ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2002 Справа N 5/865-20/290
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.
судді Васищака І.М.
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Трускавець
на рішення господарського суду Львівської області від
19.07.2001 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
31.10.2001р.
у справі № 5/865-20/290
за позовом Закритого акціонерного товариства
“Лікувально-оздоровчих закладів “Трускавецькурорт”,
м. Трускавець
до Державної податкової інспекції у м. Тускавець
про визнання недійсним рішення ДПІ від 02.07.2001
№ 146/15- 0/30322940/2260 про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового
та іншого законодавства,
За участю представників сторін:
від позивача: Солтис Т.П. (довіреність № 38 від 30.01.2002 р.)
від відповідача: Мелькович Л.Б. (довіреність.№ 100/248 від
11.02.2001р.),
Ключко Л.І. (довіреність № 100/249 від 11.02.2002 p.),
Писаренко К.Ю. (довіреність № 100/247 від 11.02.200р),
В С Т А Н О В И В:
Господарський суд Львівської області рішенням від 19.07.2001р.
(суддя Бонк Т.Б.), залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 31.10.2001р., рішення
Державної податкової інспекції у м. Трускавець від 02.07.2001 р.
№ 146/15-0/30322940/2260 про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового
та іншого законодавства, визнав недійсним.
Відповідач, не погоджуючись із вказаними судовими актами,
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить їх скасувати.
На думку скаржника, суд першої та апеляційної інстанцій,
ухвалюючи рішення та постанову у справі, допустив порушення норм
матеріального права, а саме неправильно застосував Закон України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у частині
звільнення від оподаткування податком на додану вартість продажу
путівок на санаторно-курортне лікування.
Так, за результатами тематичної перевірки закритого акціонерного
товариства (ЗАТ) “Трускавецькурорт” з питань правомірності
заявлених пільг при нарахуванні податку на додану вартість за
період з 01.01.2000 р. по 01.04.2001р., на підставі акта
№ 15-211 від 21.06.2001 p., Державною податковою інспекцією у
м. Трускавець прийнято рішення № 146/15-0/30322940/2260 про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій у
розмірі 2 220 365 грн.
Платником податку на додану вартість ЗАТ “Трускавецькурорт” за
2000 рік продано путівок на санаторно-курортне лікування на суму
47 261,8 грн., за 1-й квартал 2001 року - 15 684,8 грн. При
здійсненні операцій з продажу путівок на санаторно-курортне
лікування, нарахування податкового зобов'язання по податку на
додану вартість у податкових деклараціях здійснювалось не в
повному обсязі, а застосовувалась пільга згідно статті 5.1.8
(надання послуг з охорони здоров'я) ст. 5 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, тобто кошти, які
поступали на розрахунковий рахунок за реалізовані путівки
частково оподатковувалися податком на додану вартість за ставкою
20 відсотків, а частина коштів звільнялася від оподаткування як
вартість послуг з охорони здоров'я.
Державна податкова інспекція у м. Трускавець вважає застосування
ЗАТ “Трускавецькурорт” заявлених ним пільг неправомірним,
оскільки послуга з продажу путівок звільняється від
оподаткування тільки у відповідності до п. 5.1.9 ст. 5 вказаного
Закону. Що ж до послуг охорони здоров'я, вартість яких складає
невід'ємну частину вартості путівки, то вони, на думку
скаржника, не повинні звільнятися від оподаткування, а якщо і
можуть звільнятися, то відповідно до п. 7.2.8 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, платник
податку зобов'язаний здійснювати ведення окремого податкового
обліку операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20
відсотків та звільнених від оподаткування. Зазначений облік
ведеться у спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких
затверджені наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за
№ 233/2037. Однак, стаття витрат “Послуги з охорони здоров'я” не
відображена, зокрема, з кожного виду послуги, на які
санаторно-курортний заклад має ліценцію, по кожній путівці
окремо.
У зв'язку з цим скаржник вважає, що З AT “Трускавецькурорт”
безпідставно занижено обсяги продажу, що оподатковуються за
ставкою 20 відсотків, що призвело до заниження податкового
зобов'язання та несплати податку на додану вартість у повному
обсязі.
Решту зауважень скаржника колегія суддів не бере до уваги,
оскільки вони не є визначальними для вирішення питання, чи
підставно Державною податковою інспекцією у м. Трускавець
донараховане суми податку на додану вартість з продажу путівок,
а судом першої і другої інстанцій відповідне рішення Державної
податкової інспекції у м. Трускавець визнано недійсним.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Тлумачення скаржником п. 5.1.8 ст. 5 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не відповідає змісту листа ДПА
України від 08.05.2001 р. за № 6042/7/17-1217-13 щодо можливого
порядку обліку оподатковування операцій, згідно якого припустимо
звільнення від оподаткування вартості послуг з охорони здоров'я
відповідно до вказаного п. 5.1.8 ст. 5 як у разі врахування їх
вартості у вартість путівки, так і в разі надання
санаторно-курортним закладом послуг з охорони здоров'я, які не є
складовою частиною путівки (а.с.69).
До аналогічних висновків дійшов суд першої і другої інстанцій, з
чим колегія суддів погоджується, оскільки поняття “медичні
послуги”, “послуги з охорони здоров'я” не можуть мати різне
значення в залежності від форми реалізації таких послуг.
Вимоги скаржника щодо здійснення розрахунку вартості послуг з
охорони здоров'я по кожній путівці, є безпідставними, оскільки
Державна податкова інспекції України вимагає лише ведення
окремого податкового обліку операцій, звільнених від
оподаткування, з дотриманням певних умов, про що вказувалося
вище.
Судом першої і апеляційної інстанцій встановлено, що розрахунок
договірної ціни санаторно-курортних путівок кожного структурного
підрозділу здійснюється відповідно до наказу ЗАТ
“Трускавецькурорт” № 60 від 09.03.2000р. Кожний підрозділ ЗАТ
“Трускавецькурорт” - санаторій, веде окремий бухгалтерський
облік та податковий облік послуг охорони здоров'я, які
продаються разом з ціною санаторно-курортної путівки, в
спеціальних книгах обліку продажу товарів (робіт, послуг), форма
і порядок заповнення яких встановлені наказом Державної
податкової інспекції України відповідно до п. 7.2.8 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Окрім того, зауваження до ведення обліку вказаних послуг не
спростовує факт їх надання і не дає підстав для донарахування
сум податків.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Львівської області від 19.07.2001 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
31.10.2001 р. у справі № 5/865-20/290 залишити без змін, а
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець
без задоволення.