ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
05.02.2002                              Справа N 5-4-12/01-1558
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. - головуючий, 
СемчукаВ.В.,
Подоляк О.А.,
за участю представника Міського виробничого управління
водопровідно-каналізаційного господарства - Петрова Н.М.
розглянувши         Відкритого акціонерного товариства
касаційну скаргу    “Чорноморський машинобудівний завод” (далі
                    за текстом ВАТ “Чорноморський
                    машинобудівний завод“) від 10.10.2001
на ухвалу           Одеського апеляційного господарського суду
у справі            № 5-4-12/01-1558
за позовом          Миколаївського міжрайонного
                    природоохоронного прокурора в інтересах
                    держави в особі Миколаївської міської
                    ради, комунального підприємства міського
                    виробничого управління
до                  водопровідно-каналізаційного господарства
                    ВАТ “Чорноморський машинобудівний завод“
 
Про   стягнення 4836162,94 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням від 02.04.2001 арбітражного суду Миколаївської  області
позов  задоволено частково, з відповідача стягнуто 1027000  грн.
боргу та 1700 грн. держмита до державного бюджету.
 
Господарський  суд Миколаївської області ухвалою від  19.09.2001
поновив пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання.
 
Одеський апеляційний господарський суд ухвалою від 10.10.2001 не
прийняв   до   розгляду   і  повернув  апеляційну   скаргу   ВАТ
“Чорноморський  машинобудівний завод” на  ухвалу  господарського
суду  Миколаївської області від 19.09.2001 з тих підстав, що  до
скарги   не  додано  доказів  надсилання  її  копії  стороні   -
Миколаївському  міжрайонному  природоохоронному   прокурору   та
доказів, що підтверджують сплату держмита.
 
В  поданій  касаційній скарзі ВАТ “Чорноморський  машинобудівний
завод”   просить  скасувати  ухвалу  від  10.10.2001   Одеського
апеляційного  господарського  суду  та  ухвалу  від   19.09.2001
господарського суду Миколаївської області, посилаючись на те, що
прокурор  не  є  стороною у справі і Господарський процесуальний
кодекс   України   не  передбачає  надання  до  скарги   доказів
надсилання копії скарги прокурору. Апеляційна скарга  на  ухвалу
суду подається без доказів сплати державного мита.
 
Обговоривши   доводи   касаційної  скарги,  перевіривши   наявні
матеріали  на предмет їх юридичної оцінки судом, колегія  суддів
встановила наступне.
 
Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор заявив позов
в  інтересах  держави в особі Миколаївської міськради,  міського
виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства
до   ВАТ  “Чорноморський  машинобудівний  завод”  про  стягнення
4836162,94 грн.
 
Відповідно  до  ст.  21  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , сторонами в судовому процесі - позивачами і
відповідачами,   можуть   бути  підприємства   та   організації,
зазначені у статті 1 цього кодексу.
 
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або  в
інтересах   яких   подано  позов  про   захист   порушеного   чи
оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
 
Згідно  вимог п. 2 ст. 97 Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна скарга не приймається до розгляду
і  повертається апеляційним господарським судом, якщо до  скарги
не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам).
 
Статтею  29  названого кодексу передбачено,  що  прокурор,  який
подав  позовну  заяву,  несе обов'язки  і  користується  правами
позивача, крім права на укладення мирової угоди.
 
Таким  чином, Одеський апеляційний господарський суд правомірно,
керуючись  п.  2  ст.  97 Господарського процесуального  кодексу
України   ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  не  прийняв  до  розгляду  і  повернув
апеляційну  скаргу,  оскільки до скарги не  були  додані  докази
направлення її копії прокурору, заявившого позов.
 
При  винесенні ухвали від 10.10.2001 суд помилково  послався  на
п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-9
“Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
        , оскільки згаданий пункт передбачає
повернення  держмита  при  відмові  в  прийнятті  скарги  і   її
поверненні  і  не передбачає обов'язковості уплати держмита  при
подачі   скарги   на  перевірку  ухвали  суду   про   поновлення
пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
 
Касаційна  скарга,  в  частині перевірки ухвали  від  19.09.2001
господарського  суду Миколаївської області,  не  приймається  до
розгляду, оскільки скаргу подано після закінчення строку для  її
подання без клопотання про відновлення цього строку.
 
Приймаючи до уваги викладене судова колегія вважає, що  Одеський
апеляційний  господарський  суд правомірно  повернув  апеляційну
скаргу  керуючись  п.  2  ст.  97 Господарського  процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , підстав для скасування ухвали  від
10.10.2001 немає.
 
Керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-11, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу  ВАТ  “Чорноморський  машинобудівний   завод”
залишити  без  задоволення, а ухвалу  від  10.10.2001  Одеського
апеляційного  господарського суду у справі № 5-4-12/01-1558  без
зміни.