Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Перепічая В.С.

суддів: Вовка І.В.

Гончарука П. А.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Ера” на постанову Львівського

апеляційного господарського суду від 21.11.2001р. у справі за

позовом приватного підприємця Котенко Олени Олександрівни до ТОВ “Ера”

про виселення із займаного приміщення

У С Т А Н О В И В:

У липні 2001 року ПП Котенко О.О. звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ “Ера”, в якій, посилаючись на договір оренди торгівельної площі та обладнання від 01.08.2000р. та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, просила примусово виселити ТОВ “Ера” з будівлі за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 134.

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.08.2001р. (суддя Гончар М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2001р. (судді: Кузя В.Л., Юрченко Я.О., Онишкевич В.В.), позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить зазначені рішення та постанову скасувати, посилаючись на те, що при розгляді даної справи, як в першій так і другій інстанції, було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦК України (435-15) цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як видно з матеріалів справи, 02.09.97р.був укладений договір № 139 оренди нежитлового приміщення між представництвом Фонду державного майна України в м. Ковелі (орендодавець) та ЗАТ “Ковельський центральний універмаг” в особі директора Котенко В.Б. (орендар). За п. 5.1. цього договору була передбачена часткова суборенда лише з письмової згоди орендодавця.

До наведеного договору 04.08.2000р. були внесенні зміни, згідно яких преамбулу договору було викладено в іншій редакції, а саме відділ по управлінню майном комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств Ковельської міської ради виступив в ролі орендодавця спірного приміщення, а в особі орендаря підприємець Котенко О.О.

У подальшому, 01.08.2000р. між ПП Котенко О.О. (орендодавець) та ТОВ “Ера” (орендар) у справі був укладений договір суборенди спірної торгівельної площі та обладнання.

Суд, у порушення вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) , ретельно не зясував питання про те, чи надавалась органом уповноваженим управляти спірним майном згода на суборенду і щодо якої частини спірних приміщень, обговорити питання залучення зазначеного органу до участі у справі.

Суд другої інстанції, залишаючи рішення суду без змін, на зазначене уваги теж не звернув.

Не була предметом дослідження і оцінка суду і ухвала господарського суду Волинської області від 23.10.2001р. зі спору про розірвання договору оренди № 139 від 02.09.97, зокрема, з огляду вимог ст. 34 ГПК України (1798-12) .

За таких обставин, коли судом не було зясовано належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну оцінку, застосування норм матеріального і процесуального права, тому ухвалені по даній справі рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш повно з’ясувати дійсні обставини справи і в залежності від встановленого та вимог матеріального і процесуального права вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-12 ГПК України (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Ера” задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2001р., рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2001р. скасувати і справу передати на новий розгляд господарському суду Волинської області, в іншому складі суду.