ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2002 Справа N 17-6-27/8301
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів Невдашенко Л.П.
Перепічая В.С.
розглянувши касаційну Одеського територіального відділення
скаргу Антимонопольного комітету України
на ухвалу Одеського апеляційного господарського
суду від 16.10.2001
у справі № 17-6-27/8301
за позовом Колективного підприємства
“Старокозацький винзавод”
до Одеського територіального відділення
Антимонопольного комітету України
Про визнання постанови недійсною
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2000 року колективне підприємство “Старокозацький
винзавод” пред’явив в арбітражному суді позов до Одеського
територіального відділення Антимонопольного комітету України про
визнання постанови недійсною.
Вказав, що 20.10.2000 відповідач прийняв постанову № 24 про
визнання його, позивача, дій щодо використання знаку для товарів
і послуг незаконними.
Посилаючись на те, що з його, позивача, боку використання знаку
для товарів і послуг було правомірним, просив задовольнити
позов.
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 01.03.2001 позов
задоволено: постанову Одеського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України від 20.10.2001 № 24-
П про визнання дій позивача у неправомірному використанні чужого
знаку для товарів та послуг без дозволу уповноваженої особи, яка
має пріоритет на його використання, що може призвести до
змішування діяльності підприємств та застосування штрафу у
розмірі 4000 грн., визнано недійсною.
Постановою арбітражного суду Одеської області від 05.06.2001
рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
16.10.2001 (судді Бандура Л.І. – гол. Туренко В.Б., Поліщук
Л.В.) відповідачу відмовлено у відновленні процесуального строку
для оскарження постанови арбітражного суду.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу
апеляційної інстанції і відновити строк апеляційного оскарження,
посилаючись на те, що ним його було пропущено з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді Перепічая В.С., обговоривши доводи
касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Приймаючи ухвалу про відмову у відновленні процесуального
строку, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем не
доведено пропуск строку з поважних причин.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.
Як видно з матеріалів справи, постановою арбітражного суду
Одеської області від 05.06.2001 рішення цього ж суду від
1.03.2001 залишено без змін (а.с. 104-104 звор.).
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
арбітражні суди здійснювали свої повноваження до
28.06.2001.
За приписом п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону
України від 21.06.2001 “Про внесення до Арбітражного
процесуального кодексу України” постанова голови арбітражного
суду, яка не оскаржена у порядку нагляду, може бути оскаржена до
господарського суду апеляційної інстанції у порядку,
встановленому Господарським процесуальним кодексом України для
оскарження рішень господарського суду, прийнятих у первісні
інстанції.
Апеляційна скарга відповідно до вимог ст. 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
подається, а
апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня
прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення – з дня підписання рішення, оформленого
відповідно до статті 84 цього кодексу.
Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги
(подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення
місцевим господарським судом.
Закон України від 21.06.2001 “Про внесення змін до Арбітражного
процесуального кодексу України” набрав чинності з дня
опублікування його 10.07.2001 в газеті “Урядовий кур’єр”.
Апеляційну скаргу на вказану постанову суду з клопотанням про
відновлення процесуального строку Одеське територіальне
відділення Антимонопольного комітету дійсно подало 23.08.2001.
Разом з тим як посилався відповідач і вбачається з приєднаних
ним до касаційної скарги матеріалів, ним 2.07.2001 вказана
постанова суду була оскаржена до Вищого арбітражного суду
України у порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним
кодексом України.
Листом Одеського апеляційного господарського суду № 5-3-8/01-75
від 31.07.2001, який надійшов відповідачу 7.08.2001, заву про
перегляд вказаної постанови було повернуто останньому з
пропозицією належного оформлення її як апеляційної скарги.
Суд на зазначене належної уваги не звернув, як і на те, що
вивчення з боку учасників судового процесу самого Закону від
21.06.2001, потребувало певного часу.
Згідно ж до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони, прокурора чи зі своєї
ініціативи, господарський суд може визнати причину пропуску
встановленого законом процесуального строку поважною і відновити
пропущений строк.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-9-111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Одеського територіального відділення
Антимонопольного комітету України задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2001
у справі № 17-6-27/8301 скасувати.
Пропущений строк на подання апеляційної скарги відновити.
Справу № 17-6-27/8301 направити Одеському апеляційному
господарському суду для розгляду апеляційної скарги Одеського
територіального відділення Антимонопольного комітету України по
суті.
Головуючий Ф. Черногуз
Судді Л. Невдашенко
В. Перепічай