ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5.02.2002 Справа N 6/5пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. -головуючого,
Подоляк О.А., Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красний Луч
Луганської області
на постанову від 03.10.2001 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 6/5 пд
за позовом Державної податкової інспекції у м. Красний Луч
Луганської області
до Приватного підприємця Сінгарова Ю.Д., Приватного підприємства
“Лугбуд“
Про визнання угоди недійсною
за участю представників: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Луганської області (суддя Іноземцева
Л.В.) від 31.05.2001, залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду (судді Агапон О.Л., Алєєва
І.В., Мясищев A.M.) від 03.10.2001 в задоволенні позовних вимог
про визнання недійсним договору купівлі-продажу дизпалива від
09.10.2000 на підставі ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відмовлено.
Рішення та постанова мотивовані тим, що спірний договір є
цивільно-правовою угодою, відповідає вимогам чинного
законодавства України та не порушує інтересів держави і
суспільства. Факт неправильного відображення у бухгалтерській та
податковій звітності операцій з продажу та придбання товарів
(послуг), заниження податкових зобов'язань, не може бути
підставою для визнання угоди недійсною за ст. 49 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Красний Луч Луганської області
просить скасувати рішення та постанову, позов задовольнити,
посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми
матеріального права, а саме ст.ст. 29, 41, 49 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. При цьому заявник посилається на те, що обидві
сторони угоди знали, що з боку ПП “Лугбуд” угода, накладні та
рахунок підписані не засновником і директором Сухіною О.Є., а
іншою особою. Приватний підприємець Сінгаров Ю.Д. сам
підтвердив, що це була жінка на ім'я “Інна”. За таких обставин
дії сторін спрямовані на порушення інтересів держави в сфері
оподаткування, оскільки не уповноважена на підписання угоди
особа мала намір отримати неконтрольований прибуток, а тому
договір купівлі-продажу дизпалива від 09.10.2000 повинен бути
визнаний недійсним на підставі ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення арбітражним
судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки,
колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню,
виходячи з наступних підстав.
В договорі купівлі-продажу від 09.10.2000 зазначено: “Приватне
підприємство “Лугбуд” в особі Сухіної Ольги Євгенівни, яка діє
на підставі Статуту, в подальшому Продавець, та приватний
підприємець Сінгаров Юрій Давидович, в подальшому Покупець,
уклали договір купівлі-продажу дизпалива в кількості 18000
літрів на суму 32587 грн. 20 коп. в тому числі ПДВ - 20%”.
Як вбачається з доказів, наявних в матеріалах справи, цей
договір підписаний неналежною особою, саме приватне підприємство
“Лугбуд” в той час не вело господарську діяльність і не
виконувало умови цього договору (див. акр. спр. 16-20).
Відповідно до ст. 29 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
юридична особа
набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через
свої органи, що діють в межах прав, наданих їм законом або
статутом. Угода підписується безпосередньо особою, від імені
якої вона укладена, або іншою особою, яка діє в силу
повноважень, заснованих на законі, довіреності, установчих
документах.
Пунктом 4.4.1 Статуту ПП “Лугбуд” передбачено, що директор
вирішує питання діяльності підприємства, без доручення діє від
його імені.
Матеріалами справи доведено, що директор цього підприємства або
інша уповноважена особа не підписували договір купівлі-продажу
від 09.10.2000.
Під час перевірки, проведеної відділом по організації боротьби з
незаконним товарообігом Краснолучського головного відділення
податкової міліції встановлено, що дизпаливо не відпускалось
приватному підприємцю Сінгарову Ю.Д. приватним підприємством
“Лугбуд” (див. арк. справи 60-62).
Укладаючи договір від імені ПП “Лугбуд” невідома особа мала
намір отримати неконтрольований прибуток, тобто вона умисно
вчиняла дії, спрямовані на порушення інтересів держави в сфері
оподаткування. За оскаржуваним договором повинен бути сплачений
податок на прибуток в сумі 8146 грн. 80 коп. та ПДВ в сумі 5431
грн.20коп.
Відповідно до ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом.
Згідно зі ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
угода, укладена з метою,
що суперечить інтересам держави та суспільства, визнається
недійсною.
В п. 11 Роз'яснень ВАСУ від 12.03.99 № 02-5/111 вказано, що до
угод, які мають метою порушення інтересів держави відносяться і
угоди, спрямовані на ухилення від оподаткування.
Також Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови № 3 від
28.04.1978 р. з наступними змінами “Про судову практику в
справах про визнання угод недійсними” ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
роз'яснив,
що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування
фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів,
використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь
приватної власності з корисливою метою.
За таких обставин висновки арбітражного суду Луганської області
та Донецького апеляційного господарського суду щодо відсутності
підстав для задоволення позову є помилковими, тому рішення
арбітражного суду Луганської області від 31.05.2001 та постанова
Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2001
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно і повно
перевірити наведені вище обставини, проаналізувати докази і
надати їм належну юридичну оцінку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красний Луч
Луганської області задовольнити частково.
Рішення арбітражного суду Луганської області від 31.05.2001 та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
03.10.2001 у справі № 6/5 пд скасувати.
Справу передати на новий розгляд господарському суду Луганської
області.