ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2002 Справа N 17-3-13/01-296
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Першикова Є.В.
суддів:
Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Одеса
(надалі - ДШ в м. Одеса)
на ухвалу Одеського апеляц?йного господарського суду 06.10.2001
від № 17-3-13/01-296
у справі арб?тражного суду Одеської област?
за позовом Дочірнього підприємства Державної
акціонерної компанії “Хліб України” - Одеського
комбінату хлібопро дуктів (надалі - Комбінат)
до ДПІ у м. Одеса
про визнання частково недійсним рішення.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача -ПопелюкВ.П. (дов. № 1/01-02 від 10.01.2002);
відповідача - Малицька О.А. (дов. № 1018/9/10-0/1-0017 від
29.01.2002).
Ухвалою колегії суддів Вищого господарського суду України від
03.01.2001 розгляд справи було призначено на 15.01.2002, але у
зв'язку з неявкою сторін в судове засідання ухвалою від
15.01.2002 розгляд справи було відкладено на 31.01.2002.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85, ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 31.01.2002 оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 19.03.2001
(суддя Панченко О.Л.) задоволені вимоги позивача за рахунок
визнання недійсним рішення ДПІ в м. Одесі від 23.10.2000
№ 207-23-6/00952137/3280 про застосування та стягнення
фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування.
Постановою від 23.06.2001 голови арбітражного суду Одеської
області Балуха В.С. рішення арбітражного суду від 19.03.2001
залишено без змін.
Ухвалою від 06.10.2001 колегії суддів Одеського апеляційного
господарського суду (головуючий - Таценко Н.В., судді Сидоренко
М.В., Разюк Г.П. ) ДПІ у м. Одесі відмовлено у відновленні
процесуального строку на подачу апеляційної скарги на рішення
суду від 19.03.2001 та постанову суду від 23.06.2001.
З прийнятою ухвалою Одеського апеляційного господарського суду
не погоджується ДПІ у м. Одеса, вважаючи, що вона не відповідає
вимогам п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону України
від 21.06.200 “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України”, оскільки постанова голови арбітражного суду,
яка не оскаржена в порядку нагляду, може бути оскаржена до
апеляційної інстанції в порядку, встановленому Господарським
процесуальним кодексом України.
Апеляційна інстанція не взяла до уваги, що постанова не була
оскаржена на підставі ст. 102 Арбітражного процесуального
кодексу України на протязі 2-х місяців, отже на момент звернення
до апеляційної інстанції не збіг 2-х місячний термін.
Також судом, на думку скаржника, не взято до уваги вимоги
ст. 93, де встановлений 10-ти денний термін з дня ухвалення
рішення господарського суду, але до судової інстанції
оскаржувалося не рішення господарського суду, а постанова
арбітражного суду, у зв'язку з чим встановлений термін не був
пропущений, а тому у апеляційної інстанції не було підстав для
відмови в задоволенні клопотання про відновлення терміну для
оскарження прийнятого процесуального документу у відповідності з
вимогами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв'язку з чим заявник просить скасувати ухвалу і
направити справу для розгляду в апеляційній інстанції.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та додані до неї
документи, заслухавши доповідача по справі, колегія суддів
Вищого господарського суду України встановила, що рішенням
арбітражного суду Одеської області від 19.03.2001 були
задоволені вимоги позивача про скасування рішення відповідача
щодо застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення
законодавства про оподаткування.
Вказане рішення було оскаржено в порядку нагляду і постановою
господарського суду Одеської області від 23.06.2001 рішення по
справі було залишено без змін.
І,> Не погоджуючись з прийнятою постановою наглядової інстанції,
ДПІ у м. Одеса звернулася до апеляційної інстанції зі скаргою на
рішення та постанову суду. Вказана скарга направлена ДПІ у
м. Одеса 20.09.2001, а також до апеляційної скарги було додано
клопотання про відновлення строку подачі апеляційної скарги.
В клопотанні було вказано про зміну терміну оскарження судових
актів, що стало підставою для порушення 10-ти денного терміну
для звернення до апеляційного суду. Інших поважних причин
пропуску терміну в клопотанні не вказано.
Апеляційна інстанція, розглядаючи матеріали справи та додані до
скарги документи, прийшла до висновку, що згідно зі ст. 93
Закону України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України” від 21.06.2001 № 2539-ІП, який вступив в дію з
10.07.2001 з моменту оприлюдння в газеті “Урядовий кур'єр”, було
встановлено, що апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів
з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що
відповідно до п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону
України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України” від 21.06.2001 № 2539-ІП постанова голови
арбітражного суду, яка не оскаржена в порядку нагляду, що має
місце у процесі оскарження постанови в апеляційній інстанції,
повинна бути оскаржена до апеляційної інстанції у встановлений
статтею 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
термін.
Апеляційна інстанція, приймаючи ухвалу, врахувала, що відповідно
до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони господарський суд може визнати
причину пропуску терміну, встановленого процесуальним
законодавством, поважною, якщо звернення в цей термін не було
здійснено з об'єктивних причин або з перешкодами чи труднощами
для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Апеляційна інстанція врахувала, що оскаржена постанова була
направлена відповідачу 27.06.2001 року. Апеляційна скарга була
виготовлена ДПІ у м. Одесі 20.09.2001, а 21.09.2001 була подана
до арбітражного суду Одеської області та копія апеляційної
скарги була направлена позивачу.
З моменту прийняття нової редакції Закону до моменту звернення
до суду сплинуло більше ніж 10 днів, встановлених діючим
законодавством, а тому суд підставне прийшов до висновку про
значний термін порушення скаржником процесуального строку для
подачі апеляційної скарги та про відсутність обставин, які б
свідчили про поважність причин пропуску строку, які пов'язані з
дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасно вчинення
процесуальних дій. А тому апеляційна інстанція, врахувавши
вказані обставини, прийшла до висновку про неможливість
задовольнити клопотання про поновлення процесуального строку на
подачу апеляційної скарги.
У зв'язку з вказаними обставинами колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що апеляційна
скарга не підлягає задоволенню, а постанова — скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 п. 1
ч. І ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ДНІ у м. Одеса залишити без задоволення, а
ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2001
№ 5-5-13/01-1321 у справі № 17-3-13/01-296 арбітражного суду
Одеської області залишити без змін.