ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2001                                  Справа N 3135/4/88-5

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Шульги О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Вовка І. В.,

за участю повноважних представників

позивача  —  Куцого В.М., дор. № 5 від 04.02.02;  прокуратури  —

Неколяка В. І., Федюк Ю.П. ,

розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум”

на   ухвалу   Господарського   суду   Волинської   області   від

12.07.2001р.     та    постанову    Львівського     апеляційного

господарського суду від 19.10.2001р.

у  справі  за  позовом  Шепетівського міжрайонного  прокурора  в

інтересах   Відкритого  акціонерного  товариства   “Шепетівський

“Міжрайагропостач”

до Виробничо - комерційної фірми “Континіум-Продконтракт”

про   стягнення 132 868 грн. 45 коп. ,

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою    Господарського    суду   Волинської    області    від

12.07.2001р.(суддя  С.Т.  Філатова)  змінено  спосіб   виконання

рішення    Господарського    суду   Волинської    області    від

07-27.09.1999р.  шляхом  звернення стягнення  заборгованості  на

майно   Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  “Континіум”.

Відповідач  звернувся до суду з апеляційною скаргою  на  згадану

ухвалу. Постановою Львівського апеляційного господарського  суду

від   19.10.2001р.  ухвалу  залишено  без  змін,  а  скаргу  без

задоволення.

В   касаційній  скарзі  відповідач  просить  вказані  ухвалу  та

постанову   скасувати   як  постановлені   з   порушенням   норм

матеріального права.

Заслухавши   пояснення  представників  позивача  і  прокуратури,

перевіривши матеріали справи суд вважає, що касаційна скарга  не

підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до  статті 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський

суд при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або

роблять його неможливим за заявою сторони, державного виконавця,

за   поданням  прокурора  чи  його  заступника  або   за   своєю

ініціативою може змінити спосіб та порядок виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення господарського

суду Волинської області від 24.02.2000року постановлено стягнути

з  рахунку  Товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум”,

м.   Луцьк   на   користь  Відкритого  акціонерного   товариства

“Шепетівський    “Міжрайагропостач”    132    868    грн.     45

коп. заборгованості та 6 643 грн. 42 коп. держмита. На дану суму

виданий   наказ  №  3135/4/88-1  від  24.02.2000р.,   який   був

повернутий банком позивачу без виконання.

Неможливість виконання рішення суду підтверджується довідкою  КБ

“Західінкомбанк”  № 10-231 від!2.07.2001р., відповідно  до  якої

кошти   на   рахунку  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю

“Континіум” відсутні.

За таких обставин суд прийняв правильне і обгрунтоване рішення.

Тому  ухвалу  та постанову суду необхідно залишити без  змін,  а

скаргу - без задоволення.

Посилання  відповідача  в  скарзі  на  неправильне  застосування

статті  121  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         при винесенні  оскаржуваних

ухвали і постанови є безпідставним.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-5,111-7,  111-11,

111-13   Господарського   процесуального   кодексу       України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу  Господарського суду Волинської області від  12.07.2001р.

та  постанову Львівського апеляційного господарського  суду  від

19.10.2001р. залишити без змін, а скаргу - без задоволення.