ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2002 Справа N 17-4-11/01-4920
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Новікової Т.О. - головуючого,
Божок В.С., Уліцького А.М.,
за участю представників: від АКБ “Інвестбанк” Хмарюк В.В. - дов.
від 28.08.2001 № 858
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю підприємство
“Комп'ютерсерв”, м. Одеса (далі - ТОВ підприємство
“Комп'ютерсерв“)
на постанову Одеського апеляц?йного господарського суду в?д
06.09.2001 № 5-4-10/01-483
у справігосподарського суду Одеської област? № 17-4-11/01-4920
за позовом ТОВ підприємство “Комп'ютерсерв“
ДО акціонерного комерційного банку “Інвестбанк”,
м. Одеса (далі - АКБ “Інвестбанк“)
Про стягнення 36192 грн. нарахованого позивачем індексу
інфляції у зв'язку з допущеним відповідачем простроченням сплати
дивідендів за 1994 рік,
В С Т А Н О В И В:
Арбітражний суд Одеської області (суддя Поліщук Л.В.) рішенням
від 26.06.2001 позов задовольнив у повному обсязі вимог,
мотивуючи рішення такими доводами. Рішенням арбітражного суду
від 10.01.2000 у справі № 17-19/6922 встановлено, що позивач є
акціонером АКБ “Інвестбанк” і за підсумками діяльності
останнього за 1994 рік мав право на одержання дивідендів в сумі
18840 грн. Фактично 1.02.1996 року позивачу була виплачена від
повідачем сума дивідендів 8704 грн.; ще 10136 грн. дивідендів
стягнуто за рішенням арбітражного суду у справі № 17-19/6922. Як
зазначено у роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду
України від 12.05.1999 № 02-5/223 “Про деякі питання, пов'язані
з застосуванням індексу інфляції”, статті 203 та 440 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
закріплюють принцип повного відш
кодування збитків, а тому збитки (прямі та упущена вигода)
підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу
інфляції. Відповідно до поданого позивачем розрахунку індекс
інфляції від несвоєчасно сплачених дивідендів 8704 грн
обраховано за період з.06.1995 року в сумі 6466 грн. 41 коп. , а
від несвоєчасно сплачених дивідендів 10136 грн. - за період
з.06.1995 року по квітень 2000 року в сумі 29725 грн. 59 коп. ,
всього 36192 грн.
За апеляційною скаргою АКБ “Інвестбанк” Одеський апеляційний
господарський суд (судді Продаєвич Л.В.-головуючий, Жеков В.І.,
Величко Т.А.) переглянув рішення і постановою від 06.09.2001
змінив його, позов задовольнив частково: стягнув з відповідача
на користь позивача 1885 грн., що становить індекс інфляції від
суми несвоєчасно сплачених дивідендів 10136 грн. за період з
3.11.1999 року по квітень 2000 року.; в решті позову відмовив.
У постанові зазначено, що вимога про стягнення збитків від
інфляції внаслідок несвоєчасної сплати дивідендів в сумі 8704
грн. пред'явлена з пропуском строку позовної давності, оскільки
ця сума дивідендів сплачена установою банку 1.02.1996 року, і
саме з цієї дати позивач дізнався про порушення свого права.
Крім того, у разі пред'явлення вимоги про відшкодування збитків
на підставі статті 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
позивач повинен довести факт заподіяння збитків та подати
обгрунтований розрахунок суми збитків. Відповідні докази в
матеріалах справи відсутні.
З.11.1999 року набрав чинності Закон України від 08.10.1999
№ 1136-ХІV “Про внесення змін до статті 214 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
”, яким законодавче закріплено
стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції. Посилаючись на
це, апеляційна інстанція визнала, що індекс інфляції підлягає
нарахуванню на суму несвоєчасно сплачених дивідендів 10136 грн.
з дня набрання чинності цим Законом, і за відповідним розрахун
ком стягнула з відповідача суму 1885 грн.
ТОВ підприємство “Комп'ютерсерв” подало до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу, в якій зазначає про неправильне
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального
права, що регламентують відшкодування збитків, і на цій підставі
просить скасувати постанову від 06.09.2001, залишивши без зміни
рішення суду першої інстанції від 26.06.2001. Заявник вважає, що
суд апеляційної інстанції безпідставно протиставляє статті 203
та 214 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. У касаційній
скарзі наголошується, що і до внесення змін у статтю 214
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
індекс інфляції
застосовувався у судовій практиці, що підтверджується
роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від
12.05.1999 № 02-5/223 “Про деякі питання, пов'язані з
застосуванням індексу інфляції” та листом Верховного Суду
України від 03.04.1997 № 62-97р “Рекомендації відносно порядку
застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.
Заявник також не погоджується з доводами суду апеляційної
інстанції про те, що в частині вимоги, яка стосується
нарахування індексу інфляції на суму дивідендів 8704 грн., ним
пропущено строк позовної давності.
Заслухавши доповідь головуючого Новікової Т.О. та пояснення
присутнього у засіданні представника відповідача, перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин,
встановлених у данійсправі судом першої та апеляційної
інстанції, а саме.Рішенням арбітражного суду Одеської області
від 10.01.2000 у справі № 17-19/6922, розглянутій за участю тих
самих сторін, встановлено, що за підсумками діяльності АКБ
“Інвестбанк” за 1994 рік у позивача виникло право на отримання
дивідендів в сумі 18840 грн.,; фактично за меморіальним ордером
від 01.02.1996 № 2 було сплачено 8704 грн.; решта суми
дивідендів 10136 грн. визнана доведеною сумою боргу і стягнута з
АКБ “Інвестбанк” на користь ТОВ підприємство “Комп'ютерсерв”.
Розглядаючи справу № 17-4-11/01-4920, суд обгрунтовано зазначив,
що факти, встановлені рішенням арбітражного суду під час
розгляду згаданої справи, не повинні доводитись знову при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суд також встановив, що сума, стягнута за рішенням від
10.01.2000 у справі № 17-19/6922, фактично надійшла ТОВ
підприємство “Комп'ютерсерв” в травні 2000 року. На підставі цих
даних суд зробив висновок про доведеність факту прострочення
відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати належних
позивачу дивідендів за 1994 рік в сумі 10136 грн.
Позовні вимоги грунтуються на положеннях статті 203 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої у разі
невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він
зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під
збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або
пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи,
які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником. В
основу розрахунку ціни позову позивачем покладено індекси
інфляції, розраховані Державним комітетом статистики України,
які є офіційними даними. Ці дані об'єктивно свідчать про те, що
грошові кошти, сплачені відповідачем з простроченням,
знецінились внаслідок інфляції, їх купівельна спроможність
зменшилась, отже, позивачу завдані реальні збитки. Виходячи з
принципу повного відшкодування збитків, ще до внесення
відповідних змін до статті 214 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
судова практика виходила з того, що офіційні індекси
інфляції можуть використовуватись для визначення розміру за
вданих збитків. Про це, зокрема, свідчать роз'яснення президії
Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999 № 02-5/223 “Про
деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції“” та
лист Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р
“Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції
при розгляді судових справ”. У зв'язку з цим не можна погодитись
з висновком суду апеляційної інстанції про те, що правові
підстави даного позову виникли лише після набрання чинності
Законом України від 08.10.1999 № 1136-ХІV “Про внесення змін до
статті 214 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
”.
Разом з тим, розрахунок суми збитків зроблений позивачем без
врахування строку позовної давності, який відповідно до статті
71 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено в три роки.
Оскільки позов пред'явлено в травні 2001 року, з урахуванням
строку позовної давності ТОВ підприємство “Комп'ютерсерв” вправі
вимагати захисту свого права, починаючи з.06.1998 року. Зважаючи
на це, збитки від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції
підлягають стягненню в сумі 5633 грн. 36 коп. з такого
розрахунку:
10136 грн. х 100 х 99,1 х 100,2 х 103,8 х 106,2 х 103 х 103,3
(індекси інфляції за червень-грудень 1998 р.) х 119,2 (індекс
інфляції за 1999 р.) х 104,6 х 103,3 х 102 х 101,7 (індекси
інфляції за січень-квітень 2000 р.) = 15772 грн. 36 коп. ;
15772 грн. 36 коп. - 10136 грн. = 5633 грн. 36 коп.
У решті вимог за розрахунком позивача строк позовної давності
пропущено, що відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
є підставою для відмови в позові.
Зважаючи на викладене, позов підлягає задоволенню частково в
сумі 5633 грн. 36 коп. з підстав, зазначених у даній постанові,
а постанова Одеського апеляційного господарського суду підлягає
відповідній зміні. Витрати по державному миту, сплаченому за
касаційною скаргою, відносяться на відповідача частково в сумі
18 грн. 74 коп. (з розрахунку 0,5% від суми 3748 грн. 36 коп. ,
що перевищує стягнуту за постановою суду апеляційної інстанції).
Керуючись статтями 71, 80, 203 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, статтями 111-5, 111-7, пунктом 5 статті 111-9,
статтями НІ10, НІ11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ підприємство “Компьютерсерв” задовольнити
частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
06.09.2001 № 5-4-10/01-483 у справі господарського суду Одеської
області № 17-4-11/01-4920 змінити.
Стягнути з АКБ “Інвестбанк” на користь ТОВ підприємство
“Компьютерсерв” 5633 грн. 36 коп. основного боргу, 56 грн. 33
коп. витрат по сплаті державного мита та 69 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У решті позову відмовити.
Стягнути з АКБ “Інвестбанк” на користь ТОВ підприємство
“Компьютерсерв” 18 грн. 74 коп. витрат по сплаті державного мита
за касаційною скаргою, Видачу наказів на виконання даної
постанови доручити господарському суду Одеської області з
урахуванням наказів, що видавались раніше на виконання постанови
Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2001 та
фактичних даних про їх виконання.