ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6.02.2002 р. Справа N 20-4/287-5/003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки
С.О. (головуючий), Подоляк О.А., Семчука В.В.,
За участю представників ТОВ “Сороф” - Ротань В.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в
м. Києві касаційну ЗАТ “Ветеран“
скаргу Севастопольського апеляційного
на постанову господарського суду
в?д 26.09.2001 року
у справ? № 20-4/287-5/003
за позовом ЗАТ “Ветеран“
до ТОВ “Сороф“
Про стягнення 85864,12 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду м. Севастополя від 01.03.2001 в
задоволені позову ЗАТ “Ветеран” до ТОВ “Сороф” про стягнення
85864,12 грн. відмовлено. Постановою першого заступника голови
арбітражного суду м. Севастополя від 21.06.2001 року рішення
суду скасоване, позов задоволене та стягнуто з відповідача на
користь позивача 85864,12 грн. безпідставно отриманих грошових
коштів, 858,64 грн. державного мита, 69 грн. витрати на
інформаційно-технічні послуги арбітражного процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 26.09.2001 року (судді Шевченко Н.Н., Плуг В.М., Горошко
Н.П. ) постанову арбітражного суду м. Севастополя від 21.06.2001
року скасовано, а рішення арбітражного суду м. Севастополя від
01.03.2001 року залишене без змін.
ЗАТ “Ветеран” у поданій касаційній скарзі просить постанову
Севастопльського апеляційного господарського суду від 26.09.2001
року скасувати. В обґрунтування своїх вимог ЗАТ “Ветеран”
посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно
застосовані норми матеріального і процесуального права, що
призвело до прийняття незаконної постанови. ТОВ “Сороф” у
відзиві на касаційну скаргу вважає, що постанова прийнята з
правильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, в зв'язку з чим просить її залишити в силі, а касаційну
скаргу без задоволення.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини справи судом апеляційної інстанції встановлені шляхом
повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи і
відповідають доказам, які місяться в матеріалах справи. Також з
матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції у
спірних правовідносинах, правильно застосовані норми ст. 399
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Доводи ЗАТ “Ветеран” в касаційній скарзі частково зводяться до
перевірки оцінки доказів, що не є компетенцією касаційної
інстанції.
Касаційна інстанція, згідно ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті
постанови від 26.09.2001 року Севастопольським апеляційним
господарським судом правильно застосовані норми матеріального та
процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Ветеран” залишити без задоволення, а
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
26.90.2001року у справі № 20-4/287-5/003 залишити без змін.