Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е,

суддів: Мілевського Й.Р.

Чернова Є.В.

за участю Перепелиці В.І.,

представників: Драчова В.І.

позивача

відповідача

розглянувши в судовому ВАТ “Криворізьке автотранспортне

засіданні касаційну підприємство 14129 /далі “АТП-14129”/

скаргу

на рішення від 20.12.2002

господарського суду Дніпропетровської

області

у справі № 9/514

за позовом АТП –14129

до Товариства з обмеженою

відповідальністю “Орбіта ЛТД”

Про стягнення 84111 грн. 16 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2001 /суддя Дмитренко А.К./ відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем автопослуги по перевезенню автобусами працівників відповідача згідно договору № 13/11 від 25.12.98.

Рішення мотивовано пропуском позивачем 6-ти місячного строку позовної давності, згідно ст. 366 ЦК України (435-15) і ст. 168 Статуту автомобільного транспорту України.

Поданою касаційною скаргою позивач /АТП-14129/ просить Вищий господарський суд України скасувати рішення місцевого суду, позов задовольнити. Скаржник стверджує, що у нього з відповідачем існують договірні відносини по наданню автопослуг, а не перевезень у розумінні ст. 366 ч. 2 ЦК України (435-15) , тому до спірних відносин повинні застосовуватись загальні строки позовної давності, передбачені ст. 71 ЦК України (435-15) , а не скорочені, які застосував господарський суд.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали /фактичні обставини/ справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами при прийнятті оскарженого рішення, та заслухавши присутніх у засіданні суду представників відповідача дійшла висновку, що воно підлягає скасуванню, а касаційна скарга частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 366 ЦК України (435-15) для пред’явлення перевізником до відправників, одержувачів або до пасажирів позовів, що випливають з перевозки, встановлюється шестимісячний строк.

25.12.99 позивач і відповідач уклали договір № 3/11 про надання автопослуг автобусами, предметом якого є цільова подача перевізником /АТП-14129/ автобуса замовнику /ТОВ “Орбіта ЛТД”/ для перевезення його працівників згідно графіка роботи і схеми руху в 1999 році. Тобто, суб’єктами даного договору є АТП-14129 /позивач/ і замовник – ТОВ “Орбіта” ЛТД /відповідач/. Відповідач не є ні відправник, ні одержувач, ні пасажиром в розумінні ст. 366 ЦК України (435-15) , яка передбачає 6-ти місячний строк пред’явлення позовів по перевозках.

Зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до закону або договору /ст. 161 ЦК України (435-15) /. За наведених обставин до спірних правовідносин повинен застосовуватись загальний, трьохрічний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено /позовна давність/.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану місцевим судом обставинам справи такою, що не грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд по суті позовних вимог.

Що стосується доводів скаржника щодо порушення його процесуальних прав /справу розглянуто судом за його відсутності, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду/, то вони матеріалами справи не доведені і не є підставою для скасування рішення. Згідно ст. 77 ГПК України (1798-12) при оголошенні в судовому засіданні перерви, ухвала про це не виноситься, а лише робиться про це застереження в рішення або ухвалі, що приймаються за наслідками вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу ВАТ “АТП-14129” задовольнити частково. 2.Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2001 у справі № 9/514 скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду Дніпропетровської області.