ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2002 СправаN 6/239-01 -5/39
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. — головуюча
Борденюк Є.М.
Рибака В.В.
за участю представ
ників:
від позивача не з'явився
від відповідача Космачова Н.І. дов. № 09-18/307
розглянувши в ЗАТ “Ставан-Трансмет” Російська Федераці
засіданні
касаційну ска-ргу
на постанову від 18.10.2001
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 6/239-01 -5/39
за позовом ЗАТ “Ставан-Трансмет” Російська Федерація
до ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь“
Про стягнення 10412089 руб.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
18.10.2001 у складі колегії суддів: Кулебякін О.С. - головуючий,
Гуреєва Ю.М., Мірошніченко С.В. рішення арбітражного суду
Донецької області від 27.03.2001 у справі № 6/239 залишено без
зміни з тих підстав, що вимоги позивача про стягнення боргу на
підставі додаткової угоди № 1 від 20.04.99 до договору № 2749
від цієї ж дати, якою змінений порядок розрахунків за поставлену
продукцію, суперечать законодавству та умовам вказаного
договору.
Судом стягнуто борг лише в сумі 6006,65 руб., за умовами
договору без врахування додаткової угоди № 1 від 20.04.99 до
цього ж договору.
У поданій касаційній скарзі скаржник (позивач) просить скасувати
постанову апеляційного суду по даній справі як таку, що ухвалена
з порушенням матеріального права тобто ст.ст. 41, 151, 161 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
; прийняти нове рішення.
При цьому скаржник не погоджується з висновком апеляційного суду
(встановленого факту) відносно того, що додаткова угода № 1 від
20.04.99 до договору № 2749 не змінює попередніх умов договору
по оплаті продукції, оскільки на момент її укладення цей договір
припинив свою дію; стверджує про наявність пролонгації договору
зі зміною його умов (п. 6.2) по оплаті продукції.
Заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, обгово
ривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлених
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки апеляційним
господарським судом колегія суддів прийшла до висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Сторонами був укладений договір № 2749 від 20.04.98 на поставку
окатишів залізорудних. Пункт 6.2 цього договору передбачав
перерахунок вартості продукції, вказаної в доларовому
еквіваленті, в рублі Російської Федерації по курсу Центрального
банку Російської Федерації на момент відвантаження продукції,
тобто визначальним для встановлення ціни на продукцію є момент
її відвантаження та курс долара на цю дату.
Відповідно з п. 13.2 термін дії договору встановлювався до
31.12.98.
На виконання умов договору позивачем було поставлено у 1998 р.
30818 тн. продукції та встановлені до сплати рахунки на загальну
суму 7778006,65 руб. Рахунки сплачені відповідачем у сумі
7772000 руб., а залишок боргу складає 6006,65 руб.
При розрахунках за продукцію ціни встановлювались у
відповідності з п. 6.2 вказаного договору.
Згідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватись відповідно до умов укладених між сторонами
договорів. Тому зобов'язання відповідача за винятком зазначеної
суми слід вважати припиненими належним виконанням (ст. 216 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
).
Судова колегія погоджується з висновком апеляційного
господарського суду по цих фактах, оскільки при цьому судом дана
правильна матеріалам справи.
20.04.99 тобто після закінчення дії договору № 2749 від
20.04.98, сторони уклали додаткову угоду № 1 до цього договору,
якою про-лонговували дію договору № 2749 від 20.04.98 та внесли
зміни до п. 6.2 цього договору. Зміст цієї зміни полягає в тому,
що вартість відвантаженої продукції в рублях Російської
Федерації по відношенню до доларового еквівалента визначається
на момент оплати продукції (раніше ціна продукції визначалась на
момент її відвантаження).
Саме з урахуванням цієї зміни до договору, оскільки курс долара
США на момент оплати продукції був вищим, позивач вимагає
доплати за поставлену продукцію в 1998 р. (крім 6006,60 руб.).
Апеляційний господарський суд правомірно прийшов до висновку
(встановив факт), що ця додаткова угода не може поширюватись на
договір № 2749 від 20.04.98, оскільки на час її укладення
сторонами цей договір припинив свою дію.
Зміни до договору можливі в період його дії (ст. 11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Вищезазначене спростовує доводи касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
18.10.2001 у справі № 6/239-01-5/39 залишити без зміни.
2.Витрати по держмиту покласти на скаржника.