ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2002 Справа N 1/4/551
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судд? Усенко Є.А.
суддів Грека Б.М.
Жаботиної Г.В.,
розглянувши касаційну скаргу Спільного українсько-хорватського
підприємства “Інетекконтроль-сервіє” (далі за текстом – СП
“Інетекконтроль-сервіс“)
на постанову від 02.11.2001
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 1/4/551
за позовом СП “Інетекконтроль-сервіс“
до ДПІ у м. Енергодарі Запорізької області
про визнання частково недійсним рішення від 26.02.2001
№ 3-25-22/2-23793813-970,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням арбітражного суду Запорізької області від 28.04.2001
задоволено позов СП “Інетекконтроль-сервіс” до ДПІ у
м. Енергодарі про визнання рішення від 26.02.2001
№ 3-25-22/2-23793813-970 недійсним в частині стягнення з
позивача 29670 грн. податку на прибуток та 8901 грн. фінансових
санкцій за несплату вказаного податку.
Рішення мотивовано тим, що поскільки оподатковуваний прибуток
позивача в четвертому кварталі 1998 року, в другому кварталі
1999 року, за дев'ять місяців 1999 року та за весь цей рік в
підсумку мав від'ємне значення, що перевищувало розмір податку
на прибуток, нарахованого за результатами його господарської
діяльності в першому кварталі цього ж року, податкове
зобов'язання позивача вважається погашеним, в зв'язку з чим
стягнення з нього податку на прибуток за перший квартал 1999
року в сумі 29670 грн. та фінансових санкцій в розмірі 8901 грн.
є неправомірним.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 02.11.2001 вказане рішення скасоване, а в задоволенні позову
відмовлено з посиланням на те, що позивачем порушені вимоги
пункту 16.4 ст. 16 та пункт 6.1. ст. 6 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
щодо строку
сплати податку на прибуток за результатами господарської
діяльності в першому кварталі 1999 року та порядку погашення
балансових збитків.
СП “Інетекконтроль-сервіс” в касаційній скарзі просить скасувати
постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення
від 28.04.2001, вважаючи, що судом апеляційної інстанції
неправильно застосовані норми пункту 6.1 ст. 6, пункту 16.4
ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та порушена норма пункту 18.1 ст. 18 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами і державними цільовими фондами”.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, сторони
належним чином повідомлені про час і місце засідання суду
касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки апеляційним господарським судом, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що в першому
кварталі 1999 року прибуток позивача (з урахуванням збитків,
отриманих за результатами попереднього звітного податкового
періоду та не відшкодованих валовими доходами, а також
амортизаційних відрахувань) склав 98900 грн.
Відповідно до пункту 10.1. ст. 10 та пункту 16.4 ст. 16 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивач повинен був сплатити з цього прибутку податок в розмірі
29670 грн. в строк до 20.04.99.
Враховуючи, що ст. 6 названого Закону встановлений порядок
перенесення балансових збитків підприємства на наступні
податкові періоди, а Законом не передбачено будь-яких виключень
щодо строків сплати податку на прибуток, суд апеляційної
інстанції правомірно вважав, що позивач не виконав податкове
зобов'язання за перший квартал 1999 року, в зв'язку з чим у
нього виник податковий борг, оскільки відповідно до ст. 4
Декрету KM України від 21.01.93 № 8-93 “Про стягнення не
внесених у строк податків і неподаткових платежів”, чинного на
час виникнення спірного податкового зобов'язання, після
закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів
невнесена сума вважається недоїмкою.
Разом з тим, згідно пунктів 18.1.1, 18.1.3 ст. 18 Закону України
“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
,
набравшої чинності з 21.02.2001, податковий борг, який виник
станом до 31.12.99 і не сплачений на день набрання чинності цією
статтею, а також нараховані на такий податковий борг пеня та
фінансові санкції, не сплачені до цього ж часу підлягають
списанню з платників податків.
Оскільки зазначеною правовою нормою передбачено безумовне
прощення податкової заборгованості та звільнення від
відповідальності за дії, що призвели до її утворення, у ДПІ в
м. Енергодарі не було правових підстав для стягнення з позивача
податкового боргу з податку на прибуток, який виник 21.04.99, та
нарахованих на нього фінансових санкцій рішенням від 26.02.2001.
В зв'язку з цим і саме з цих підстав вказане рішення підлягає
визнанню недійсним. Так як рішенням арбітражного суду від
28.04.2001 спір по суті вирішено правильно, воно підлягає
залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 107, 111-5, п. 6 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10,
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
господарського суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу СП “Інетекконтроль-сервіс” задовольнити.
Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 02.11.2001 у справі № 1/4/551, залишивши
в силі рішення арбітражного суду Запорізької області від
28.04.2001 у цій справі.
Головуючий Є.Усенко
Судд?: Грек Б.М.
Г.Жаботина