ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2002 Справа N 9/9ПД
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів: Жаботиної Г.В., Чупруна В.Д.,
розглянувши касаційну ска Новоазовської міжрайонної
РІГ державної податкової інспекції
(далі за текстом - Новоазовська
МДПІ)
на постанову голови арбітражного суду Донецької
області від 22.02.2001
у справі за - № 9/9ПД
позовом Новоазовської МДПІ
до малого підприємства “Старт-1”,
корпорації “Індустріальна Спілка
Донбасу”, відкритого акціонерного
товариства “Металургійний комбінат
“Азовсталь”, товариства з
обмеженою відповідальністю
“Росмар“
Про визнання недійсними установчих документів та договорів,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням арбітражного суду Донецької області від 14.12.2000,
залишеним без змін постановою голови цього ж арбітражного суду
від 22.02.2002, відмовлено в задоволенні позову Новоазовської
МДПІ до МП “Старт-1”, корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу”,
ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, ТзОВ “Росмар” про
визнання недійсними установчих документів МП “Старт-1” та
договорів від 20.03.2000, від 03.04.2000 № 2000 211/1 пст, від
24.04.2000 № 87, укладених МП “Старт-1” відповідно з ТзОВ
“Росмар”, корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу”, ВАТ
“Металургійний комбінат “Азовсталь”.
Судові рішення мотивовані тим, що фактичне місце знаходження МП
“Старт-1” на момент перевірок, здійснених позивачем, співпадало
з його юридичною адресою, вказаною в його установчих документах
і за якою відбулася його державна реєстрація. Стосовно ж спірних
договорів арбітражний суд послався на їх фактичне виконання, на
недоведеність позивачем їх мнимого характеру та направленості
умислу МП “Старт-1” при їх укладенні на незаконне отримання з
бюджету грошових коштів у вигляді відшкодованого податку на
додану вартість.
Новоазовська МДШ в касаційній скарзі просить скасувати
постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції, вважаючи, що арбітражним судом
порушені вимоги ст. 43 Арбітражного процесуального кодексу
України, чинного на час вирішення спору, а також ст.ст. 48, 49,
395 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, частини 2 ст. 9 Закону України “Про
підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
, частини 4, 15 ст. 8 Закону
України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
.
Представники сторін в засідання касаційної інстанції не
з'явилися,сторони повідомлені належним чином про час і місце
засідання суду касаційної інстанції,
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки арбітражним судом, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Арбітражним судом встановлено, що розпорядженням голови
Ново-азовської районної державної адміністрації від 19.08.97
№ 555 була проведена державна реєстрація МП “Старт-1” та його
статуту із зазначенням вул. 60 років СРСР, 84 в м. Новоазовськ
як юридичної адреси підприємства. За цим же місцезнаходженням МП
“Старт-1” включено до Єдиного державного реєстру підприємств і
організацій України. Впродовж періоду до 31.10.2000 вказана
юридична адреса співпадала з фактичними місцем знаходження від
повідача, що підтверджено, зокрема, актом перевірки МП “Старт-1”
від 31.10.2001 № 133/23-113-3, здійсненої Новоазовською МДПІ.
Згідно частини 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України. Повноваження органів державної податкової служби щодо
звернення із позовними заявами до суду, господарського суду
відповідно до покладених на них функцій визначені, пунктом 11
ст. 10, пунктами 8, 17 ст. 11 Закону України “Про державну
податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
, ст. З Закону України
“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, серед
яких звернення з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності
про визнання недійсними установчих документів не передбачене.
Виходячи із змісту ст. 11 Закону України “Про підприємництво”
( 698-12 ) (698-12)
, пункту 33 Порядку державної реєстрації суб'єктів
підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМ України
від 25.05.98 № 740 (з наступними змінами і доповненнями)
скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької
діяльності, правом вимоги щодо якого наділені органи державної
податкової служби, не співпадає з поняттям визнання установчих
документів недійсними або такими, що суперечать законодавству.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про порушення ар
бітражним судом вимог частини 2 ст. 9 Закону України “Про
підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
частин 4, 15 ст. 8 Закону
України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
не можуть бути визнані
обгрунтованими та такими, що підтверджують наявність підстав для
задоволення касаційної скарги.
Не можуть бути визнані обгрунтованими і доводи позивача про
порушення арбітражним судом норм статей 48, 49, 395 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. Як встановлено, МП “Старт-1” уклало договори
поставки металопрокату з ТзОВ “Рос-мар” (Російська Федерація)
від 20.03.2000 та з корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу”
від 03.04.2000 № 2000-211/1пст, а також договір про надання
послуг по декларуванню і митному оформленню вантажу з ВАТ “Мета
лургійний комбінат “Азовсталь” від 24.04.2000 № 87. В період з
30.05.2000 по 21.06.2000 МП “Старт-1” на підставі договору від
20.03.2000 поставило ТзОВ “Росмар” металопрокат загальною
вартістю 1 285 150,51 грн., куплений підприємством у свою чергу
у корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу”. Митне оформлення
вантажу було здійснене ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”
через відкритий на комбінаті митний пост, звідки і відбулася
відправка вантажу вантажоотримувачу.
Зазначені господарські операції по продажу товару та надання
послуг, опосередковані спірними договорами, були реально
виконані з підтвердженнаявними у справі доказами факту
вантаження товару, його декларування, митного оформлення,
здійснення розрахунків між сторонами.
За таких обставин арбітражний суд правомірно вважав, що
позивачем недоведений мнимий характер спірних договорів, рівно
як і недійсність цих договорів з підстав, передбачених
ст.ст. 48, 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Оскільки спірні договори є
підставами виникнення трьох окремих зобов'язань, два з яких за
своєю правовою природою є зобов'язаннями поставки, а одне -
зобов'язанням підряду, арбітражний суд при вирішенні спору
обгрунтовано не застосував норму ст. 395 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
яка регламентує зобов'язання, що виникає з договору комісії.
Керуючись ст. 107, ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів Вищого господарського суду України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Новоазовської міжрайонної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, а постанову голови
арбітражного суду Донецької області від 22.02.2001 у справі
№ 9/9-ПД - без змін.