ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2002 Справа N 33/14Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів: Невдашенко Л.П.
Перепічая B.C.
розглянувши у відкритому Державного підприємства “Шахта
судовому засіданні касаційну Лідіївка“
скаргу
на постанову від 25.10.01 Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 33/ 14Б
господарського суду
Донецької області
за заявою ВАТ “Горлівський машинобудівний
завод
до Державного підприємства “Шахта
Лідіївка“
Про визнання банкрутом
В С Т А Н О В И В:
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
25.10.01 скасовано ухвалу господарського суду Донецької області
від 03.08.01 про відмову кредиту ДВАТ “Донецьквантажпогрузтранс”
у задоволенні грошових вимог до Державного підприємства “Шахта
Лідіївка”. Грошові вимоги цього кредитора ухвалено включити до
реєстру вимог кредиторів Державного підприємства “Шахта
Лідіївка”.
Апеляційна інстанція мотивувала постанову тим, що до заяви креди
тора додані докази, які свідчать про безспірність його вимог,
зокрема, розрахункові документи, за якими відповідно до
законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Висновок господарського суду щодо пропуску кредитором загального
строку позовної давності, апеляційна інстанція визнала
помилковим, зазначивши, що кредитором виконані вимоги щодо
захисту порушеного права в порядку передбаченому чинним
законодавством.
Оскаржуючи постанову Донецького апеляційного господарського суду
Державне підприємство “Шахта Лідіївка” просить скасувати
постанову і виключити Д ВАТ “Донецьквантажпогрузтранс” з реєстру
вимог кредиторів, посилаючись на те, що платіжна вимога
кредитора була повернута банком через відсутність коштів на
рахунках “Шахти Лідіївка”.
В подальшому кредитор не здійснював інших заходів щодо
забезпечення виконання зобов'язань шляхом звернення стягнення на
майно боржника.
Відповідно до ст. 75 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
вказує скаржник, позовна давність застосовується судом незалежно
від заяви сторони у справі.
Заслухавши учасників судового процесу, обговоривши доводи каса
ційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Д ВАТ “Донецьквантажпогрузтранс” звернулося до суду із заявою
про визнання грошових вимог до боржника Державного підприємства
“Шахта Лідіївка” в порядку, передбаченому статтею 14 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом.“
На підтвердження заявлених вимог в сумі 29.556 грн.44
коп. кредитором надана відповідь боржника на претензію від
29.06.98 № 01/647, якою Державне підприємство “Шахта Лідіївка”
визнає свою заборгованість перед кредитором на вказану суму, а
також платіжну вимогу за № 9 від 10.07.98 на суму 29.556, 44
грн., що була пред'явлена кредитором до банку, обслуговуючого
боржника, на підставі статті 8 Арбітражного процесуального
кодексу України.
Зазначена платіжна вимога повернута банком без виконання на
підставі статті 19 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
За таких обставин апеляційна інстанція обгрунтовано дійшла
висновку про те, що кредитором виконані вимоги щодо захисту
порушеного права, в порядку, передбаченому чинним законодавством
і включила його грошові вимоги до реєстру кредиторів Державного
підприємства “Шахта Лідіївка”.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 111-9, 111-1-6
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Шахта Лідіївка” залиши
ти без задоволення, постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 25.10.2001 у справі № 33/14 Б без змін.