ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2002 Справа N 2-6/2568-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого В.Овечкіна
Є.Чернова
Й.Мілевського
розглянув
касаційну скаргу Кримської регіональної митниці
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-6/2568-2001
від 26.09.2001
за позовом Підприємства “Т.С.П. ”
до Кримської регіональної митниці
Про Визнання недійсним талону відмови у здійсненні митного
оформлення № 252 від 25.01.2001 на ВМД № 60000/1/000326 від
25.01.2001
за участю представників:
позивача Е.Мамутова, А.Джелілов.
відповідача О.Трясун - пров. юрисконсульт
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
13.03.2001 (суддя Щепанська О.А.) позовні вимоги задоволене,
визнано недійсним талон відмови у здійсненні митного оформлення
№ 252 від 25.01.2001 на ВМД № 60000/1/000326 від 25.01.2001.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
02.07.2001 (суддя Щепанська О.А.) по цій же справі рішення від
13.03.2001 переглянуто за ново виявленими обставинами. За
результатами перегляду рішення у справі від 13.03.2001
скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що інформаційним
листом Вищого господарського суду України № 01-8/480 від
20.04.2001 роз'яснюється, що суб'єкти малого підприємництва
підчас ввезення товарів на митну територію України зобов'язані
сплачувати податок на додану вартість.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24.09.2001 рішення від 02.07.2001 у справі скасовано,
рішення від 13.03.2001 залишено без змін з посиланням на те, що
останнє прийнято у відповідності з чинним законодавством,
інформаційний лист не може вважатись нововиявленими обставинами.
Кримська регіональна митниця просить рішення та постанову суду
по цій справі скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити
оскільки останні суперечать п. 2.2 ст. 2, ст. 4 Закону України
“Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, позивача звільнено від сплати ПДВ
виключно при реалізації товару на території України.
Вищий господарський суд розглянув подану касаційну скаргу,
вивчив матеріали справи, заслухав представників сторін та
зазначає таке.
Відхиляється клопотання позивача про зупинення провадження у
справі згідно ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки відсутні
відомості щодо розгляду даної справи органом, що вирішує
господарські спори, або відповідне питання компетентними
органами.
Згідно ст. 2.2 ст. 2 Закону України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.97 № 168/97-ВР платником податку є особа, яка ввозить
товари на митну територію України або отримує від нерезидента
роботи для їх використання або споживання на митній території
України, за винятком фізичних осіб не зареєстрованих як платники
податку в разі, коли такі фізичні особи ввозять товари в
обсягах, що не підлягають оподаткуванню.
Виключень для суб'єктів малого підприємництва, які сплачують
єдиний податок вищезазначена норма не містить, зміни до п. 2.2
ст. 2 Закону України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в зв'язку з
прийняттям Указу Президента України “Про спрощену систему
оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого
підприємництва” № 746/99 від 28..06.99 законодавцем не внесені,
а отже ПДВ при імпорті товару сплачується платником єдиного
податку на загальних підставах. Згідно вимог ст. 11 Закону
України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зміни до порядку оподаткування
здійснюються шляхом внесення змін до вказаного Закону.
Відповідно до Класифікатора (додаток № 1 до наказу Державної
митної служби України № 40 від 30.01.98) митні платежі включають
ПДВ, ввізне мито, контроль за сплатою яких покладено на митні
органи.
Що стосується посилання позивача на норми Указу Президента
України “Про внесення змін до Указу Президента України від
03.07.98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності
суб'єктів малого підприємництва”, то цими нормами позивача
звільнено від сплати ПДВ при реалізації товару на території
України, спрощена система оподаткування згідно п. 1 Указу
запроваджується з урахуванням обсягу виручки від реалізації
продукції. Виручкою від реалізації продукції вважається сума
фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на
розрахунковий рахунок за здійснення операцій з продажу товарів.
Об'єкти оподаткування в Указі та Законі “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є різними.
Одночасно Вищий господарський суд констатує, що судом
апеляційної інстанції помилково не прийнято до уваги лист ДПА
України від 18.05.2001 № 3435/6/16-1215; від 17.05.2000
№ 6701/7/16-1220-26, лист Державної митної служби від 19.04.2001
№ 11/5-19-3075, Державного комітету з питань регуляторної
політики та підприємництва від 15.06.2001, які фактично дещо по
іншому висвітлюють обставини справи, доводи сторін.
Апеляційним судом не з'ясовано, чи відшкодовано ПДВ
господарюючому суб'єкту за рахунок споживачів, тобто допущена
неповнота з'ясування обставин справи.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 111-5, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
П О С Т А Н О В И В
1. Касаційну скаргу Кримської регіональної митниці задовольнити
частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного суду у справі
№ 2-6/2568-2001 від 24.09.2001 та всі рішення суду по цій справі
скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Автономної Республіки Крим