ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО.01.2002 Справа N 6/186
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого              Черногуза Ф.Ф.
суддів                   Невдашенко Л.П.
Перепічая В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва
на ухвалу                 від 18.10.2001 р.
Одеського апеляційного господарського суду
у справі                  № 6/186
за позовом                ВАТ ЕК “Миколаївобленерго“
До                        Державної податкової інспекції
у Заводському районі м. Миколаєва
про   визнання недійсним рішення,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2001 року ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Заводському районі М.Миколаєва про визнання недійсним рішення від 24.07.2000 р. № 3121-23-01-101/23399393-360.
Вважає, що спірним рішенням йому необґрунтовано донараховано 244822,23 грн. податку на додану вартість, 200 грн. збору до Інноваційного фонду та застосовано фінансові санкції по податку на додану вартість в розмірі 244822,23 грн. (100% донарахованого ПДВ).
Рішенням арбітражного суду Миколаївської області від 26.04.2001 р. (суддя Ткаченко О.В.), залишеним без змін постановою від 27.06.2001 р. заступника голови суду Цвєткова П. В., позов задоволене частково, рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва визнано недійсним в частині стягнення 235113,93 грн. податку на додану вартість і 235113,93 грн. фінансових санкцій.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2001 р. Державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва відмовлено у відновленні процесуального строку подання апеляційної скарги.
В касаційній скарзі відповідач просить ухвалу Одеського апеляційного господарського суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Стверджує, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено винесення апеляційною інстанцією ухвали про відмову у відновленні пропущеного строку.
Заслухавши доповідь судді Перепічая В.С., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За п. 6 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону постанова голови арбітражного суду, яка не оскаржена у порядку нагляду, може бути оскаржена до господарського суду апеляційної інстанції у порядку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України для оскарження рішень господарського суду, прийнятих у першій інстанції.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Згідно ст. 53 ГПК України (1798-12) ,в залежності від поважності причин пропуску встановленого законом процесуального строку., суд може або відновити пропущений строк, або відмовити у відновленні строку. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
Виходячи зі змісту вказаної статті 53 ГПК України (1798-12) поважними причинами визнаються ті обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 17.08.2001 р. звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування постанови суду від 27.06.2001 р., тобто з пропуском встановленого ст. 93 ГПК України (1798-12) строку апеляційного оскарження. Одночасно, скаржник просив відновити строк для подання апеляційної скарги.
Разом з тим, в апеляційній скарзі не було вказано причин пропуску процесуального строку, не зазначено підстав, за яких відповідач вважав ці причини поважними, як і не наведено доказів того, що останній не мав можливості здійснити відповідні процесуальні дії у строк, визначений законом.
Відповідно ж до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
За таких обставин суд апеляційної інстанції підставне ухвалою від 18.10.2001 р. відмовив відповідачу у відновленні пропущеного строку.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 53, 93, ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі
М.Миколаєва залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2001 р. - без змін.