ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ У КРАЇНИ
12.02.2002 Справа N 8/13
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого ОвечкінаВ.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Мілевського Й.Р.
за участю представників:
позивача Л.Салашної
відповідача Є.Касьяненко, О.Оверченко
розглянув касаційну скаргу Управління державного казначейства у
Полтавській області
на постанову Харківського господарського апеляційного суду
у справі № 8/13
за позовом ВАТ “Полтаваобленерго“
до Управління державного казначейства у Полтавській області
про визнання платіжних доручень такими, що не підлягають
виконанню
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.03.2001
/суддя Л.Плеханова/ позов задоволене, спірні платіжні доручення
визнані такими, що не підлягають виконанню, оскільки кошти за
спожиту електроенергію перераховувались відповідачем без
врахування наявності заборгованості певного господарюючого
суб'єкта та належним чином оформлених актів звірки.
Постановою про перевірку рішення в порядку нагляду від
01.06.2001, яка прийнята заступником голови арбітражного суду
Полтавської області В.Ціленко рішення суду по цій справі
залишено без зміни та додатково зазначено, що згідно довідки ДПА
від 26.10.2000 заборгованість позивача перед бюджетом була
повністю погашена.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
21.11.2001 /судді І.Карбань, В.Івакіна, В.Смірнова/ постанова та
рішення суду по цій справі залишені без зміни з тих же мотивів.
Управління державного казначейства просить постанови та рішення
суду по цій справі скасувати, оскільки 3131096,60 грн.
перераховано на розподільчий рахунок ВАТ “Полтаваобленерго” на
підставі платіжних доручень установ Міністерства оборони України
та управління державного департаменту України з питання
виконання покарань для погашення заборгованості за енергоносії.
Зазначені кошти повинні бути спрямовані до Державного бюджету
України на погашення заборгованості із заробітної плати та
регресних позовів шахтарям, що передбачено постановою КМ України
від 11.08.2000 № 1256. Крім того згідно ст. 71-2 Закону України
“Про Державний бюджет України” на 2000р., п. 10 Положення щодо
про проведення розрахунків, кошти перераховуються на рахунок
енергогенеруючих компаній; при відсутності заборгованості перед
бюджетом на рахунки газозбутових та вугледобувних підприємств.
Вищий господарський суд України вивчив матеріали справи та
встановив наступне.
На підставі пл.доручень учасників розрахунків /установ
Міністерства оборони України та управління державного
департаменту України з питання виконання покарань/ відповідачем
проведено перерахування коштів на загальну суму 3131096,60 грн.
на розподільчий рахунок ВАТ “Полтаваобленерго”.
На виконання ст. 71-2 Закону України “Про державний бюджет
України на 2000р.” прийняте “Положення про механізм спрямування
коштів, отриманих у рахунок погашення заборгованості суб'єктів
господарювання...”, яке затверджене постановою КМ України від
14.11.2000 № 1700, Порядок розрахунків згідно ст. 71-2 Закону
України “Про державний бюджет України на 2000 рік”.
При прийнятті рішень апеляційної та першої судових інстанцій не
дотримані вимоги п. 10 Положення, згідно якого кошти, що
надійшли на рахунки енергопостачальних компаній, зокрема ВАТ
“Полтаваобленерго” повинні спрямовуватись з розподільчого
рахунку на рахунок енергогенеруючих компаній. У разі наявності у
енергогенеруючих компаній заборгованості перед бюджетом кошти
спрямовуються на її погашення, за відсутності такої
заборгованості станом на 01.01.2000.
Отже, судом не розмежовані поняття енергопостачальної та
енергогене-руючої компанії з огляду на їх заборгованість перед
бюджетом, оскільки недоїмка до бюджету згідно Положення
погашається саме енергогенеруючим або вугледобувним чи
газозбутовим підприємством, а ВАТ “Полтаваобленерго” погашає
свою заборгованість перед ДП “Енергоринок”.
Не застосований п. 4 Положення, яке затверджене постановою
Кабінету Міністрів України від 11.08.2000 № 1256 та Порядок
розрахунків згідно ст. 71-2 Закону України “Про державний бюджет
на 2000р.”, що затверджений Міністерством палива та енергетики
від 13.10.2000.
При таких обставинах постанова апеляційного суду та інші судові
рішення по цій справі підлягають скасуванню, як такі, що
прийняті з порушенням норм матеріального права згідно ст. 111-10
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И Л И:
1.Касаційну скаргу задовольнити.
2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
21.11.2001 по справі № 8/13, постанову суду від 01.06.2001,
рішення суду від 12.03.2001 скасувати.
3.Визнати платіжні доручення № 9548, 9554, 9570, 9572, 9623 від
19.10.2000; № 9664, 9805 від 20.10.2000; № 10320, 10319 від
27.10.2000 такими, що підлягають виконанню та відповідають
чинному законодавству.
4.Витрати по сплаті державного мита віднести на ВАТ
“Полтаваобленерго”, в тому числі за перегляд у касаційному
порядку.
Доручити господарському суду Полтавської області видати наказ.