ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2002 Справа N 1\3\449
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. -головуючий, Дерепи В.І., Плюшко І.М. розглянув касаційну
скаргу дочірнього підприємства “Агрокомплекс” ВАТ
“Мелітопольський м'ясокомбінат” на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 05.11.2001 р. у справі
№ 1\3\449 за позовом дочірнього підприємства “Агрокомплекс” ВАТ
“Мелітопольський м'ясокомбінат” до державної податкової
інспекції у м. Мелітополі
про визнання недійсним рішення
за участю представників: позивача - Бордюг О.В., Перелигін І.О.,
відповідача -Колесник В.І., Капінос С.Б., Дондик В.В., Горбань
Н.В.
Рішенням арбітражного суду Запорізької області від 24.04.2001 р.
(суддя Гончаренко С.А.) позов задоволене частково. Визнане
недійсним рішення державної податкової інспекції у м. Мелітополі
від 09.02.2001 р. № 72\23-222М947 про застосування фінансових
санкцій за порушення законодавства про оподаткування в частині
донарахування: за 3 кв. 1999 р. у сумі 6270; за 4 кв. 1999 р. -
300690 грн.; за 1 кв. 2000 р. - 84870 грн. та застосування
фінансових санкцій в наступних розмірах: штраф у розмірі 30% від
суми нарахованого податку на прибуток за 3 кв. 1999 р. у сумі
1881 грн.; за 4 кв. 1999 р. - 90207 грн.; за 1 кв. 2000 р. -
25461 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 05.11.2001 р. рішення від 24.04.2001 р. скасовано та в
позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
05.11.2001 р. посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням
норм матеріального та процесуального закону, а рішення від
24.04.2001 р. залишити в силі.
У відзиві та доповненні до нього відповідач просить скасувати
рішення від 24.04.2001 р. та постанову від 05.11.2001 р., а
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідач вважає, що судові інстанції не в повній мірі
з'ясували взаємовідносини сторін.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
На підставі акту перевірки № 32\Д\23-222 від 09.02.2001 р.
державною податковою інспекцією у м. Мелітополі прийнято рішення
від 09.02.2001 р. № 72\23-222\19 про застосування до дочірнього
підприємства “Агрокомплекс” ВАТ “Мелітопольський м'ясокомбінат”
фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування,
згідно з яким курсові різниці (які виникли в результаті
перерахунку у гривні отриманого кредиту в іноземній валюті)
позивачем віднесено до складу валових витрат, у зв'язку з чим
зменшено оподаткований прибуток.
Згідно п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
будь-яка заборгованість
платника податку або перед платником податку, основна сума якої
(без процентів та комісійних винагород) виражена в іноземній
валюті, відображається в податковому обліку дебітора або
кредитора шляхом перерахунку суми такої заборгованості в гривні
за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку
України, що діяв на дату її виникнення (далі - балансова
вартість заборгованості), і не підлягає перерахуванню у зв'язку
зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.
У разі коли така заборгованість продається (погашається)
протягом звітного періоду, вартість такої заборгованості
визначається шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним
валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв
на дату такого продажу (погашення).
Окрім того, відповідно до п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 вказаного
Закону з метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або
заборгованість в іноземній валюті, що перебували на обліку
платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в
гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного
банку України, що діяв на останній робочий день звітного
періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між
результатом такого перерахунку та балансовою вартістю іноземної
валюти або заборгованості включається відповідно до валових
доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до
валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за
наслідками звітного періоду. Для наступного податкового періоду
балансова вартість іноземної валюти або заборгованості в
іноземній валюті прирівнюється до їх вартості, визначеної на
кінець попереднього звітного періоду.
Слід також зазначити, що платник податку зобов'язаний вести в
національній валюті облік прибутку, витрат і заборгованості,
виражених у іноземній валюті.
Державній податковій інспекції у м. Мелітополі при прийнятті
рішення від 09.02.2001 р. № 72\23-222\19 належало дати
відповідну оцінку як обставинам діяльності позивача, так і
нормам податкового законодавства.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд при винесенні
постанови ці вимоги законодавства належним чином не врахував.
Окрім того, при розгляді апеляційної скарги апеляційним судом не
досліджувалися докази, які знаходяться в матеріалах справи, а
саме акт аудиторської експертизи від 27.02.2001 р., в якому
зазначається, що позивач правомірно відніс до складу валових
витрат суму курсової різниці інше.
Як вбачається із матеріалів справи суд розглянув справу у
відсутності позивача. При цьому не враховані вимоги ст. 101 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
про повторний розгляд справи апеляційним
судом у повному обсязі і необхідність відкладення розгляду
справи відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у разі
нез'явлення в судове засідання сторони. У справі відсутні докази
повідомлення позивача про розгляд справи 05.11.2001 р.
Наведене свідчить про те, що суд позбавив позивача можливості
довести обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для
скасування постанови суду.
При новому розгляді спору апеляційному суду належить вжити
заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи
та прийняття законного рішення.
Податковій інспекції, апеляційному суду слід врахувати викладені
Вищим арбітражним судом України правові позиції (залучені
скаржником до касаційної скарги) про застосування податкового
законодавства при аналогічних обставинах.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-9,111-10,111п
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу дочірнього підприємства “Агрокомплекс” ВАТ
“Мелітопольський м'ясокомбінат” задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 05.11.2001 р. скасувати, а справу надіслати для розгляду
Дніпропетровському апеляційному господарському суду.