ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2002                                        Справа N 32/66

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Шульги О.Ф. — головуючого,

Дерепи В. І.,

Вовк І.В.,

за участю повноважних представників:

позивача —

відповідачів—       АджіМ.В.—дов. № 81 від 18.10.01;

                    Тарновського В.Г. — дов. № 116 від 01.02.02.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний

завод”

на постанову        від 12.09.01

Донецького апеляційного господарського суду

у справі            № 32/66

за позовом          СП ЗАТ “Донецьк-Лада“

до ВАТ “Донецький металургійний завод”, Державного підприємства

промислового зв'язку м. Дніпропетровськ, ЗАТ “Вторчормет”

м. Донецьк

про   стягнення 48410 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

У  червні  2001  року позивач звернувся до арбітражного  суду  з

позовом  до  відповідачів, посилаючись  на  те,  що  останні  не

виконують взяті на себе зобов'язання згідно договору № 550000368

від 07.09.98.

Рішенням  господарського суду Донецької області від  18.07.01  у

задоволенні позовних вимог відносно ВАТ “Донецький металургійний

завод” відмовлено.

Позов   відносно   стягнення  боргу   з   ДП   “Промспецзв'язок”

м. Дніпропетровськ та ЗАТ “Вторчермет” м. Донецьк задоволене.

Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від

12.09.01  рішення  господарського  суду  Донецької  області  від

18.07.01 змінено.

Постановлено стягнути з ВАТ “Донецький металургійний  завод”  на

користь  СУРП  “Донецьк-Лад а” 48410  грн.  вартості  товару  та

553,10 грн. судових витрат.

На  поворот виконання рішення постановлено стягнути з  СУРП  ЗАТ

“Донецьк-Лада”  на  користь ДП “Промзв'язок” 24205  грн.  боргу,

276,55 грн. судових витрат; на користь ЗАТ “Вторчормет” —  24205

грн. боргу і 276,55 грн. судових витрат.

У  касаційній скарзі ВАТ “Донецький металургійний завод” просить

постанову   апеляційного  суду  скасувати  як   постановлену   з

порушенням норм матеріального права.

Заслухавши   пояснення  представників  відповідача,  перевіривши

матеріали  справи та на підставі встановлених  в  ній  фактичних

обставин,  проаналізувавши правильність застосування апеляційним

судом  при  прийнятті оскаржуваної постанови норм  матеріального

права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з

таких підстав.

Відповідно  до  вимог ст.ст. 4, 151 Цивільного  кодексу  України

( 435-15  ) (435-15)
        , зобов'язання виникають лише з договору  або  інших

підстав.

За  своєю  правовою  природою між позивачем  та  ВАТ  “Донецький

металургійний   завод   укладено  договір  купівлі-продажу   від

07.09.98  №  5500000368, відповідно до якого СП ЗАТ “Донецьк-Лад

а”  зобов'язалося до 31.12.98 поставити два автомобілі ГАЗ 33021

вартістю  24205  грн.  кожний,  а ВАТ  “Донецький  металургійний

завод” — прийняти та оплатити їх вартістю 48410 грн. на підставі

рахунка  не  пізніше 90 календарних днів з часу його  отримання.

Термін дії договору — 31.12.98.

На  підставі  листа  №  10-02/44  від  09.09.98  ВАТ  “Донецький

металургійний  завод”  автомобілі ГАЗ  33021  у  кількості  двох

одиниць  були  передані ЗАТ “Вторчормет” та ДП “Промзв'язок”,  а

відповідно  ВАТ  “Донецький металургійний завод”  автомобілі  не

отримав.

За  таких обставин суд вважає, що апеляційний господарський  суд

правильно  дійшов висновку, що відповідно до вимог  ст.  151  ЦК

України  ( 435-15 ) (435-15)
         обов'язок оплати за товар слід покласти  на

ВАТ  “Донецький  металургійний завод”.  Обґрунтованими  є  також

висновки  апеляційної  інстанції в тому, що  якщо  у  останнього

мались цивільно-правові відносини з іншими відповідачами, то він

не позбавлений права звернутися до них із відповідною вимогою за

наявними   обставинами,  документами  та  відповідно  з   чинним

законодавством.

Доводи   ВАТ   “Донецький  металургійний  завод”,  викладені   в

касаційній скарзі, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не

відповідають  дійсним  обставинам  справи,  встановленим   судом

апеляційної  інстанції  та  вимогам  закону,  що  регулює   дані

правовідносини.

Постанова апеляційного господарського суду відповідає матеріалам

справи і вимогам закону, тому її необхідно залишити без змін,  а

скаргу — без задоволення.

На  підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,

111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від

12.09.01   залишити  без  змін,  а  касаційну   скаргу   —   без

задоволення.