ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМУКРАЇНИ

05.02.2002                                     Справа N 02/50-5

Вищий господарський суд України у складі суддів:

головуючого                ОвечкінаВ.Е.

суддів:                    Чернова Є.В. Мілевського Й.Р.

за участю представників:   

позивача                   

відповідача                М.Сазонік

розглянув                  

касаційну скаргу           Волинської митниці

у справі                   № 02/50-5

за позовом                 СП “Сотерс ЛТД“

до                         Волинської об'єднаної митниці

Про   визнання недійсною картки відмови

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського суду Волинської області від  26.07.2001

(судді  С.Мельничук, Л.Соломка, Л.Сініцина) у позові відмовлено,

т.я. вартість напівпричепу визначалась митницею згідно постанови

КМ  України від 05.10.98 № 1598 “Про затвердження порядку митної

вартості  товарів та інших предметів” що відповідно до  каталогу

“Шванке  Траллер”  складає  36100ДМ, право  визначення  вартості

товарів в разі явної невідповідності задекларованої ціни  надано

митним органам.

Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від

15.10.2001  (судді М.Юркевич, Т.Бонк, С.Бойко) позов задоволене,

картка  відмови  визнана  недійсною, оскільки  автотоварознавчим

дослідженням  встановлена залишкова вартість у  розмірі  5815,53

грн., митна вартість фактично визначена на підставі збірника цін

Київського   регіону   на  автотранспортні  засоби,   автокрани,

автонавантажувачі, трактори, а не на підставі  каталогу  “Шванке

Траллер”.

Вищий  господарський суд України вивчив матеріали справи, доводи

сторін та встановив наступне.

Відповідно до п. 3 постанови КМ України від 05.10.98 № 1598 “Про

затвердження  порядку визначення митної вартості товарів  митній

вартості  товарів, що міститься в базі даних цінової  інформації

Держмитслужби,  митна вартість визначається на підставі  цін  на

ідентичні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих

товарів, з урахуванням певних вимог.

Отже,   визначення  митної  вартості  віднесено   до   виключної

компетенції   митниці,  вартість  товару  визначалась   відділом

тарифів  та  митної  вартості  митниці  по  аналогічних  товарах

відповідно  до  контракту “Шванке Траллер”. Чинне  законодавство

України  не  наділяє  правом  приватні  експертні  установи   на

визначення митної вартості товарів, а, отже, прийняття до відома

актів  відповідних  установ  судом  здійснено  всупереч   п.   3

постанови  КМ  України  від 05.10.98 №  1598,  тобто  має  місце

порушення норм матеріального права.

Крім  того,  експертиза здійснювалась на клопотання  М.Сазоніна,

експерт  не  попереджений  про кримінальну  відповідальність  за

завідомо   неправильні   висновки  експертизи,   положення   про

експертні установи не містить норми щодо їх компетенції стосовно

визначення  митної  вартості  товарів,  які  перетинають  митний

кордон.

Відповідно  до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         додаткові  докази

приймаються  судом  якщо  заявник  обгрунтував  неможливість  їх

подання  суду  першої інстанції з причин,  що  не  залежали  від

нього.  В зв'язку з цим не приймається до відома в якості доказу

свідоцтво  про  передачу права власності на транспортний  засіб,

оскільки  зазначений  доказ  не  був  досліджений  судом  першої

інстанції.

В  зв'язку  з  розбіжностями даних щодо вартості товару  наданих

митницею  та  результатами експертизи, проведеної за клопотанням

сторони, та враховуючи Положення про порядок проведення  судової

автотоварознавчої експертизи транспортних засобів  від  08.10.99

Вищий  господарський  суд України вважає правомірним  визначення

вартості   транспортних  засобів  шляхом  проведення  додаткової

судової експертизи.

Виходячи  з  викладеного, керуючись ст.ст.  101,  111-5,  111-7,

111-9, 111-10 111-11, ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

                     П О С Т А Н О В И Л И:

1. Касаційну скаргу Волинської митниці задовольнити частково.

2.  Постанову Львівського апеляційного господарського  суду  від

15.10.2001  по  справі № 02/50-5 та рішення суду від  26.07.2001

скасувати.

3.  Справу  направити  на новий розгляд до  господарського  суду

Волинської області.