ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5.02.2002 Справа N 23/194
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів : Рибака В.В.,
Уліцького А.М.,
за участю представника:
від позивача Ілляшев М.І. за доруч. від 23.05.99
розглянувши касаційну товариства з обмеженою
скаргу відповідальністю медичного
об’єднання “Віта”
на постанову від 29.08.2001 Донецького
апеляційного господарського суду
у справі 23/194
арбітражного суду Донецької області
за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю науково-виробничої
фірми “Технотронікс”
До товариства з обмеженою
відповідальністю медичного
об’єднання “Віта”
Про стягнення 1356,34 грн.
В червні 2001 року товариства з обмеженою відповідальністю
науково-виробнича фірма “Технотронікс” пред’явило в суді позов
до товариства з обмеженою відповідальністю медичного об’єднання
“Віта” про стягнення 1356,34 грн. В обгрунтування позовних вимог
вказано, що відповідно до договору № 73 від 24.12.98 та
накладної № 911321 від 23.09.99 позивач отримав медикаменти на
суму 1200,33 грн. Прострочена заборгованість складає 1042,90
грн.
Просимо стягнути основний борг 1042,90 грн. та пеню 313,44 грн.
Рішенням арбітражного суду Донецької області від 27.06.2001 в
позові відмовлено. Відмовляючи в позові арбітражний суд виходив
з того. що сторони не домовились щодо суттєвих умов договору
купівлі-продажу, тому договір № 73 від 24.12.98 вважається
неукладеним.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
29.08.2001 рішення скасовано. Позов науково-виробничої фірми
“Технотронікс” задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю медичного
об’єднання “Віта” на користь товариства з обмеженою
відповідальністю науково-виробничої фірми “Технотронікс”
основний борг – 1042,90 грн., судові витрати по сплаті держмита
51 грн. та 25,50 грн.
В решті позову відмовлено, апеляційне провадження у справі
припинено у зв’язку з відмовою позивача.
Постанова мотивована тим, що відповідач отримав від позивача
товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1200 грн. 33 коп.
відповідно до видаткової накладної № 911321 від 23.03.99, яка
містить кількість, ціну проданого товару, суму, а тому у
відповідача виникло зобов’язання розрахуватись.
Крім того, відповідач визнав наявність боргу і гарантував
сплатити його до 15.12.1999 року.
В частині стягнення пені 313,44 грн. позивач відмовився від
позову.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
медичне об’єднання “Віта” просить постанову апеляційного суду
скасувати і залишити без змін рішення арбітражного суду,
посилаючись на те, що при прийнятті постанови апеляційним судом
порушені норми матеріального і процесуального права. Одночасно
заявило клопотання про відновлення процесуального строку для
подачі касаційної скарги у зв’язку з тим, що про зміну
реквізитів для зарахування держмита не було відомо як йому так і
місцевим казначействам.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення
представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом
обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд
України у складі колегії суддів вважає, що касаційна скарга
підлгає частковому задоволенню, а клопотання про відновлення
процесуального строку на оскарження постанови задоволенню
виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони господарський суд може
визнати причину пропуску встановленого законом процесуального
строку поважною і відновити пропущений строк.
Враховуючи наведені відповідачем обставини пропуску строку
поважними, Вищий господарський суд України у складі колегії
суддів вважає за доцільне відновити строк на оскарження
постанови.
Судом встановлено, що за накладною № 911321 від 23.09.99
відповідач отримав від позивача товарно-матеріальні цінності на
суму 1200,33 грн.
Листом № 44 від 08.10.99 відповідач визнав наявність боргу за
отримані медикаменти у сумі 1042,90 грн. і зобов’язався його
сплатити до 08.10.99.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення і задовольняючи позов у сумі
1042,90 грн. правильно застосував ст. 165 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, вказавши що товарно-транспортна накладна
містить відомості про кількість ціну та суму отриманого товару,
а тому у відповідача виникло зобов’язання про його сплату, що
останнім і не заперечується.
Позивач відмовився від стягнення пені у сумі 313,44 грн.
Тому провадження у справі в частині стягнення 313,44 грн.
підлягає припиненню. Прийнята апеляційним судом постанова
відповідає нормам процесуального права, а тому доводи скаржника
на порушення вимог ст.ст. 101, 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
Відновити товариству з обмеженою відповідальністю медичне
об’єднання “Віта” процесуальний строк на оскарження постанови
апеляційного господарського суду від 29.08.2001.
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю медичне
об’єднання “Віта” задовольнити частково.
Резолютивну частину постанови від 29.08.2001 Донецького
апеляційного господарського суду змінити.
Провадження у справі в частині стягнення 313,44 грн. припинити у
зв’язку з відмовою позивача від цієї вимоги.
В решті постанову залишити без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді В. Рибак
А. Уліцький