ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2002 Справа N 1/2/778
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Грека Б.М.
Чупруна В.Д.
у відкритому судовому засіданні за участю представників:
від Приватного підприємця Синкова А.А. - не з'явився;
від ДНІ у м. Мелітополі - не з'явився
розглянув касаційну скаргу приватного підприємця Синкова А.А.
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
№ 02-5/9-11/18 (1/2/778) від 30.10.2001
у справі № 1/2/778
арбітражного суду Запорізької області
за позовом приватного підприємця Синкова А.А.
до Державної податкової інспекції у м. Мелітополі Запорізької
області
про спонукання видачі свідоцтва
Рішенням арбітражного суду Запорізької області (суддя Юхименко
О.В.) від 05.07.2001 позов задоволене. Зобов'язано ДПІ у
м. Мелітополі Запорізької області в п'ятиденний строк з дня
отримання рішення видати приватному підприємцю Синкову А.А.
свідоцтво про право сплати єдиного податку в порядку,
встановленому Указом Президента України “Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
№ 727/98 від 03.07.98 (в редакції:
Указу Президента України № 746/99 від 28.06.99).
Таке рішення прийняте з посиланням на те, що податковою службою
безпідставно відмовлено приватному підприємцю Синкову А.А. у
видачі свідоцтва на право сплати єдиного податку.
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у
м. Мелітополі Дніпропетровський апеляційний господарський суд
переглянув вказане рішення і скасував його, а в позові відмовив
з тієї підстави, що податковою службою правомірно відмовлено
позивачу у переході на спрощену систему оподаткування.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, приватний
підприємець Синков А.А. подав касаційну скаргу, в якій просить
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
скасувати, а рішення арбітражного суду Запорізької області
залишити без змін.
На думку скаржника, Дніпропетровський апеляційний господарський
суд при прийнятті постанови неправильно застосував законодавство
про оподаткування.
Крім того, скаржник вважає, що вказаний суд перевищив свої
повноваження.
Неправильне застосування законодавства полягає в тому, що суд не
застосував Указ Президента України “Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
від 03.07.98, в редакції Указу
Президента України від 28.06.99, який, за твердженням скаржника,
звільняє суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі і
тих, хто здійснює підприємницьку діяльність у сфері грального
бізнесу, від придбання відповідного патенту.
Перевищення повноважень полягає в тому, що апеляційний суд при
прийнятті постанови, за твердженням скаржника, дав тлумачення
законів України.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
14.03.2001 приватний підприємець Синков А.А. звернувся до ДПІ у
м. Мелітополі з проханням перевести його на спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу
Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності суб'єктів малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
в
редакції Указу Президента України від 28.06.99 № 746/99.
Листом від 21.03.2001 № 2965/17-ІІІ ДПІ у м. Мелітополі
відмовлено приватному підприємцю в задоволенні заяви з тих
підстав, що згідно Закону України “Про державну підтримку малого
підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
спрощена система оподаткування не
поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які
проводять діяльність у сфері грального бізнесу.
Вважаючи, що ДПІ безпідставно відмовлено в переведенні на
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, приватний
підприємець Синков А.А. заявив позов, в якому просить суд
примусити ДПІ видати свідоцтво про сплату єдиного податку.
З метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення
умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні
Верховною Радою України 19.10.2000 ухвалено Закон “Про державну
підтримку малого підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
. Одним із основних
напрямків державної підтримки малого підприємництва є
запровадження спрощеної системи оподаткування (п. 3 ст. 5
Закону).
Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва передбачає заміну
сплати встановлених законодавством податків і зборів
(обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку (ст. ІІ Закону).
Але статтею 2 згаданого Закону встановлено, що дія цього Закону
не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які
проводять діяльність у сфері грального бізнесу.
З огляду на зазначене, податковою службою правомірно відмовлено
приватному підприємцю Синкову А.А. у видачі свідоцтва про
спрощену систему оподаткування.
Стосовно посилання підприємця на Указ Президента “Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва” яким, ніби-то звільнено суб'єктів
підприємницької діяльності, у тому числі і тих, хто здійснює
підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу, від
придбання торгового патенту, то це посилання помилкове, оскільки
підзаконним актом, яким є указ Президента, не можна змінити
закон.
Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
зокрема ст. 5 Закону, встановлений
обов'язковий порядок придбання торгового патенту на здійснення
операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Згідно цієї статті згаданого Закону, вартість торгового патенту
на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального
бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік). Цей
розмір вказаний в п. 3 ст. 5 Закону.
Відповідно до п. 19 ст. 14 Закону України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
плата за торговий патент на деякі
види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних
податків і зборів.
За змістом ст. 1 цього Закону встановлення і скасування
загальнодержавних податків і зборів є виключною компетенцією
Верховної Ради України.
Крім того, в Указі Президента України, на який посилається
скаржник, не йдеться про звільнення суб'єктів підприємницької
діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері
грального бізнесу, від придбання відповідного патенту.
Більше того, в п. 7 цього Указу зазначено, що дія Указу не
поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, на яких
поширюється дія Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
в частині придбання
спеціального патенту.
В ст. 2 Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
є визначення торгового
патенту та спеціального торгового патенту.
Порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної
діяльності та на здійснення діяльності з подання побутових
послуг встановлено ст. 3 та ст. 3, а порядок придбання
спеціального торгового патенту - ст. 3 цього Закону.
Вартість придбання торгових патентів, про які йдеться в ст. 3 та
ст. 31 Закону, встановлюється органами місцевого самоврядування
залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та
асортиментного переліку товарів і ця вартість визначена в межах
граничних рівнів, що вказані у зазначених статтях згаданого
Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 згаданого Закону, кошти, одержані від
продажу торгових патентів, зараховуються до бюджетів місцевого
самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем сплати торгового
патенту.
Що стосується вартості спеціального торгового патенту, про який
йдеться в ст. 32 Закону, то ця вартість також встановлюється
органами місцевого самоврядування, але зазначена вартість не
обмежується граничними рівнями, встановленими ст. 3 та ст. 31
цього Закону і ці кошти відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону,
зараховуються до місцевого бюджету лише у розмірі 67 відсотків,
решта коштів зараховується до Державного бюджету та спеціальних
фондів.
Із зазначеного випливає, що згаданий Указ Президента України
поширюється лише на суб'єкти малого підприємництва, у тому числі
і тих, хто повинен отримувати торговий патент, вартість якого
встановлюється органами місцевого самоврядування і кошти за
сплату якого повністю зараховуються до місцевого бюджету. На
суб'єкти малого підприємництва, які придбава-ють торговий
патент, кошти за сплату якого хоча б частково підлягають
зарахуванню до Державного бюджету, вказаний Указ не поширюється.
Суб'єкти малого підприємництва, які здійснюють операції з
надання послуг у сфері грального бізнесу, не входять в перелік
підприємств, вказаних в ст.ст. 3, 3і Закону України “Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
. Ці суб'єкти виокремлені в ст. 5 згаданого Закону,
якою, як вже зазначалось, передбачений обов'язковий порядок
придбання суб'єктами малого підприємництва, які здійснюють
послуги у сфері грального бізнесу, торгового патенту. При цьому
вартість такого торгового патенту визначена законом у
фіксованому розмірі. Кошти за сплату такого патенту, відповідно
до п. 19 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
, повинні зараховуватись до Державного бюджету.
Посилання скаржника на те, що при прийнятті постанови суд дав
тлумачення законів України безпідставне, оскільки в постанові є
лише посилання на статті законів.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
Постанову Дн?пропетровського апеляц?йного господарського суду
України в?д 30.10.99 № 02-5/9-11/18 (1/2/778) у справ? № 1/2/778
арб?тражного суду Запор?зької област? залишити без зм?н, а
касац?йну скаргу приватного п?дприємця Синкова А.А. без
задоволення.
П О С Т А Н О В И В:
Колегія суддів:
Головуючий Чабан В.В.
Судді: Грек Б.М.
Чупрун В.Д.