ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
24.01.2002                                      Справа N 11/110
 
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.
судді              Васищака І.М.
судді              Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю “Карлівський молочний завод“
на           рішення господарського суду Полтавської області від
             15.05.2001р.
у справі     № 11/110
за позовом   Відкритого акціонерного товариства “Бурякорадгосп
             Ланнівський“
до           Товариства з обмеженою відповідальністю 
             “Карлівський молочний завод“
 
про   стягнення 74 709,25 грн.
 
За участю представників сторін:
позивача: юрисконсульт Лобач С.А. (дов. 23.01.2002 р. № 120)
Представник відповідача у судове засідання не з'явився,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  арбітражного суду Полтавської області  від  15.05.2001
року  (суддя  Штофель Т.В) позов ВАТ “Бурякорадгосп Ланнівський”
про стягнення 74709,25 грн. задоволене в повному обсязі.
 
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ “Карлівський молочний
завод” просить його скасувати та припинити провадження у справі.
Обґрунтовуючи  свої  вимоги скаржник  посилається  на  порушення
судом норм процесуального права.
 
Одночасно  скаржник  звернувся  з  клопотанням  про  відновлення
строку  подання  касаційної  скарги.  У  зв'язку  із  змінами  у
законодавстві  ним  була подана апеляційна скарга,  яку  ухвалою
Харківського  апеляційного господарського  суду  від  18.09.2001
року  йому  повернуто,  у  зв'язку  з  чим  пропущено  термін  і
касаційного  оскарження. Колегія суддів визнає причину  пропуску
процесуального строку поважною.
 
Розглянувши  касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника
сторони,  а  також  перевіривши правильність застосування  судом
норм  процесуального  права при ухвалені оскаржуваного  рішення,
колегія   суддів  Вищого  господарського  суду  України   визнає
касаційну  скаргу  не  обгрунтованою і  такою,  що  не  підлягає
задоволенню.
 
Як   вбачається  із  матеріалів  справи  12.02.1999   року   ВАТ
“Бурякорадгосп Ланнівський” та ТОВ “Карлівський молочний  завод”
уклали договір купівлі-продажу молока цільного по ціні 0,42 грн.
за 1 літр на загальну суму 100 тис. грн.
 
Оскільки  ТОВ “Карлівський молочний завод” за поставлений  товар
за   вказаним   договором  не  розрахувався  ВАТ  “Бурякорадгосп
Ланнівський”  пред'явив до нього претензію №  5  від  01.12.1999
року  на  загальну  суму 199 569, 15 грн.,  у  тому  числі  суму
основного  боргу  - 148064,50 грн. та суму пені  за  несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань - 51505,01 грн.
 
Листами  №  240  від 21.12.1999 р. та № 31 від 22.02.2000р.  ТОВ
“Карлівський   молочний  завод”  заборгованість   за   договором
купівлі-продажу  від 12.02.1999 р. визнало,  але  розрахунки  за
вказаним  договором проводило дуже повільно та у малих розмірах,
у   зв'язку   з   чим  погіршувалося  фінансове  становище   ВАТ
“Бурякорадгосп   Ланнівський”.  Тому,   на   підставі   визнаної
претензії ВАТ “Бурякорадгосп Ланнівський” звернувся до  установи
банку  з  платіжними вимогами №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 11.04.2000
року  про  стягнення  (списання)  коштів.  Але  банком  їх  було
повернуто  за відсутністю коштів на розрахунковому  рахунку  ТОВ
“Карлівський молочний завод”.
 
Тому   посилання   скаржника   на  рішення   арбітражного   суду
Полтавської  області  від  01.03.2000 р.,  яким  було  припинено
провадження  у  справі  № 9/16 між тими ж  сторонами  в  частині
стягнення  148064  грн. 50 коп. заборгованості  згідно  договору
купівлі-продажу від 12.02.1999 р. з причини врегулювання спору в
доарбітражному порядку шляхом визнання претензії у відповіді  на
претензію № 5 від 21.12.1999 р. (а.с.10 зворот), колегією суддів
відхиляється з таких підстав.
 
У  випадку  визнання  претензії  боржником  кредитор  має  право
звернутися   до  господарського  суду,  якщо  банк  відмовив   у
виконанні розпорядження про списання вказаної суми. У зв'язку  з
чим  ВАТ  “Бурякорадгосп Ланнівський” звернувся до  арбітражного
суду з позовом до ТОВ “Карлівський молочний завод” про стягнення
74709,25  грн.  згідно  акту звірки розрахунків  від  01.01.2000
року.  Тому  рішенням арбітражного суду Полтавської області  від
15.05.2001 року позов задоволено підставно.
 
Враховуючи  наведене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.   4
ст.  111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1. Клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги
задовольнити.
 
2.  Рішення арбітражного суду Полтавської області від 15.05.2001
року у справі № 11/110 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ
“Карлівський молочний завод” залишити без задоволення.