ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2002 Справа N 2/160
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представників сторін
від позивача Бадюков Ю.В. за довір. № 03-02
від 04.01.2002;
від відповідача Бондюченко В.М. за доруч. ,
приватний підприємець Баденко А.М.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства “Херсонська маслосирбаза“
на постанову від 19.11.2001
Одеського апеляційного господарського суду № 5-1-3/01-1819
у справі № 2/160
господарського суду Херсонської області
за позовом відкритого акціонерного
товариства “Херсонська маслосирбаза“
до приватного підприємця Баденка А.М.;
Спільного українсько-російського
підприємства “Таврос“
Про перевід прав та обов'язків покупця
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.10.2001
відкритому акціонерному товариству “Херсонська маслосирбаза”
відмовлено в позові про перевід прав і обов'язків покупця за
договором купівлі-продажу ангару, укладеного 05.02.2001 між
спільним українсько-російським підприємством “Таврос” та Баденко
А.М.
Відмовляючи в позові господарський суд Херсонської області
виходив з того, що ангар СП “Таврос” було продано після
закінчення строку договору про сумісну діяльність, укладеного
31.06.1994 між відкритим акціонерним товариством “Херсонська
маслосирбаза” та спільним українсько-російським підприємством
“Таврос”, позивач відмовився від купівлі ангару, а також
пропустив тримісячний термін про перевід на нього прав і
обов'язків покупця і не вніс до суду кошти, які необхідно
сплатити СП “Таврос”.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
19.11.2001 рішення залишено без змін. В обґрунтування постанови
вказано, що земельна ділянка не може бути внеском до договору
про сумісну діяльність відповідно до ст. 432 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Ангар не належить позивачу на праві часткової власності, а тому
він не вправі вимагати переводу на нього прав і обов'язків
покупця.
Строк дії договору про сумісну діяльність закінчився 01.06.1999
року, а тому СП “Таврос” правомірно уклало договір
купівлі-продажу з приватним підприємцем Баденко А.М.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Херсонська
маслосирбаза” просить рішення господарського суду Херсонської
області та постанову Одеського апеляційного господарського суду
скасувати і прийняти нове рішення, відповідно до якого відновити
право позивача привілейованої купівлі частки у спільному майні.
Перевести на позивача права та обов'язки покупця за договором
купівлі-продажу ангару від 05.02.2001, укладеного між спільним
українсько-російським підприємством “Таврос” та приватним
підприємцем Баденко А.М.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення
представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом
обставин справи та їх юридичну оцінку, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 430 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за
договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно
діяти для досягнення спільної господарської мети.
Вирішуючи питання про наявність договірних взаємовідносин, слід
виходити з того, що такий договір вважається укладеним, коли між
сторонами у письмовій формі досягнуто згоди по всіх істотних
умовах, необхідних для його виконання, а саме: мета договору,
порядок та умови ведення спільних справ, види та обсяг внесків
кожної з сторін, умови використання результатів сумісної
діяльності.
Суд визнаючи договір, укладений 01.06.1994 між спільним
українсько-російським підприємством “Таврос” та відкритим
акціонерним товариством “Херсонська маслосирбаза” договором про
сумісну діяльність не дослідив обставин здійснення діяльності за
цим договором та наміри сторін.
Відповідно до ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у касаційній інстанції скарга /подання/
розглядається за правилами розгляду справи у суді першої
інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із
встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові
господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно з'ясувати мету
укладення договору між СП “Таврос” та ВАТ “Маслосирбаза”,
обов'язки сторін за договором, враховуючи, що відповідно до
пп. 2.2 договору позивач зобов'язується виділити земельну
ділянку для встановлення і монтажу ангару та при необхідності за
потребою СП “Таврос” виділити техніку.
При цьому необхідно врахувати, що згідно ст.ст. З, 4 Земельного
кодексу України у державній власності перебувають всі землі
України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну
власність.
Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах
своєї компетенції передають землі у власність або надають у
користування та вилучають їх.
Ці повноваження місцеві Ради народних депутатів можуть
передавати відповідним органам державної виконавчої влади.
Враховуючи викладене, рішення і постанова підлягають скасуванню,
а справа направленню на новий розгляд до місцевого
господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Херсонська
маслосирбаза” задовольнити частково.
Рішення місцевого господарського суду Херсонської області від
15.10.2001 та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 19.11.2001 у справі № 2/160 скасувати, справу направити
на новий розгляд до місцевого господарського суду Херсонської
області.