ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Краєвської М.В.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Фірма АНОНС"від 07.11.2008р., м.Львів
на рішення господарського суду Львівської області
від 21.10.2008р. у справі № 27/299
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Фірма АНОНС"(далі - ТзОВ), м.Львів
до відповідача державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство"державного лісогосподарського об"єднання "Львівліс", м.Дрогобич
про стягнення збитків
за участю представників сторін
від позивача Голик Р.М.
від відповідача не з"явився
Права і обов’язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, представнику роз’яснено.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копії ухвали Львівського апеляційного господарського суду адресату (а.с.114).
Рішенням господарського суду Львівської області від 21.10.2008р. у справі № 27/299 (суддя Масловська Л.З.) в позові товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Фірма АНОНС"до державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство"державного лісогосподарського об"єднання "Львівліс"про стягнення 192696грн. збитків - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем належними доказами не доведено розміру збитків, а саме, ні діаметру переданого на зберігання дуба, ні фактичного стану дуба на відповідну дату, обумовленого тривалим його зберіганням, а також тим, що наявні у справі докази свідчать лише про приблизну вартість деревини в загальному, а не саме тієї, яка була передана на зберігання та була втрачена.
Дане рішення оскаржується позивачем –ТзОВ НВП "Фірма АНОНС", оскільки, на думку скаржника, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та порушує законні права та інтереси позивача; просить таке скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Як на підставу для скасування рішення, посилається на те, що суд безпідставно застосував норму ст. 632 ЦК України, яка регулює порядок визначення ціни договору, оскільки позивачем подано позов про відшкодування збитків, які визначались ним як ринкова вартість лісоматеріалу на момент пред"явлення позову. Розмір збитків позивачем обчислений виходячи з розміру найменшого допустимого діаметру половника дуба другого та третього сортів на час подання позову; тощо.
Відповідач вимоги скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.31-133). Зокрема, зазначив, що даний предмет позову вже був предметом розгляду справи №4/1615-15/267, у якій рішенням від 14.11.2006р. господарського суду Львівської області присуджено до стягнення з відповідача 19713,60грн. збитків, в частині вимог про повернення лісоматеріалів провадження у справі припинено. Також посилається на фальсифікацію позивачем документів та свідоме створення ситуації для незаконного збагачення за рахунок підприємств лісового господарства.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
26.06.1999р. між Дрогобицьким ДЛГ (правонаступником якого є відповідач (зберігач) та позивачем (організація) укладено договір №99/26-06/Д про відповідальне зберігання лісоматеріалів, за умовами якого відповідач приймає на відповідальне зберігання лісоматеріали та видає їх по першій вимозі позивача після пред’явлення представником усіх необхідних документів (довіреність, паспорт) (п. п. 2.2., 2.3.договору –а.с.13).
Згідно із п.3.2. договору, незалежно від термінів зберігання зберігач зобов’язується повернути організації лісо- та пиломатеріали таких же якісних та кількісних параметрів.
Пунктом 4.1. договору визначено строк його дії, а саме, з моменту підписання до повної вибірки організацією своїх лісоматеріалів зі збереження.
Докази розірвання чи визнання договору недійсним у встановленому порядку в матеріалах справи відсутні.
30.06.1999р. по акту прийому –передачі товару на відповідальне зберігання на підставі вказаного договору позивач передав, а відповідач отримав 294,84 куб.м. лісоматеріалів, зокрема, пиловник, дуб 2 с. –144,84 м. куб.; пиловник, дуб 3 с. –150 м. куб. (а.с.14). Факт приймання лісоматеріалів на відповідальне зберігання відповідачем не оспорюється.
В подальшому позивач здійснив часткову вибірку лісоматеріалів і станом на 06.06.2002р. на зберіганні у відповідача залишалось 211,61 м. куб. лісоматеріалів, зокрема, пиловник, дуб 2 с. –139,24 м. куб.; пиловник, дуб 3 с. –72,37 м. куб., що підтверджується актом звірки, підписаним повноважними представниками (а.с.15) та не заперечується сторонами у справі.
У зв"язку з погіршення якості лісоматеріалів позивача, відповідач самостійно здійснив їх реалізацію за цінами 1998 року із знижкою 30%. Однак, доказів погіршення якісних характеристик лісоматеріалів, дати і цін їх фактичної реалізації, чи повідомлення позивача про реалізацію отриманих на схов пиломатеріалів відповідачем не надано.
Дані обставини стали підставою для звернення ТзОВ НВП "Фірма АНОНС"з позовом про стягнення з відповідача збитків, які спричинені неналежним виконанням договірних зобов"язань.
Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду –скасуванню, з огляду на наступне:
Спір у даній справі виник з виконання договору зберігання, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 50, 51, 66 Цивільного кодексу України (435-15)
та глав 20, 22 Господарського кодексу України (436-15)
.
Відповідно до ч.1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов"язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч.1 ст. 942 ЦК україни).
Зберігач зобов"язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч.1 ст. 949 ЦК України).
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.11.2006р. у справі №4/1615-15/267 (4/1701-26/258) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Фірма Анонс" до державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" Державного лісогосподарського об’єднання "Львівліс", за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Леополіс-Логістик", встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку за договором зберігання, звернення позивача до відповідача за отриманням лісоматеріалів та їх фактичної невидачі відповідачем, а також факт відсутності у відповідача лісоматеріалів, які б відповідали характеристикам, зазначеним в акті прийому –передачі товару на відповідальне зберігання від 30.06.1999р. Дане рішення чинне на момент розгляду даної справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У зв"язку з невиконанням відповідачем умов договору та відсутністю у відповідача лісоматеріалів, які передані йому на зберігання, позивачем заявлено позов про відшкодування збитків.
Згідно ст. 951 ЦК України, збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі –у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі –у розмірі суми, на яку знизилась її вартість.
Згідно із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, а якщо вимога не була задоволена добровільно – у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задоволити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв‘язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Листом Львівської торгово-промислової палати №19-08-03/ від 11.09.2007р. повідомляється про ринкову вартість пиловника дуба різних сортів, яка, однак, залежить від його діаметру (а.с.24).
Оскільки при здачі на зберігання лісоматеріалів сторони не зафіксували таку його характеристику як діаметр (як якісну характеристику було вказано лише сорт), позивач здійснив розрахунок збитків виходячи з найменшого допустимого діаметру пиловника дуба 2 та 3 сортів –14 см, тобто, з найнижчої ринкової вартості пиловника дуба ІІ та ІІІ сорту, а саме, 525грн. за 1м.куб. пиловника дуба 2 сорту та 426грн. за 1м.куб. пиловника дуба 3 сорту (а.с.35-36).
Тобто, позивач розмір збитків визначив з врахуванням ринкової вартості втрачених лісоматеріалів на час звернення до суду, виходячи з довідки Львівської торгово-промислової палати, як це вимагає норма ст. 623 ЦК України.
Судова колегія зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення відповідачем зобов"язання по договору зберігання, факт заподіяння йому збитків та документально обґрунтовано розмір збитків, а тому оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати як таке, що прийнято при невідповідності висновків суду обставинам справи, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Фірма АНОНС" задоволити.
Рішення господарського суду Львівської області від 21.10.2008р. у справі №27/299 скасувати. Прийняти нове рішення: Позов задоволити.
Стягнути з державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство"державного лісогосподарського об"єднання "Львівліс"на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Фірма АНОНС" 103930,62грн. збитків, 1039,30грн. державного мита за позовну заяву, 519,65грн. державного мита за апеляційну скаргу, 118грн. витрат на інформаційного-технічне забезпечення судового процесу.
Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
|
Головуючий суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.
суддя Краєвська М.В.
|
|