ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇН
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2002 Справа N 23/193
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів СавенкоГ.В., Ходаківської І.П. ,
розглянув касаційну скаргу на постанову ТОВ “Донбас-Азмол“
від 11.10.2001 Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 23/193 господарського суду Донецької області
за позовом ТОВ“Донбас-Азмол”, м. Донецьк
ДО ЗАТ'Ясинуватський комбінат хлібопродуктів''м. Ясинувата
про звернення стягнення на майно в сумі 44389,67 грн.
За участю представників:
відповідача - Конарева А.С.(дов.№ 4 від 15.01.2002р.)
позивача - Ващинский В.Л.(дов.№ 462 від 27.12.01.)
06.02.2002 в судовому засіданні за згодою сторін на підставі
ст. .85 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
судовою колегією оголошено лише вступну та
резолютивну частину постанови.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю
“Донбас-Азмол“- звернувся до господарського суду Донецької
області з вимогами:
звернути стягнення на майно відповідача - Закритого акціонерного
товариства “Ясинуватський комбінат хлібопродуктів“- на суму
44389,67грн. та переоформити зерно у кількості 492,833т. по
формі № 13 на ТОВ “Колос”.
23.06.2001 позивач звернувся до суду з клопотанням про
відкликання позовної заяви в зв*язку з врегулюванням спору із
відповідачем /2т.л.с.Н5/. Ухвалою суду від 26.06.2001 позивачу
було відмовлено в поверненні позовної заяви з посиланням на п. 9
ст. 63 АПК України, оскільки відкликання позовної заяви можливо
лише до порушення провадження у справі.
До винесення рішення по справі позивач звернувся до суду з
клопотанням № 709 від 06.08.2001 /Зт. л.с.14/ про зміну підстав
та предмету позову разом із збільшенням позовних вимог і вимагає
стягнути з відповідача на підставі ст.ст. 203, 213 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
вартість залишків пшениці у розмірі
413 603, 93грн.(з урахуванням транспортних витрат) в зв*язку з
неналежним виконанням останнім договору № 001-2 від 03.01.2001,
до матеріалів справи додану претензію № 11 від 03.07.2001 на
ім*я відповідача на зазначену суму, докази її пред*явлення
/надіслання/ відповідачу в матеріалах справи відсутні.
В клопотанні № 715 від 07.08.2001р./т.З л.с.26/ позивач
відмовився від заявлених вимог в частині звернення стягнення на
майна відповідача на суму 44389,67грн., оскільки позивачем
укладено угоду про уступку права вимоги в цій частині позову ТОВ
"Укрзернопродукт”.
В наступному клопотанні № 727 від 17.08.200Ір./т.З л.с.46/
позивач уточнив розмір транспортних витрат, у зв'язку з чим
просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму 12 043,89грн.
та стягнути з поточного рахунку ЗАТ “Ясинуватський комбінат
хлібопродуктів” суму 401472,79грн..
Господарський суд Донецької області (суддя М.І.Забарющий)
рішенням від 20.08.2001р. позов задовільнив, стягнувши з
поточного рахунку ЗАТ “Ясинуватський комбінат
хлібопродуктів”,м. Яснувата на користь ТОВ “Донбас-Азмол” 401
472,79 грн. збитків та 1700 грн. Витрат по державному миту, в
залишковій частині вимог провадження по справі припинено. В
обґрунтування вказаного рішення суд зазначив, що згідно ст. 337
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підрядчик зобов'язаний зберігати ввірене
замовником майно на умовах, окреслених ст. 424 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. Оскільки ця стаття не відсилає до ст. 423 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, то відповідач повинен був повернути позивачу саме те
зерно, яке він отримав від нього, а не інше. Так як відповідач
не довів суду, що зерно урожаю 2000р. знаходиться у нього на
схові, тобто саме це зерно не збережено, продукти з нього не
виготовлені, то суд розцінив видатки позивача за поставлене
зерно, в тому числі транспортні затрати, як збитки, що
підлягають стягненню з відповідача. Позовні вимоги задоволені на
підставі ст. .ст. 161, 162, 203, 209, 224, 332,
334,337,413,323,424 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.:
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ЗАТ “Ясинуватський комбінат
хлібопродуктів” звернувся в Донецький апеляційний господарський
суд з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове
рішення в зв'язку з невідповідністю його законодавству та
обставинам справи.
Постановою від 11.10.2001р. Донецького апеляційного
господарського суду (колегія суддів О.С.Кулебякін, Ю.М.Гуреєв,
Т.М.Колядко) по справі 23/193-01-5/87 рішення господарського
суду Донецької області було скасовано, в задоволенні позовних
вимог відмовлено. В постанові апеляційна інстанція зазначила, що
умови переробки залишків пшениці у кількості 492,893 т.
сторонами узгоджені не були, про що свідчить листування сторін.
Відповідно до п. 4.1 договору № 001-2 від 3.01.2001р. раніше
укладені договори, тобто договори, за якими у 2000р.
поставлялась вказана кількість пшениці, втратили чинність. Тому
зобов'язання відповідача за договором 2000р. слід вважати
припиненим за згодою сторін (ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Таким чином, з приводу переробки 492,83Зт.зерна договірні
відносини між позивачем та відповідачем взагалі
ВІДСуТНІ.
Донецький апеляційний суд зазначив, що позивач посилаючись на
те, що збитками є вартість пшениці, переданої відповідачу у
2000р., не довів з посиланням на матеріали справи, що пшениця
була втрачена з вини відповідача. Також недоведена і відмова
відповідача повернути пшеницю того ж роду і якості, що й та, яка
знаходилась на зберіганні. Оскільки пшениця є річчю родовою, то
згідно ст. 423 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відповідач несе обов'язок
повернути рівну чи обумовлену сторонами кількість пшениці. Отже,
вимоги позивача апеляційна інстанція визнала необгрунтованими.
ТОВ “Донбас-Азмол” звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
від 11.10.2001р. Донецького апеляційного господарського суду,
посилаючись на неправильне застосування апеляційною інстанцією
норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог скаржник
зазначає, що апеляційна інстанція неправомірно застосувала
ст. 423 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки застосування цієї статті
до правовідносин, що виникли з договору підряду не передбачено
ст. 424 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Також, на думку скаржника,
апеляційна інстанція не врахувала вимог ст. 337 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, згідно з якою підрядчик зобов'язаний вжити усіх
заходів до забезпечення збереження ввіреного йому замовником
майна і несе відповідальність за всяке упущення, що потягло за
собою втрату або пошкодження цього майна. Скаржник вважає, що
Донецький апеляційний суд повинен був застосувати ст. 347 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, у відповідності з якою, якщо під час
виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана
належним чином, замовник вправі призначити підрядчикові
відповідний строк для усунення недоліків, а при невиконанні
підрядчиком цієї вимоги у визначений строк - відмовитися від
договору та вимагати відшкодування збитків.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет
правильності їх юридичної оцінки судом та заслухавши пояснення
присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з договором № 007-16 від 25.07.2000р. ЗАТ “Ясинуватський
комбінат хлібопродуктів” зобов'язався прийняти від ТОВ
“Донбас-Азмол” пшеницю в кількості 1000 т., переробити її та
видати муку вищого,
ПерШОГО, ДРУГОГО СОрТІВ.
Поставку пшениці у виконання зазначеного договору позивач
здійснив у кількості 1758 тон протягом 2000 року, тобто надлишок
поставленої пшениці складає 758 т.
Укладений сторонами договір від 03.01.2001 № 001-2 по суті
дублює умови договору від 25.07.2000 № 007-16. Поставки та
переробки зерна за договором 2001 року не відбувались.
Вимоги позивача, а саме повернути йому вартість залишків пшениці
в кількості 492,833 тон, стосуються здійсненої ним поставки
пшениці в 2000 році. При цьому позивачем не надано
документального підтвердження наявності підстав, за якими ним
було поставлено більшу кількість зерна, ніж зазначено в договорі
від 25.07.2000 на переробку пшениці..
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не
доведено тієї обставини, що ЗАТ “Ясинуватський комбінат
хлібопродуктів” відмовився від видачі залишку пшениці у
кількості 492,833т позивачу - ТОВ “Донбас_Азмол” /в матеріалах
справи мається лише лист позивача від 11.06.2001 № 630 про його
намір вивезти 12.06.2001 з території комбінату зазначену
кількість пшениці/.
Згідно ч. І ст. 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
підставою для стягнення збитків є невиконання або неналежне
виконання договірних зобов*язань боржником, стаття 213 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає стягнення збитків, вчинених
прострочкою виконання зобов*язань. Однак, матеріалами справи не
підтверджується та обставина, що між сторонами існували
договірні відносини щодо переробки відповідачем надлишкове
поставленої Товариством “Донбас-Азмол” пшениці в кількості
492,833т. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про
неправомірність застосування до ЗАТ “Ясинуватськия комбінат
хлібопродуктів” зазначених норм цивільного законодавства є
вірним.
Посилання ТОВ “Донбас-Азмол” на ст. 337 Цивільного кодексу
України, якою передбачено, що підрядчик зобов*язаний вжити всі
заходи до забезпечення збереження ввіреного йому замовником
майна і несе відповідальність за всяке упущення, що потягло за
собою втрату або пошкодження цього майна, бути сприйнято
колегією суддів, оскільки позивачем не доведено /не надано
відповідних доказів ні суду першої інстанції, ні суду
апеляційної інстанції/, що Комбінатом було втрачено або
пошкоджено передану йому позивачем пшеницю.
Таким чином, незважаючи на те, що в постанові Донецького
апеляційного господарського суду є посилання на ст. 423
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, що, враховуючи
взаємовідносини сторін, є неправомірним, судом апеляційної
інстанції зроблено вірний висновок щодо безпідставності
заявлених ТОВ “Донбас-Азмол” вимог до ЗАТ “Ясинуватський
комбінат хлібопродуктів” про стягнення збитків.
Будь-яких інших норм матеріального права, які б були порушені
судом апеляційної інстанції при винесенні постанови, скаржник не
вказав.
Враховуючи наведене, постанова Донецького апеляційного
господарського суду по даній справі має бути залишена без змін.
Керуючись статтями НІ5, НІ7, ПІ9, НІ11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 11.10.2001 Донецького апеляційного господарського
суду по справі № 23/193 господарського суду Донецької області
залишити без змін.