ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2002 Справа N 2-16/72
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Мілевського Й.Р.
за участю представників:
позивача А.Жукова
відповідача
розглянув касаційну скаргу Кримського філіалу банку “Мрія”
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-16/72
за позовом АКБ “Мрія”
до АТ “Ваш вибір” м. Сімферополь
Про стягнення 44100 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
01.03.2001 /суддя В.О.Мельниченко/ позов задоволено, з
відповідача стягнуто 44100 грн. збитків, оскільки спірний
договір купівлі-продажу цінних паперів визнано недійсним,
тимчасові свідоцтва не додані до передавального розпорядження,
що є порушенням п. 4.4.1 Положення “Про порядок ведення реєстрів
власників іменних цінних паперів”, факти встановлені рішенням
суду згідно п. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не доводяться
знову при вирішенні інших спорів.
Постановою про перевірку рішення в порядку нагляду від
25.04.2001 голова арбітражного суду Автономної Республіки Крим
Ю.Шеренін рішення суду по цій справі залишив без зміни.
Севастопольський апеляційний господарський суд України
апеляційну скаргу задовольнив, постанову та рішення арбітражного
суду Автономної Республіки Крим по цій справі скасував, у позові
відмовив, так як суд не має права самостійно змінювати предмет
позову, позивачем вимога щодо повернення коштів отриманих по
угоді не заявлялась.
Кримська філія банку “Мрія” просить постанову апеляційного суду
скасувати, рішення суду по цій справі залишити без зміни,
оскільки суд першої інстанції обгрунтовано вийшов за межі
позовних вимог на підставі ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
повернув кошти, які незаконно знаходились у користуванні
відповідача.
Вищий господарський суд України вивчив обставини справи та
встановив наступне.
Філією Кримський АБ “Мрія” та АТ “Ваш вибір” 06.10.99 укладено
договір купівлі-продажу цінних паперів кількістю 126000 штук,
загальна сума договору складає 44100 грн.
Постановою судової колегії Вищого арбітражного суду України від
31.01.2001 у справі № 2-8/1270-00 встановлено, що індосамент
акцій не можна визнати оформленим належним чином, оскільки в
передавальному розпорядженні відсутні відомості про серію і
номер сертифікатів на акції. Сертифікати не додані до
передавального розпорядження, що є порушенням вимог п. 4.4.1
Положення “Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних
паперів” затвердженого рішенням Державної комісії з цінних
паперів і фондового ринку № 60 від 26.05.98, роз’ясненню ДК ЦПФР
від 04.08.99 № 16. Форма передавального розпорядження не
відповідає формі, встановленої рішенням ЦПФР від 10.03.99 № 43.
Договір купівлі-продажу цінних паперів від 06.10.99 визнано
недійсним.
Згідно ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти встановлені рішенням
суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
O. 2 ст. 48 передбачає зобов’язання кожної з сторін повернути
другій стороні все отримане по угоді.
Згідно з роз’ясненням Вищого господарського суду України від
12.03.99 № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення
спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” обов’язок щодо
повернення одержаного за угодою виникає у сторін з моменту
прийняття відповідного судового рішення. Вимоги щодо стягнення
збитків містяться у позовній заяві.
При таких обставинах суд першої інстанції обгрунтовано вийшов за
межі позовних вимог та з метою захисту охоронюваних Законом
інтересів господарюючого суб’єкта повернув кошти, які незаконно
знаходились у відповідача /ст.ст. 2, 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
/. При цьому така необхідність згідно ст. 83 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначається виключно судом, є його
суб’єктивним правом виходячи з обставин справи, матеріального
права, яке застосовується.
Виходячи з викладеного апеляційний суд не врахував право суду
передбачене ст.ст. 2, 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, доводи сторін,
факти, які є преюдиційними згідно ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та як наслідок застосував норми процесуального
права, які підлягали застосуванню.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-9, 111-10, 111-11,
111-12
П О С Т А Н О В И Л И:
1.Касаційну скаргу задовольнити.
2.Постанову Севастопольського апеляційного суду господарського
суду від 23.10.2001 по справі № 2-16/72-2001 скасувати. Позовні
вимоги задовольнити.
3.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
01.03.2001 по цій справі залишити без зміни.
4.Витрати по сплаті державного мита, в тому числі за перегляд у
касаційній інстанції віднести на АТ “Ваш вибір”. Доручити
господарському суду Автономної Республіки Крим видати
відповідний наказ.