Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стеатит"(надалі ВАТ "Стеатит") б/н від 01.09.2008р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2008р.

у справі № 2/71

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уксіл"(надалі ТзОВ "Уксіл"), м.Перечин

до відповідача: ВАТ "Стеатит", м.Перечин

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ВАТ ЕК "Закарпатттяобленерго", м.Ужгород-Оноківці

про: зобов’язання до укладення договору про спільне використання технологічних мереж споживача –ВАТ "Стеатит" на умовах, запропонованих позивачем

з участю представників сторін:

від позивача: Марамигін П.В. - представник (довіреність у матеріалах справи)

від відповідача: Лошак О.В. –представник (довіреність у матеріалах справи)

від третьої особи: не з’явився

Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 28 ГПК України представникам сторін роз’яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від представників не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.08.2008р. у справі №2/71 позовні вимоги ТзОВ "Уксіл"задоволено повністю, договір надісланий позивачем відповідачу про спільне використання технологічних мереж споживача –ВАТ "Стеатит"вважати укладеним на умовах, запропонованих позивачем в редакції від 14.02.2008р. з моменту набрання рішення суду законної сили, стягнуто з ВАТ "Стеатит"на користь ТзОВ ТзОВ "Уксіл"85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000,00 грн. на відшкодування адвокатських послуг.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що надісланий позивачем відповідачу проект договору про спільне користування електромережею та електрообладнанням з його додатками, повністю відповідає вимогам Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилам користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (z0417-96) , а також Типовому договору, що є додатком №2 до Правил, а його укладення є обов’язковою умовою для абонента, тобто відповідача, оскільки він, по відношенню до позивача, є монополістом з передачі електричної енергії. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що відмова відповідача в укладенні на запропонованих позивачем умовах відповідного договору про спільне користування електромережею та електрообладнанням з посиланням на відсутність здійснення виробничої діяльності підприємством та невідповідністю запропонованих умов договору інтересам відповідача без наведення конкретних умов проекту договору, з якими відповідач не згоден, є безпідставною, оскільки закладені позивачем в договорі умови здійснення спільного використання технологічних мереж, порядок та розмір оплати за надання таких послуг, повністю відповідають вимогам чинного законодавства та є рівнозначними тим, за якими сторони керувались протягом 2007 року.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування підстав апеляційної скарги скаржник покликається на те, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Крім цього, скаржник зазначає, що підключення електроустановки замовника (позивача) до електричної мережі проводиться тільки після повного виконання останнім умов, передбачених п. 5.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж (затв. Постановою НКРЕ від 14.12.2005р. № 1137 (z0042-06) ) і тільки після виконання зазначених дій здійснюється укладення договору, передбаченого Правилам користування електричною енергією (затв. Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (z0417-96) ) та підключення електроустановки позивача до електричної мережі відповідача. Оскільки позивач не виконав умов Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, то відсутні підстави для укладення договору. Також, апелянт зазначає, що судом не взято до уваги питання про те, чи необхідно відповідачу здійснити дії по реконструкції та технічному переоснащенню електричних мереж, пов’язаних з приєднанням електроустановок позивача до технічних електромереж відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ВАТ ЕК "Закарпатттяобленерго"у відзив на апеляційну каргу № 6-5-248 від 22.12.2008 року та в судовому засіданні заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши матеріали справи, подану апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив:

Між ТзОВ "Уксіл"та ВАТ "Стеатит"15.05.2007 року було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, у відповідності до умов якого, зокрема, п.п. 7.1.4, 7.1.5 та невід’ємного додатку до договору за №3, ВАТ "Стеатит"взяло на себе зобов’язання: надати ТзОВ "Уксіл"погодження на підключення в разі необхідності до мереж електроенергії на протязі трьох днів після письмового звернення товариства; визначено використання мереж електроенергії, яка належить ВАТ "Стеатит", на підставі відповідних угод, укладення яких повинне передувати погодженню на їх підключення, а також надання можливості підключення об’єкту товариства до електропостачання напругою 10кВт через РУ-10кв ВАТ "Стеатит"згідно окремо укладеного договору між сторонами.

З метою забезпечення та дотримання умов договору від 15.05.2007р. сторонами було укладено договір, як додаток №3 до договору від 15.05.2007р., про спільне користування електромережею та електрообладнанням ВАТ "Стеатит"на термін до 15.05.2010р. згідно вимог пункту 4.2 договору.

У зв’язку з тим, що укладена між сторонами угода про спільне користування електромережею та електрообладнанням ВАТ "Стеатит"не відображала всіх істотних умов та не містила необхідних додатків, визначених законодавством, зокрема, і тих, що передбачені Типовим договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, затвердженим Правилами користування електричною енергією (постанова НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (z0417-96) з подальшими змінами та доповненнями), що позбавляло позивача можливості укласти відповідний договір про постачання електричної енергії з Перечинською районною електричною мережею, ТзОВ "Уксіл"звернулось до ВАТ "Стеатит"з пропозицію укладення нового тексту договору на умовах, визначених у поданому проекті.

Оскільки відповідач відмовився від укладення договору на умовах, запропонованих позивачем, ТзОВ "Уксіл"звернулось з вимогою про зобов’язання ВАТ "Стеатит"до укладення такої угоди за рішенням суду.

Статтею 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори, головною ознакою яких є їх обов’язковість. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (z0417-96) , у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача.

Крім цього, статтею 277 Господарського кодексу України передбачено, що абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що надісланий позивачем відповідачу проект договору містить усі істотні умови, в тому числі розміри фіксованої плати за надання послуг, наведені в додатку №3 до проекту договору, в повному обсязі відповідає нормативно-правовим актам, якими регулюється порядок укладення таких угод; предмет договору, ціна, права та обов’язки сторін, які повинен містити договір в повному обсязі відповідають вимогам Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилам користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28 (z0417-96) , а також Типовому договору, що є додатком №2 до Правил, а отже, надісланий позивачем відповідачу проект договору про спільне користування електромережею та електрообладнанням з його додатками, повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а його укладення є обов’язковою умовою для абонента, тобто відповідача, оскільки він по відношенню до позивача є монополістом з передачі електричної енергії.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що підключення електроустановки замовника (позивача) до електричної мережі проводиться тільки після повного виконання останнім умов, передбачених п. 5.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж (затв. Постановою НКРЕ від 14.12.2005р. № 1137 (z0042-06) ) і тільки після виконання зазначених дій здійснюється укладення договору, передбаченого Правилами користування електричною енергією (затв. Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (z0417-96) ) та підключення електроустановки позивача до електричної мережі відповідача, судова колегія зазначає, що дані висновки відповідача є необґрунтованими та безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Скаржником не подано жодних доказів, що стали б підставою для скасування рішення господарського суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 22.08.2008 року

залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в

касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І ГПК України (1798-12) .

3. Справу передати в місцевий господарський суд Закарпатської області.