ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2002 Справа N 17/256
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Ф.Черногуза
суддів: Л.Невдашенко В.Перепічая
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” '
на постанову від 14.08.2001 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 17/256
за позовом ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім Ілліча“
до Донецької залізниці та ВАТ “Запорізький завод феросплавів“
про стягнення 32641 грн. 80 коп.
У червні 2000 ВАТ “Маріупольський металургійний.комбінат
ім. Ілліча” звернувся в арбітражний суд Донецької області з
позовом до Донецької залізниці та ВАТ “Запорізький завод
феросплавів про стягнення вартості феромарганцю і
феросілікомарганцю в зв'язку з нестачею при перевезенні по
залізничним накладним №№ W73276, 49481891, 49472691, 49487052.
Рішенням від 13.06.2001 (суддя Шевкова Т.А.) позов задоволено за
рахунок ВАТ “Запорізький завод феросплавів“
Приймаючи рішення суд виходив з того, що вантаж прибув до
позивача у справних вагонах без ознак втрати при перевезенні.
Донецький апеляційний господарський суд розглянув в судовому
засіданні апеляційну скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів”
на рішення арбітражного суду Донецької області від 13.06.2001 і
постановою від 14.08.2001 залишив рішення суду без змін,
апеляційну скаргу без задоволення.
У касаційній скарзі порушено питання про скасування рішення від
13.06.2001 арбітражного суду Донецької області і постанови від
14.08.2001 Донецького апеляційного господарського суду і
прийняте нове рішення з мотивів порушення судом норм
матеріального і процесуального права. Також подано клопотання
про відновлення процесуального строку подання касаційної скарги.
Причину пропуску процесуального строку пояснює поверненням Вищим
господарським судом України касаційної скарги через відсутність
на платіжному дорученні про сплату держмита першої посадової
особи банку. На думку заявника недоліки касаційної скарги були
усунені ним своєчасно і його вина у несвоєчасному направленні
касаційної скарги відсутня.
Крім того, просить видати довідку на повернення держмита
перерахованого платіжним дорученням № 22881 від 21.08.2001, яке
ним було неправильно перераховано до держбюджету.
Заслухавши доповідь судді Вищого господарського суду України, по
яснення представників “ВАТ “Запорізький завод феросплавів”,
перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки при
винесенні постанови від 14.08.2001 колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, регулюються
законом “Про транспорт” кодексами (статутом) окремих видів
транспорту, іншими актами законодавства України.
Законодавство про залізничний транспорт згідно ст. 3 Закону “Про
залізничний транспорт” складається із закону “Про транспорт”,
цього закону, Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, який
затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів
законодавства України.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідаль
ність залізниць, а також підприємств, організацій, установ, які
користуються залізничним транспортом.
ВАТ “Запорізький завод феросплавів” по залізничним накладним
№№ 49473276, 49481891, 49472691, у п/вагонах №№ 67558064,
67891853, 67922569 відвантажив в адресу ВАТ “Маріупольський
металургійний комбінат ім. Ілліча” феромарганець, а по накладній
№ 49487052 у п/вагоні № 65297202 феросілікомарганець.
Вантаж завантажено у п/вагони по накладним №№ 49473276,
49481891, 49472691, 49487052 відправником - ВАТ “Запорізький
завод феросплавів“
Маса вантажу визначена відправником. Про спосіб визначення маси
вантажу відправник зазначив в накладній.
Вантаж на станцію призначення надійшов у непошкодженому вагоні
без ознак втрати під час перевезення.
На станції призначення складено комерційні акти про нестачу феро
марганцю та феросілікомарганцю на загальну суму 32641,8 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 362 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перевізник
відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого до
перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або
пошкодження сталося не з його вини.
Вирішуючи питання щодо доказів суд врахував інститут
допустимості засобів доказування (ст. 34 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
) згідно з яким
обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватися іншими засобами доказування. Чинним
законодавством, що регулює відносини за договором перевезення
вантажу, встановлений перелік документів — доказів, які є
підставою для покладення на перевізника відповідальності за
втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу.
При застосуванні ст. 111 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
суд виходив з того, що в передбачених в цій статті випадках
залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу
при перевезенні, коли на станцію призначення вантаж надійшов у
непошкодженому вагоні без ознак втрати вантажу під час
перевезенн.
За таких обставин, постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 14.08.2001р. відповідає нормам
матеріального і процесуального права.
Клопотання про відновлення процесуального строку задовольнити.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Строк подання касаційної скарги відновити.
2.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.08.2001 № 3/8-01 у справі № 17/256 залишити без змін, а
касаційну скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” без
задоволення.
3.Видати ВАТ “Запорізький завод феросплавів” довідку на повернен
ня держмита в сумі 163 грн. 21 коп. , сплаченого платіжним
дорученням № 22881 від 21.08.2001р.