ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
12.02.2002                                        Справа N 15/1
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого               Овечкіна В.Е.
суддів :                  Мілевського Й.Р.
                          Чернова Є.В.
За участю представників   
сторін
Позивача                  Мітрофанової Т.К.,
                          Усенко О.В.,
Відповідачів              Поливянського В.Н.,
                          Мірошниченко В.О.
розглянувши у відкритому  Виконавчого    комітету    Херсонської
судовому засіданні        міської ради
касаційну скаргу
на рішення                від 25.07.2001 р.
господарського суду       Херсонської області
і постанову               від 25.07.2001р
                          Одеського  апеляційного господарського
                          суду
у справі                  № 15/1
за позовом                Прокурора     Суворовського     району
                          Херсонської   області   в    інтересах
                          держави  в особі Держкомітету  зв’язку
                          та інформації України,
                          ВАТ “Укртелеком” та
                          Херсонської дирекції ВАТ “Укртелеком”
До                        Виконкому Херсонської міськради,
                          Херсонської міськради,
                          Фінуправління             Херсонського
                          міськвиконкому
 
Про   стягнення 1546760 грн. 33 коп.
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
Рішенням    господарського   суду   Херсонської   області    від
25.07.2001р.   позов  задоволено  частково  :  з  розрахункового
рахунку  Фінансового  відділу  Херсонського  міськвиконкому   на
користь  ВАТ  “Укртелеком”  в  особі  Херсонської  дирекції  ВАТ
“Укртелеком”  стягнуто  140111-8 грн.78  коп.  заборгованості  –
витрати  підприємств зв’язку в 1998-2000р. та 2  місяці  2001р.,
пов’язані  з  наданням пільг по оплаті послуг зв’язку  ветеранам
війни,  передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни,
гарантіях їх соціального захисту”.
 
Рішення  суду  мотивовано постановою Кабінету Міністрів  України
від  16.04.94  №  84  “Про порядок надання  пільг,  передбачених
Законом  України  “Про  статус  ветеранів  війни,  гарантіях  їх
соціального  захисту”, згідно якої вказані витрати  покриваються
місцевим   фінансовими  органами  за  рахунок  коштів   місцевих
бюджетів.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
03.10.2001р.  ( судді: Прдаєвич Л.В. – головуючий, Жекова  В.І.,
Піроговський  В.П.) вказане рішення місцевого суду залишено  без
змін з тих же підстав.
 
Поданою  касаційною  скаргою Херсонський  міськвиконком  просить
Вищий  господарський суд України скасувати рішення  місцевого  і
постанову  апеляційного судів, провадження у  справі  припинити.
Скаржник   стверджує,   що   суди  невірно   застосували   норми
матеріального права, не врахували джерело формування видатків  з
пільг населенню. Пільги, передбачені Законом України "Про статус
ветеранів  війни, гарантіях їх соціального захисту”  відносяться
до делегованих міськвиконкому повноважень.
 
Державними   бюджетами  на  1998-2000р.р.  не  було  передбачено
фінансування  пільг зв’язку. Через це Херсонський  міськвиконком
не  отримав необхідні кошти і не мав змоги профінансувати заходи
у сфері соціального захисту населення, тобто його вина, як умова
відповідальності 
( ст. 209 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) )
відсутня.
 
Колегія   суддів,  перевіривши  наявні  матеріали   (   фактичні
обставини)  справи на предмет правильності їх  юридичної  оцінки
судами  при  прийнятті  оскаржених рішення  і  постанови  дійшла
висновку,  що  вони  підлягають скасуванню, а  касаційна  скарга
частковому задоволенню з наступних підстав.
 
Законом  України  “Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії   їх
соціального  захисту” передбачено надання пільг ветеранам  війни
та   особам,   прирівняним  до  них  у   вигляді   позачергового
користування всіми послугами зв’язку та позачергове встановлення
на пільгових умовах квартирних телефонів, абонплата у розмірі 50
%  від  затверджених торифів. Постановою КМУ від 16.02.94 №  94,
покладеною місцевим і апеляційним судами в основу прийнятих ними
рішення  і  постанови,  встановлено лише  механізм  фінансування
вказаних  пільг через місцеві бюджети і не визначені джерела  їх
фінансування. Чинне законодавство з питань фінансування вказаних
пільг судами не досліджено і не враховано при прийнятті рішень.
 
Зокрема,  не  враховано, що ст. 17 Закону “Про статус  ветеранів
війни,  гарантії  їх соціального захисту “ фінансування  витрат,
пов’язаних  з  введенням  в  дію цього  закону  здійснюється  за
рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
 
Статтею  142 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         передбачено,  що
держава  бере  участь  у формуванні доходів  бюджетів  місцевого
самоврядування,   фінансово  підтримує  місцеве  самоврядування.
Витрати  органів місцевого самоврядування, що виникли  внаслідок
рішень органів державної влади, компенсуються державою.
 
Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання
органами    місцевого   самоврядування   наданих   їм    законом
повноважень.  Доходи  і видатки місцевих бюджетів  повинні  бути
збалансованими. У разі, коли вичерпано можливості  збалансування
доходів   і   видатків  місцевих  бюджетів,  і  при   цьому   не
забезпечується  покриття  видатків,  необхідних  для  здійснення
органами   місцевого   самоврядування,   наданих   їм    законом
повноважень  та забезпечення населення послугами не нижче  рівня
мінімальних  потреб,  держава забезпечує збалансування  місцевих
бюджетів   шляхом  передачі  необхідних  коштів  до  відповідних
місцевих   бюджетів  у  вигляді  дотацій,  субвенцій,   субсидій
відповідно   до  закону.  Держава  фінансує  у  повному   обсязі
здійснення  органами  місцевого самоврядування  наданих  законом
повноважень  органів  виконавчої  влади.  Кошти,  необхідні  для
здійснення  органами місцевого самоврядування  цих  повноважень,
щороку  передбачаються  в Законі України  про  Державний  бюджет
України.  Витрати органів місцевого самоврядування,  що  виникли
внаслідок  рішень  органів  державної  влади  і  попередньо   не
забезпечені  відповідними  фінансовими ресурсами,  компенсуються
державою   (  ст.  ст.  66,  67  Закону  України  “Про   місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        ).
 
Доводи скаржника про те, що Державні бюджети України та місцевий
бюджет  м.  Херсона 
( районні бюджети м. Херсона)
не передбачали
фінансування  пільг зв’язку в 1998-2000р.р.  не  були  предметом
дослідження  місцевого  і апеляційного судів,  що  свідчить  про
невизначеність   вини  саме  фінансового  відділу   Херсонського
міськвиконкому 
( позов заявлявся до –фінансового управління)
.
 
Вина   є   обов’язковою  умовою  відповідальності  за  порушення
зобов’язань 
( ст. 209 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) )
. Наведені бюджети в
матеріалах справи відсутні.
 
Притягуючи   фінансовий  відділ  
( управління)
до цивільної
відповідальності  суди  не  визначили  його  правовий  статус  (
юридична особа).
 
Вирішуючи питання використання бюджетних коштів, в чому  приймає
безпосередню  участь держава, господарський суд, вирішуючи  спір
не  залучив до участі у справі відповідний державний  орган.  Не
з’ясовано  також  питання чи є у спірних  відносинах  суб’єктами
відповідальності  районні  ради м. Херсона,  на  території  яких
проводились відповідні роботи позивачем.
 
Місцевий  та апеляційні суди не з’ясували наявності  зі  сторони
відповідачів порушень законів “Про державний бюджет України”  за
спірний період щодо формування бюджету м. Херсона і його районів
в   частині  власних  повноважень  місцевого  самоврядування   і
державних   делегованих  повноважень,  та   фактів   нецільового
використання бюджетних коштів.
 
Згідно  ст.  18  Закону  України “Про місцеве  самоврядування  в
Україні”    ( 280/97-ВР   ) (280/97-ВР)
           відносини   органів    місцевого
самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що
не    перебувають    у    комунальній   власності    відповідних
територіальних  громад,  будуються на  договірній  і  податковій
основі,  що  також  не  було предметом  судового  дослідження  і
оцінки.
 
В   матеріалах   справи   відсутні  розпорядження   Херсонського
міськвиконкому від 13.05.93 № 22-р “Про надання пільг  інвалідам
по   зору   українського  товариства  сліпих”  та  розпорядження
Представника Президента України в Херсонській області від 22.11-
92 № 299 “Про соціальний захист інвалідів війни, які покладались
позивачем в основу позовних вимог.
 
Частиною  2  ст.  111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що
касаційна інстанція використовує процесуальні права суду  першої
інстанції  виключно  для  перевірки  юридичної  оцінки  обставин
справи  та  повноти  їх  встановлення у  рішенні  або  постанові
господарського суду.
 
Наведені  факти  свідчать  про  неповноту  з’ясування  фактичних
обставин  і невідповідність їх юридичної оцінки, що в сукупності
є  підставою  для  скасування  оскаржуваних  скаржником  рішення
місцевого  та постанови апеляційного судів і передачі справи  на
новий  розгляд для всебічного і повного з’ясування всіх обставин
справи.
 
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
10,   111-11  Господарського    процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
1.Касаційну скаргу виконавчого комітету Херсонської міської ради
задовольнити частково.
 
2.Рішення   господарського   суду   Херсонської   області    від
25.07.2001р.  та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 03.10.2001р. у справі № 15/1 скасувати.
 
Справу передати на новий розгляд господарському суду Херсонської
області.
 
Головуючий, суддя   В.Овечкін
 
С у д д і           Й.Мілевський
 
                    Є.Чернов