ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
28.01.2002                         Справа N 10/24-5/310-2302/536
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Черногуза Ф.Ф.
суддів :                     Невдашенко Л.П.
                             Перепічая В.С.
розглянувши у відкритому     приватного підприємства фірми
судовому засіданні           “Зевс”
касаційну скаргу
на постанову                  від 18.10.2001р.
 Львівського апеляційного    
господарського суду
у справі                     № 10/24-5/310-2302/536
за позовом                   приватного підприємства фірми
                             “Зевс”
до                           приватного багатопрофільного малого
                             підприємства “Івмар”
 
Про   стягнення 225500 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
В  липні  2000  р.  приватне підприємство  “Зевс”  пред’явило  в
арбітражному  суді позов до приватного багатопрофільного  малого
підприємства “Івмар” про стягнення 22500 грн.
 
Вказало, що договором № 29 від 7.10.99 р. між ним і фірмою “ NS-
GROUP  INTERNATIONAL OV LTD” Фінляндія було  передбачено  продаж
бавовни-сирця врожаю 1999р. йому, позивачу, шляхом самовивозу.
 
Він,  позивач,  ПП “Зевс” у відповідності до п.  6.1  наведеного
договору  та додаткового листа від 21.10.99 провів за  платіжним
дорученням № 72 від 22.10.99 попередню оплату продукції  в  сумі
22500 грн.
 
Посилаючись  на  те,  що  бавовну йому  поставлено  не  було,  у
добровільному  порядку  отримані кошти відповідач  не  повернув,
просив задовольнити позов.
 
Справа судами розглядалась неодноразово.
 
Останнім  рішенням арбітражного суду Тернопільської області  від
22.03.2001р. позов було задоволено.
 
Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
18.10.2001р. рішення суду від 22.03.2001р. скасовано і у  позові
відмовлено.
 
В  касаційній скарзі позивач просить постанову суду  апеляційної
інстанції   скасувати  і  справу  передати  на  новий   розгляд,
посилаючись  на  те,  що він, позивач, не був  повідомлений  про
розгляд справи, який відбувся 18.10.2001р..
 
Заслухавши    доповідь   судді   Перепічая    В.С.,    пояснення
представників  сторін, обговоривши доводи  касаційної  скарги  і
відзиву  на  неї, перевіривши матеріали справи, суд  вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Стаття   22   Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         закріплює процесуальні права сторін.
 
До   них,   зокрема,  належить  право  сторін  брати  участь   в
господарських засіданнях.
 
Для забезпечення цього права,  за  приписом  ст.  87 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , ухвали розсилаються сторонам не пізніше п’яти днів
після їх прийняття або вручаються їм під розписку.
 
Як посилався позивач, що підтвердили в суді касаційної інстанції
також   і  представники  відповідача,  3.10.2001р.  ухвала,   як
процесуальний  документ  про  відкладення  розгляду  справи   на
18.10.2001р., судом не виготовлялась.
 
До  того  ж,  дану  ухвалу, в порушення вимог ст. 87 ГПК України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  надіслано позивачу не було,  що  підтверджується
листом Одеського поштамту від 13.11.2001р. № 32/015, приєднаного
позивачем до касаційної скарги.
 
Відсутні  дані  про  направлення  даної  ухвали  позивачу  і   в
матеріалах справи.
 
Таким   чином,  приватне  підприємство  фірми  “Зевс”  не   було
повідомлено про дату та час розгляду справи, її було  розглянуто
без участі останнього.
 
Звертає увагу і те, що наведеною ухвалою суд визнав явку  сторін
обов’язковою,  зажадав від позивача надати суду  оригінали  ряду
документів,  але справу 18.10.2001р, як вказано  вище,  заслухав
без   представника   позивача  і  без   дослідження   і   оцінки
витребуваних від останнього документів.
 
За таких обставин, а також з огляду припису п. 2. ч. 2 ст. 11010
ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , що порушення норм процесуального права
є   в   будь-якому  випадку  підставою  для  скасування  рішення
місцевого  або постанови апеляційного господарського суду,  якщо
справу  розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін,  не
повідомленої  належним  чином про час і  місце  засідання  суду,
судова  колегія вважає, що постанову апеляційного  суду  визнати
законною не можна.
 
Керуючись    ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9  –  111-10     ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну   скаргу   приватного   підприємства   фірми    “Зевс”
задовольнити.
 
Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від
18.10.2001р.  скасувати і справу передати на  новий  розгляд  до
цього ж суду, в іншому складі суду.
 
Головуючий     Ф.Черногуз
 
С у д д і      Л.Невдашенко
 
               В.Перепічай