ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2002 Справа N 19/374
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
Невдашенко Л.П. (доповідач у справі) Перепічая В.С.
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Артемівський машинобудівний завод “Победа труда“
на постанову від 14.11.2001 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 19/374
за позовом до Державного підприємства санаторій “Шахтар”
Відкритого акціонерного товариства “Артемівський машинобудівний
завод “Победа труда”
про стягнення 3200 грн.
В С Т А Н О В И В:
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
14.11.2001 залишено без змін рішення господарського суду
Донецької області від 20.09.2001, яким задоволене позов
державного підприємства санаторій “Шахтар” про стягнення з
відповідача 3200 грн. з огляду на обгрунтованість позову
належними доказами.
Оскаржуючи рішення господарського суду та постанову апеляційної
інстанції ВАТ “Артемівський машинобудівний завод” просить їх
скасувати, посилаючись на те, що позивач не використав свого
права та не подав своєчасно заяву про грошові вимоги в межах
процедури банкрутства. Згідно з Законом строк подачі заяв є
обов'язковим для всіх кредиторів, які бажають повернути
заборгованість, тому за невикористання цього права п. 5 ст. 31
Закону передбачені наслідки згідно з якими вимоги заявлені після
закінчення строку, встановленого для їх подання, не
розглядаються і вважаються погашеними.
Обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державним підприємством “Шахтар” за домовленістю з Артемівським
машинобудівним заводом передано останньому путівки для
санаторно-курортного лікування по накладній № 20 від 06.09.99 на
суму 3600 грн. за довіреністю ЯВБ № 756925 від 31.08.99.
Артемівський машинобудівний завод розрахувався за отримані
путівки частково, в сумі 400 грн.
Заявлена санаторієм претензія на суму 3200 грн. залишена без
задоволення з тих підстав, що стосовно заводу порушено справу
про банкрутство, тому санаторій, як кредитор повинен звернутися
до суду в порядку ст. 14 Закону України “Про банкрутство”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ухвалою арбітражного суду Донецької області від 26.06.2001
провадження у справі про банкрутство ВАТ “Артемівський
машинобудівний завод припинено, у зв'язку з затвердженням
мирової угоди між боржником та кредиторами.
Позовна заява санаторію “Шахтар” зареєстрована судом 02.08.2001.
Заявлений позов підтверджений належними доказами і господарським
судом обгрунтовано винесено рішення про його задоволення.
Що стосується твердження заявника про те, що вимоги заявлені
після закінчення встановленого строку вважаються погашеними, то
ці доводи у даному випадку є неспроможними, оскільки зазначене
стосується тих кредиторів, що не звернулися до суду в порядку
ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
. Такі
кредитори згідно Закону дійсно втрачають право на оплату боргу в
межах процедури банкрутства.
Позивач санаторій “Шахтар” звернувся до суду в порядку позовного
провадження, надавши при цьому належні докази на підтвердження
позову.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 111-9, 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Артемівський машинобудівний завод “Победа
труда” залишити без задоволення, постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 14.11.2000 у справі
№ 19/374 без змін.