ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2002 Справа N 17-3-9/01-2739
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого Першикова Є.В.
суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянула в судовому Бєлгород-Дністровської об'єднаної
засіданні касаційну Державної податкової інспекції (надалі
скаргу - Бєлгород-Дністровська ОДШ)
на ухвалу Одеського апеляційного господарського
суду України
від 16.10.2001
у справі № 17-3-9/01-2739
господарського суду Одеської області
за позовом приватного підприємця Жупанського В.В.
(надалі -Підприємець)
До Бєлгород-Дністровської ОДШ
Про визнання недійсним рішення.
В засіданні взяли участь представники позивача:
Жупанський В.В., - підприємець,
відповідача: Бабіч Н.В. - податковий інспектор (дов. № 14869/10
від 30.11.2001)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
судовому засіданні 18.01.2002 було оголошено лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 07.05.2001
(суддя Пироговський В.Т.) позовні вимоги задоволені. Рішення
Бєлгород-Дністровської ОДПІ від 18.02.2001
№ 111/26-2076702515-1352/26 “Про застосування та стягнення
фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування”
визнано недійсним в частині донарахування ПДВ у сумі 6666,67
грн. та фінансових санкцій у розмірі 100% донарахованого податку
з підстав невідповідності рішення Бєлгород-Дністровської ОДПІ
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою від 26.06.2000 голови арбітражного суду Одеської
області Балуха В.С. вказане рішення арбітражного суду залишено
без змін.
Ухвалою від 16.10.2001 Одеського апеляційного господарського
суду (колегія суддів у складі: Бандури Л.І. - головуючого,
судді: Поліщук Л.В., Туренко В.Б.) відмовлено
Бєлгород-Дністровській ОДПІ у відновленні строку подання
апеляційної скарги на постанову арбітражного суду Одеської
області від 26.06.2001, оскільки відповідно до п. 6 Прикінцевих
та перехідних положень Закону України від 21.06.2001 № 2539-ІП
“Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу
України” (набрав чинності з 10.07.2001) постанова арбітражного
суду не оскаржена в порядку, встановленому Господарським
процесуальним кодексом України для оскарження рішень
господарського суду, прийнятих у першій інстанції.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
строк подання апеляційної скарги встановлено
протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським
судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише
вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання
рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Бєлгород-Дністровська ОДПІ із апеляційною скаргою на постанову
арбітражного суду від 26.06.2001 звернулася лише 16.08.2001,
тобто з пропуском встановленого строку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, постановою арбітражного
суду Одеської області та ухвалою Одеського апеляційного суду
Бєлгород-Дністровська ОДПІ звернулася з касаційною скаргою,
вважаючи, що рішення та постанова арбітражного суду та ухвала
Одеського апеляційного суду прийняті з порушенням норм
матеріального і процесуального законодавства.
Постанова арбітражного суду Одеської області від 26.06.2000, як
вказано в касаційній скарзі, прийнята під час дії Арбітражного
процесуального кодексу України, у відповідності з яким перегляд
постанов в порядку нагляду міг бути здійснений Вищим арбітражним
судом України не пізніше 2-х місяців з дня прийняття відповідної
постанови, а тому строк, на думку заявника, повинен бути до
26.08.2001.
Заявник також вважає, що пропуск встановленого терміну
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом
безпідставно не був подовжений, не дивлячись на те, що підставою
для пропуску було отримання висновку судово-бухгалтерської
експертизи по матеріалам кримінальної справи від 30.07.2000
№ 6605/6606/6607.
Оскільки термін не був подовжений, то заявник просить врахувати
поважні причини пропуску терміну звернення до апеляційної
інстанції та скасувати ухвалу апеляційного суду.
Крім того, в заяві, яка надійшла до касаційної інстанції,
ставилось питання про застосування норм матеріального права при
розгляді справи по суті за рахунок оцінки доказів, які не були
предметом розгляду в суді першої інстанції, але в процесі
розгляду справи заявник уточнив свої касаційні вимоги, вказавши
про оцінку доказів щодо прийняття ухвали апеляційної інстанції
про відмову щодо подовження терміну звернення до апеляційної
інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу підприємець Жупанський В.В. вказав
про підставність прийняття рішення щодо відмови подовження
терміну звернення з апеляційною скаргою, оскільки вказаний
10-денний термін пропущено Бєлгород-Дністровською ОДПІ без
поважних причин.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та додані до неї
документи та заслухавши доповідача по справі, колегія суддів
Вищого господарського суду України встановила, що рішенням
арбітражного суду Одеської області задоволені позовні вимоги
щодо визнання недійсним рішення, а постановою голови цього ж
суду зазначене рішення залишено без змін.
Вказану постанову арбітражного суду Одеської області
Бєлгород-Дністровська ОДПІ оскаржила до апеляційного суду.
В процесі розгляду апеляційної скарги в Одеському апеляційному
господарському суді було відмовлено у клопотанні щодо подовження
терміну звернення до апеляційної інстанції, оскільки суд прийшов
до висновку, що не звернення до суду з апеляційної інстанції у
встановлений термін було здійснено у зв'язку з неотриманням
висновку судово-бухгалтерської експертизи від 30.07.2001 і ці
обставини апеляційна інстанція визнала безпідставними і не
визнала їх поважними щодо пропуску терміну, оскільки відсутність
висновку експертизи не перешкоджало зверненню з апеляційною
скаргою.
Приймаючи вказану постанову, суд врахував, що відповідно до п. 6
Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.06.2001
9 2539-III “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України” (набрав чинності з 10.07.2001) постанова
арбітражного суду, яка не оскаржена в порядку нагляду, може бути
оскаржена до господарського суду апеляційної інстанції у
порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом
України для оскарження рішень господарського суду, прийнятих у
першій інстанції.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
строк подання апеляційної скарги встановлено
протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським
судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише
вступну та резолютивну частину рішення, - з дня підписання
рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Бєлгород-Дністровська ОДШ із апеляційною скаргою на постанову
арбітражного суду від 26.06.2001 звернулася лише 16.08.2001,
тобто з пропуском встановленого строку.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
заявник не надав до апеляційної інстанції доказів про наявність
поважних причин пропуску терміну звернення до апеляційного суду.
Постанова арбітражного суду була прийнята 26.06.2001, направлена
стороні 04.07.2001 року, а апеляційна скарга до суду надійшла
лише 20.08.2001, що є фактичним порушенням встановленого терміну
для звернення до апеляційного суду, а тому підстав для
скасування ухвали апеляційного суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2001
у справі № 17-3-9/01-2739 господарського суду Одеської області
залишити без змін, а касаційну скаргу Бєлгород-Дністровської
об'єднаної державної податкової інспекції - без задоволення.