Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2008 року Справа № 47/410-07
( Додатково див. рішення Господарського суду Харківської області (rs2172032) )
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н.Д., суддя Бондаренко В.П.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю
прокурора –Бэлашова А.М., посвідчення № 198 від 29.09.2008 року.
представників сторін:
позивача - не з’явився.
першого відповідача – Булавацького К.І., довіреність № 305-2 від 02.01.2008 року
другого відповідача – Марківа Н.В., з належно оформленою довіреністю №1 від 24.04.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача –ТОВ "Кассіопея" (вх. № 2179 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2008 року по справі
за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків, в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, м. Київ,
до
1. Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, м. Харків,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кассіопея", м. Дрогобич,
про визнання недійсним правочину та акту виконаних послуг;
встановила:
В серпні 2007 року заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі позивача - Міністерства промислової політики України до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства, першого відповідача, та товариства з обмеженою відповідальністю "Кассіопея", другого відповідача; в якому прокурор (з урахуванням уточнень до позовної заяви) просить господарський суд визнати недійсним договір № 07/09 від 08.06.2004 року на виконання робіт, укладений між першим та другим відповідачами (далі за текстом - Договір); визнати недійсним акт прийому першим відповідачем виконаних послуг по договору № 07/09 від 08.06.2004 року (далі за текстом - Акт) ; зобов’язати першого та другого відповідача повернути один одному в натурі все, що ними одержано на виконання цього правочину, а саме –зобов’язати ТОВ "Кассіопея"повернути Харківському державному авіаційному орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничому підприємству грошові кошти в розмірі 7150000 грн. 00 коп., одержані за договором № 07/09 від 08.06.2004 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2008 року (суддя Тихий П.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Другий відповідач, ТОВ "Кассіопея", з вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2008 року по справі № 47/410-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні рішення суду першої інстанції були не в повному обсязі з’ясовані всі обставини справи. Зокрема, суд, приймаючи рішення не дослідив повноваження представника ТОВ "Кассіопея"на підписання спірного договору, а також сертифікат типу №ТЛ 0025, крім того, апелянт зазначає, що 17.06.2008 року, 03.07.2008 року та 14.07.2008 року судові засідання були проведені господарським судом першої інстанції без повідомлення ТОВ "Кассіопея"про дату, час та місце судового засідання. В судовому засіданні представник другого відповідача апеляційну скаргу підтримує, просить суд її задовольнити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги безпідставними, в зв’язку з чим просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Позивач в судове засідання не з’явився, надав до Харківського апеляційного господарського суду клопотання з проханням проводити розгляд справи без участі представників міністерства.
Перший відповідач у відзиві вказує, що другий відповідач в своїй апеляційній скарзі не довів, що рішення є незаконним та необгрутнованим, тому просить Харківський апеляційний господарський суд рішення першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу другого відповідача –без задоволення. Представник першого відповідача в судовому засіданні відзив підтримує.
Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Представник другого відповідача заявив клопотання про витребування додаткових доказів по справі
Колегія суддів розглянувши вказане клопотання вважає його не обґрунтованим, оскільки на думку судової колегії подані докази є достатніми для вирішення справи по суті, у зв’язку з чим клопотання другого відповідача задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів наступне.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що 08.06.2004 року між Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничим підприємством, замовник за договором, та ТОВ "Кассіопея", виконавець за договором, укладено договір № 07/09 на виконання робіт. Відповідно до умов договору, другий відповідач зобов'язався надавати першому відповідачеві послуги по укладенню договору купівлі-продажу двох літаків АН-74ТК-300 між першим відповідачем та ВАТ "Укртранслізінг" на протязі 2004 року, із забезпеченням фінансування даного договору, а перший відповідач відповідно до пункту 3.1 договору зобов'язався сплатити другому відповідачеві винагороду за надання послуг за договором у розмірі 7150000 грн. 00 коп., (у тому числі ПДВ –1191666 грн. 00 коп.).
02 вересня 2004 року між 1-м відповідачем та ВАТ Лізингова компанія "Укртранслізінг" укладено договір поставки №023-1-145/2004, відповідно до умов якого, 1-й відповідач прийняв на себе зобов’язання поставити два повітряних пасажирських судна АН-74ТК-300Д, а ВАТ "Укртранслізінг"зобов’язується прийняти літаки та оплатити їх вартість.
20 листопада 2004 року між 1-м відповідачем та 2-м відповідачем було підписано Акт виконаних послуг за договором № 07/09 від 08.07.2004 року, після чого 23 листопада 2004 року 1-й відповідач сплатив другому відповідачеві 7150000 грн. 00 коп., (у тому числі ПДВ –1191666 грн. 00 коп.). за надані ним послуги.
Рішення господарського суду першої інстанції обґрунтовано наступним.
1) Спірний договір № 07/09 від імені директора ТОВ "Кассіопея"підписаний громадянином Головльовим В.Г., який на час підписання договору не був посадовою особою товариства і не діяв в інтересах цієї юридичної особи на підставі довіреності, тощо, оскільки будь-які дані з цього приводу у договорі відсутні.
2) Згідно умов спірного договору 2-й відповідач був зобов’язаний надати 1-му відповідачу послуги по укладанню з ВАТ "Укртранслізінг"договору купівлі-продажу двох літаків АН-74ТК-300, літаки іншої модифікації зазначеним договором не охоплювалися.
3) Підписаний акт виконаних робіт за договором № 07/09 від 20.11.2004 року не містить відомостей щодо того, які саме послуги і коли виконані ТОВ "Кассіопея", а тому у першого відповідача були відсутні правові підстави для підписання 20.11.2004 року вказаного акту і перерахування 23.11.2004 року другому відповідачеві грошових коштів в сумі 7150000 грн. 00 коп.
4) Спірний договір ще при його укладанні не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені цим договором.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку про хибність вищезазначених обставин.
1) Щодо підписання спірного Договору особою, що не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення таких дій судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1,2,3,5,6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до положень статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Пунктом 9.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02/5/111 передбачено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Вирішуючи спір, господарський суд першої інстанції не врахував зазначені положення законодавства та обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме –наступне схвалення юридичною особою ТОВ "Кассіопея"умов спірного договору, шляхом прийняття умов договору до виконання, належне виконанням його умов, підписання акту виконання робіт від 20.11.2004 року, прийняття перерахованих грошових коштів за надані послуги, а також те, що в подальшому, 01.07.2004 року, Головльов В.Б. був призначений на посаду директора ТОВ "Кассіопея", що підтверджується протоколом №2 загальних зборів ТОВ "Кассіопея".
Зазначена вище правова позиція також викладена в постанові судової палати у господарських спорах Верховного Суду України від 12.06.2007 року, прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги у справі за позовом ВАТ "Рокитнівський спецкар’єр"до Управління банку про визнання недійсним договору застави обладнання.
2) Щодо відсутності збігу моделей літаків в договорі № 07/09 на виконання робіт та в договорі поставки № 023-1-145/2004, судова колегія зазначає наступне.
В силу приписів частини 1 статті 16 Повітряного кодексу України, цивільне повітряне судно нової конструкції (нового типу) повинно бути сертифіковано на відповідність його діючим в Україні нормам льотної придатності і мати сертифікат типу.
Відповідно до Сертифікату типу №ТЛ 0025 (а.с.48) –типова конструкція моделі АН-74-ТК300 та АН-74-ТК300Д відповідає чинним в Україні Нормам льотної придатності, що встановлено згідно з національними процедурами сертифікації.
Відповідно до пункту 1.28 Наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил сертифікації типу авіаційної техніки (розділи A, B, C, D, E частини 21 Авіаційних правил України "Процедури сертифікації авіаційної техніки")" від 3 листопада 2000 року N 611, Модифікація –це будь-яка головна, другорядна, акустична або емісійна зміна типової конструкції зразка авіаційної техніки, що стосується його льотної придатності або зачіпає його характеристики, які впливають на навколишнє середовище.
Таким чином, судовою колегією встановлено, моделі літаків АН-74-ТК300 та АН-74-ТК300Д відносяться до одного типу літаків, тому предмет договору укладеного між першим відповідачем та ВАТ "Укртранслізінг"не суперечить меті укладення спірного Договору. Крім того, перший відповідач як замовник прийняв виконання умов Договору щодо укладення договору поставки літаків АН-74-ТК300Д, та визнав таке виконання обов’язків за Договором ТОВ "Кассіопея"належними.
Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, але не визнання угоди недійсною. Така правова позиція міститься у пункті 1 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111.
В судовому засіданні представник першого відповідача пояснив, що літаки, які є предметом договору поставки №023-1-145/2004 до теперішнього часу не виготовлені та не передані ВАТ "Укртранслізінг".
Тобто, невідповідність моделей літаків у договорі № 07/09 на виконання робіт та у договорі поставки № 023-1-145/2004 у будь-якому випадку не може тягнути за собою визнання Договору недійсним, тим більш, враховуючи те, що договір поставки ще не виконаний і може бути сторонами зміненим та доповненим.
3) Крім того, судова колегія не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про недійсність акту виконаних послуг за договором 07/09 від 20.11.2004 року враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 1.1 договору № 07/09 на виконання робіт від 08.06.2004р. Замовник, перший відповідач, доручає, а Виконавець, другий відповідач, приймає на себе надання послуг по укладенню договору купівлі-продажу двох літаків АН-74ТК-300 між Замовником та ВАТ "Укртранслізінг"на протязі 2004 року з забезпеченням фінансування даного договору.
При цьому, відповідно до пункту 2.2 виконавець вправі самостійно обирати способи, методи та засобі виконання покладених на нього послуг. В той же час, відповідно до пункту 2.3. договору, після надання послуг по даному договору сторонами підписується акт приймання-здачі наданих послуг.
Надання будь-яких звітів чи інших письмових підтверджень виконання обов’язків за Договором виконавцем замовнику цим договором не передбачено.
В акті виконаних послуг за договором № 07/09 від 20.11.2004 року перший відповідач підтверджує виконання другим відповідачем умов договору у повному обсязі.
Відсутність переліку виконаних другим відповідачем дій, які здійснені ним з метою виконання умов Договору, не може бути підставою недійсності Акту виконаних послуг за Договором, оскільки цей перелік не встановлений самим договором, а Договір направлений на укладення договору купівлі-продажу двох літаків АН-74ТК-300 між першим відповідачем та ВАТ "Укртранслізінг".
Прокурором та позивачем господарському суду першої інстанції, а також господарському суду апеляційної інстанції не надані докази щодо виявлення органами податкової інспекції порушень при перевірці законності отримання ТОВ "Кассіопея"грошових коштів від першого відповідача.
Таким чином, сам факт укладання Договору поставки № 023-1-145/2004 від 02.09.2004 року між Харківським державним авіаційним виробничим підприємством та ВАТ "Укртранслізінг", і є підтвердженням виконання зобов'язань ТОВ "Кассіопея"перед 1-м відповідачем за спірним Договором, що і підтверджує складений сторонами на виконання умов пункту 2.3. Договору акт виконаних послуг від 20.11.2004 року.
Окремо судова колегія зазначає, що як статтею 20 Господарського кодексу України, так і статтею 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту прав як визнання акту прийому виконаних робіт недійсним.
4) Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спірний Договір ще при його укладанні не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені цим договором, та визнання його недійсним на підставі частини 5 статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Прокурором та позивачем ані під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції, ані в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції на вимогу суду не надано доказів на підтвердження того, що Договір ще при його укладанні не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені цим договором.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що враховуючи категорію даної справи –одним з аспектів якої є використання коштів Державного бюджету, такими доказами, зокрема, могли б бути матеріали кримінальної справи підтверджені вироком суду, порушеної відносно посадових осіб Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства та/або товариства з обмеженою відповідальністю "Кассіопея", матеріали проведеної в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі ревізії фінансової діяльності зазначених юридичних осіб, тощо.
Однак такі докази в ході розгляду справи в господарському суді першої та апеляційної інстанції прокурором не надані. На вимогу Харківського апеляційного господарського суду прокурором надано відповідь на звернення Управління Служби безпеки України в Харківській області "щодо перевірки законності укладення Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничим підприємством із ТОВ "Кассіопея"договору № 07/09 на виконання робіт від 08.06.2004 року", в якому не йдеться про те, що в діях посадових осіб першого та другого відповідача вбачаються ознаки складу злочину, а лише зроблено висновок про те, що на думку прокуратури Харківської області, Договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Лист голови правління ВАТ "Укртранслізінг" № 79/02/07 від 13.02.2007 року, на який посилається прокурор в обґрунтування своїх вимог, на думку судової колегії беззаперечно не свідчить про те, що ТОВ "Кассіопея"не виконувалися дії щодо виконання умов Договору, а також про те, що Договір ще при його укладанні не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, оскільки ВАТ "Укртранслізінг"та ТОВ "Кассіопея"є окремими юридичними особами по окремим договорам.
Судова колегія наголошує на тому, що оспорюваний договір № 07/09 на виконання робіт та договір поставки № 023-1-145/2004 не пов’язані між собою, оскільки сторони та умови договорів різні. Крім того, до договору поставки № 023-1-145/2004 законодавством встановлені особливі умови його укладення з урахуванням вимог Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) , "Порядку використання коштів державного бюджету, які виділяються на надання кредитів для здійснення операцій з фінансового лізингу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 469 від 14.04.2004 (469-2004-п) року.
Також судова колегія зазначає, що предметом розгляду даної справи є саме договір № 07/09 на виконання робіт, а не договір поставки № 023-1-145/2004.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи та зазначає другий відповідач, умови Договору були виконані належним чином, що підтверджується укладеним договором поставки № 023-1-145/2004, актом виконаних робіт за договором 07/09 від 20.11.2004 року підписаним та засвідченим печатками підприємств та оплатою першим відповідачем наданих йому послуг, що в свою чергу свідчить про реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним Договором.
На додаток до вищенаведеного, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про те, що другий відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань господарського суду Харківської області по даній справі призначених на 03.07.2008 року та 14.07.2008 року.
Відповідно до частини пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судов ому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом Харківської області неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями статей 33, 43, 99, 101, пункту 2 статті 103, пункту 2 частини 3 статті 104, статті 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Харківського господарського апеляційного суду
постановила:
Клопотання другого відповідача про витребування додаткових доказів залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2008 року по справі № 47/410-07 скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Сіверін В.І.
Суддя Білоконь Н.Д.
Суддя Бондаренко В.П.