ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7.02.2002 Справа N 1/5/485
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Михайлюка М.В.
суддів Добролюбової Т.В. Дроботової
Т.Б.
за участю представників Позивача – Мороз О.М. за дов.
сторін від 2.04.2001
розглянувши у відкритому Відповідача – Югаєв М.В. за
судовому засіданні в м. дов. від 1.02.2002
Києві Державної податкової інспекції
касаційну скаргу у Жовтневому районі м.
Запоріжжя
На постанову апеляційного господарського
Дніпропетровського суду
від 9.10.2001 № 02-5/9-
11/10(1)5/485
за позовом Приватного підприємця Сидоренко
О.М.
до Державної податкової інспекції
у Жовтневому районі м.
Запоріжжя
про визнання недійсним рішення ДПІ у Жовтневому районі м.
Запоріжжя від 22.02.2001 № 37
Приватним підприємцем Сидоренко О.М. у березні 2001 року
заявлений позов про визнання недійсним рішення Державної
податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від
20.02.2001 № 37, яким позивачеві донараховано1907,40 грн.
прибуткового податку та 3814,80 грн. санкцій за його несплату.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем відповідно до
вимог підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
правомірно віднесено до
складу валових витрат суми пов'язані з організаційними заходами
порушення вимог статей 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України
“Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
.
Рішенням арбітражного суду Запорізької області від 12.04.2001
(що прийняте суддею Хутірним В.М.) позовні вимоги про визнання
недійсним оспорюваного рішення податкової служби задоволені в
частині донарахування прибуткового податку на суму 1806,07 грн.
та 3612,14 грн. фінансових санкцій за його несплату. В
задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення
арбітражного суду мотивоване тим, що позивач відповідно до вимог
підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
відніс до складу валових
1806,07 грн. витрат з орендної плати, оскільки ці витрати
підтвердженні належними документами. За таких обставин, рішення
податкової служби про порушення позивачем вимог статті 13
Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з
громадян” ( 13-92 ) (13-92)
щодо заниження оподаткованого доходу,
внаслідок віднесення до складу валових витрати з орендної плати,
визнане недійсним.
Щодо віднесення до складу валових витрат суми 6000 грн. –
вартості опалюваної установки, суд дійшов висновку щодо
передчасності віднесення згаданих витрат до складу валових, і
відповідно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання
недійсним рішення ДПІ в частині донарахування податку з цієї
суми та санкцій за його несплату.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 9.10.2001 року рішення арбітражного суду Запорізької області
залишено без змін з тих же підстав.
Перевірку рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової
інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, здійснила судова
колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду у
складі: головуючої Лотоцької Л.О., та суддів Євстигнєєва О.С. і
Тищик І.В.
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.
Запоріжжя, не погоджуючись з постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у даній справі, звернулась до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її
перегляд в касаційному порядку. Просить згадану постанову
змінити, і відмовити у задоволенні позовних вимог у повному
обсязі.
При цьому податкова служба посилається на невірне, на думку
касатора, застосування судом Декрету Кабінету Міністрів України
“Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
. Приписом статті
13 згаданого Декрету визначено, що оподатковуваним доходом
вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим
доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i
документально підтвердженими витратами, безпосередньо
пов'язаними з одержанням доходу. Касатор звертає увагу на
положення частини 3 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України
“Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, яким
передбачено, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з
одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу
валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації
згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Однак судом, як вважає касатор, при
вирішенні справи не враховані наведені положення, відповідно до
яких, витрати з орендної плати можуть бути віднесені до складу
валових витрат лише за умови їх понесення безпосередньо в тому
податковому періоді, в якому був одержаний прибуток.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу за участю
представників позивача та відповідача, які підтримали свої
доводи, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В, Вищий
господарський суд України відзначає наступне.
Приватним підприємцем Сидоренко О.М. при визначенні
оподатковуваного доходу за 2000 рік віднесено до складу валових
витрати з орендної плати на суму 1806,07 грн. Названі витрати
виникли у позивача за договорами оренди нежитлових приміщень від
27.01.99 № 1 та від 01.10.99 № 1/10. Факт наявності у підприємця
витрат з орендної плати підтверджений актом перевірки, іншими
матеріалами справи і не заперечується відповідачем.
Особливості оподаткування доходів від заняття підприємницькою
діяльністю визначаються положеннями Декрету Кабінету Міністрів
України “Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, зокрема
статтею 13, приписами частини другої якої передбачено, що
оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто
різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній
формі) і документальним підтвердженими витратами, безпосередньо
пов'язаними з одержанням доходу. Відповідно до вимог частини 3
статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
до складу витрат, безпосередньо
пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які
включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або
підлягають амортизації згідно з Законом України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Поняття валових витрат та їх складові визначені статтею 5 Закону
України “ Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
як сума будь – яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних у якості
компенсації вартості товарів, що придбаваються таким платником
податку для їх подальшого використання у власній господарській
діяльності. Зокрема, згідно припису підпункту 5.2.1 названої
статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких
витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у
зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Відповідно до вимог частини 4 пункту 5.3.9 статті 5 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення і зберігання яких
передбачена правилами ведення податкового обліку.
Арбітражним судом Запорізької області встановлено, що склад
витрат позивача з орендної плати підтверджені матеріалами справи
та оцінені належним доказом у якості витрат, безпосередньо
пов'язаних із підприємницькою діяльністю.
Твердження податкової служби стосовно того, що витрати з
орендної плати можуть бути віднесені до складу валових витрат
лише за умови їх понесення безпосередньо в тому податковому
періоді, в якому був одержаний прибуток не ґрунтується на
приписах наведеного законодавства.
Щодо визнання недійсним рішення податкової служби про
неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат
6000 грн – вартості опалюваної установки, то в цій частині
постанова апеляційного суду не оскаржена сторонами, відповідає
законові і залишається без змін з мотивів наведених у постанові.
У зв’язку з цим, відповідно до частини 1 статті 111-9
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду
залишається без змін, а касаційна скарга без задоволення.
З огляду на викладене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-
9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 9.10.2001 року № 02-5/9-11/10 у справі № 1/5/485
Арбітражного суду Запорізької області залишити без змін, а
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Запоріжжя – без задоволення..
Головуючий М.В.Михайлюк.
Судді Т.В.Добролюбова.
Т.Б.Дроботова