ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАїНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.02.2002 Справа N 17-3-23/8707
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Одесі на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
23.10.2001 року
у справі № 17-3-23/8707 господарського суду Одеської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Лукойл-Одеський нафтопереробний завод”
до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Одеси
до відповідача Держаної податкової інспекції у м. Одесі
про повернення з державного бюджету податку на додану вартість
у сумі 198800грн.
за участю представників:
ВАТ “Лукойл-Одеський нафтопереробний завод” – Несвітайло І.І. за
дов. від 31.01.2002р.;
ДПІ у Ленінському районі м. Одеси – не з”явилися;
ДПІ у м. Одесі – не з”явилися
В С Т А Н О В И Л А :
Державна податкова інспекція у м. Одесі звернулася до Одеського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на
постанову арбітражного суду Одеської області від 02.04.2001р.,
прийняту у справі № 17-3-23/8707. Разом зі скаргою подано
клопотання про відновлення пропущеного строку для подання такої
скарги.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
23.10.2001р. у задоволенні клопотання про відновлення
пропущеного строку відмовлено, в зв’язку з відсутністю поважних
причин пропуску такого строку скаржником.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Одеського апеляційного
господарського суду від 23.10.2001р., Державна податкова
інспекція у м. Одесі звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та просить її скасувати. При цьому
скаржник зазначає, що строк оскарження судового акта пропущено
ним у зв’язку з внесенням змін до діючого законодавства,
відповідно до яких суттєво зменшені терміни оскарження судових
актів.
Позивач у справі - Відкрите акціонерне товариство “Лукойл-
Одеський нафтопереробний завод” у відзиві на подану касаційну
скаргу вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає
задоволенню. На думку позивача, скаржником пропущено строк для
подання апеляційної скарги на судовий акт без поважних причин.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст.
111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
місцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Постанова у справі, яка оскаржено в апеляційному порядку
Державною податковою інспекцією у м. Одесі до Одеського
апеляційного господарського суду, прийнята 02.04.2001р.
Відповідно до діючого на момент прийняття рішення суду,
законодавства, зокрема, ст. 102 АПК України, на винесений
судовий акт сторона могла подати заяву про перевірку його в
порядку нагляду протягом двох місяців з дня прийняття такого
акта.
Таким чином, скаржник мав можливість реалізувати гарантоване
право на оскарження прийнятого у справі судового акта до
04.06.2001р. (оскільки 02.06 та 03.06 – неробочі дні), тобто до
внесення змін до чинного законодавства.
Разом з тим, заява Державної податкової інспекції у м. Одесі про
перевірку в порядку нагляду постанови арбітражного суду Одеської
області від 02.04.2001р. (вих.№ 1539/9/10-0/10 від 01.06.2001р.)
надійшла до Вищого господарського суду України лише 13.07.2001р.
і була повернута Державній податковій інспекції у м. Одесі
23.07.2001р. за вих.№ 02-3/17-1/56) для оформлення її у
відповідності з внесеними змінами до законодавства.
Так, 21.06.2001р. прийнято Закон України № 2539-ІІІ “Про
внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України”
( 2539-14 ) (2539-14)
, яким внесено зміни до Арбітражного процесуального
кодексу України та назва кодексу викладена у новій редакції.
В силу положень вказаного Закону ( 2539-14 ) (2539-14)
, судові рішення
оскаржуються шляхом подачі апеляційної або касаційної скарги у
встановленому Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
порядку.
Порядок оскарження судових актів, прийнятих до набрання чинності
вказаним Законом ( 2539-14 ) (2539-14)
, визначений в його Прикінцевих та
перехідних положеннях.
Зокрема, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень
Закону ( 2539-14 ) (2539-14)
, постанова голови арбітражного суду, яка не
оскаржена у порядку нагляду, може бути оскаржена до
господарського суду апеляційної інстанції у порядку,
встановленому Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
для оскарження рішень господарського суду, прийнятих
у першій інстанції.
Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону ( 2539-14 ) (2539-14)
визначають поширення дії норм цього Закону ( 2539-14 ) (2539-14)
лише на
порядок оскарження судових актів, прийнятих до набрання ним
чинності, однак зазначений Закон ( 2539-14 ) (2539-14)
не встановлює
можливості поширення його норм на строк, протягом якого така
скарга подається, а також не встановлюють тривалості такого
строку.
Таким чином, норми Закону України “Про внесення змін до
Арбітражного процесуального кодексу України” ( 2539-14 ) (2539-14)
, яким
встановлено десятиденний строк апеляційного оскарження судового
акта не поширюють свою дію на строк оскарження судових рішень,
прийнятих до набрання ним чинності.
Разом з тим, Державна податкова інспекція у м. Одесі, після
повернення її заяви Вищим господарським судом України
23.07.2001р., зволікала з подачею апеляційною скарги і подала її
лише 19.09.2001р., тобто майже через два місяці.
Таким чином, Одеським апеляційним господарським судом
обґрунтовано відмовлено у задоволенні заявленого скаржником
клопотання про відновлення пропущеного строку для оскарження
судового акта в апеляційному порядку, зважаючи на відсутність
поважних причин пропуску такого строку (тривалість якого
визначена у відповідності з нормами, які діяли на момент
виникнення права на оскарження судового акта).
За таких обставин, ухвала Одеського апеляційного господарського
суду від 23.10.2001р. у цій справі прийнята у відповідності з
нормами матеріального та процесуального права і підстав для її
скасування судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
23.10.2001р. у справі № 17-3-23/8707 господарського суду
Одеської області залишити без мін, а скаргу Державної податкової
інспекції у м. Одесі без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.