленні оскаржуваної постанови, знаходить касаційну скаргу
такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач
звернувся до господарського суду з позовною заявою до
відповідача 1 — Донецького училища міліції МВС України та
відповідача 2 - Донецького інституту внутрішніх справ України
про стягнення заборгованості у сумі 13 742,90 грн. за виконані *
роботи згідно укладених між позивачем та відповідачем 1
договорів № 192 від 08.06.1998 р., № 194 від 10.06.1998 р.
та№ 196 від 18.06.1998 р.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000
р. № 1909 “Про ліквідацію Донецького училища міліції
Міністерства внутрішніх справ” та наказу Міністерства внутрішніх
справ України № 96 від 10.02.2001 р. “Про вдосконалення
структури Донецького інституту внутрішніх справ при Донецькому
національному університеті” арбітражний суд Донецької області
(суддя Н.В.Акулова) ухвалою від 10.04.2001 року у справі 26/121
керуючись п. 6 ст. 80 АПК України провадження у справі між
позивачем та відповідачем (1) припинив. Проте ухвалою від
18.04.2001 р. тим же судом згідно ст. 89 АПК України роз'яснено
ухвалу суду від 10.04.2001 р., в якій зазначено, що відповідно
до згаданих вище постанови Кабінету Міністрів України та наказу
Міністерства внутрішніх справ України будинки, автотранспорт та
інше майно передано в установленому порядку Донецькому інституту
внутрішніх справ, у зв'язку з чим Донецький інституту внутрішніх
справ України визнається правонаступником відповідача 1. Проте,
ні в постанові Кабінету Міністрів України ні в наказі
Міністерства внутрішніх справ України не зазначено, що
відповідач 2 є правонаступником і до нього переходять всі права
та обв'язки відповідача 1.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, у своїй
постанові посилається на те, що за актом прийому-передачі майна,
балансом відповідача 1 та відповідача 2, останньому перейшло
майно, а фахівці та курсанти продовжили у нього свою роботу та
навчання. Суд апеляційної інстанції, застосовуючи ст. 37 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, помилково дійшов висновку про те, що до
відповідача 2 разом з майном та кадровим складом перейшли
майнові права та обов'язки відповідача 1 та безпідставно
відповідальність за заборгованість поклав на Донецький інститут
внутрішніх справ МВС України.
Стаття 37 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, на яку посилається апеляційній
суд у оскаржуваній постанові, визначає, що юридична особа
припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу
або приєднання). Факт припинення відповідача 1 - як юридичної
особи, шляхом реорганізації, апеляційним судом не встановлено,
але встановлено факт ліквідації останнього, що не передбачає
правонаступництва -переходу прав і обов'язків до відповідача 2.
Саме з причини ліквідації Донецького училища міліції МВС України
ухвалою арбітражного суду Донецької області від 10.04.2001 р. у
справі № 26/121 відносно нього (відповідача 1) судом припинено
провадження у справі на підставі п. 6 ст. 80 АПК (п. 6 ст. 80
ГПК) України, а не застосовано ст. 25 АПК (ст. 25 ГПК) України.
Отже, колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції
про те, що Донецький інститут внутрішніх справ МВС України є
правонаступником Донецького училища міліції МВС України,
помилковим, а постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 22.08.2001 р. такою, що підлягає скасуванню. У зв'язку
з чим, залишається в силі рішення господарського суду Донецької
області від 10.07.2001р. у даній справі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Відновити строк подання касаційної скарги Донецького
інституту внутрішніх справ МВС України.
2. Касаційну скаргу Донецького інституту внутрішніх справ МВС
України на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 22.08.2001 р. у справі № 8/249 задовольнити.
3. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.08.2001р. у справі № 8/249 скасувати.
4. Рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2001
р. у справі № 8/249 залишити без змін.