12/206 Про визнання договору застави майна недійсним - 17.12.2008 Прийняття

до відповідача -1: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Стрий Львівської області", м. Стрий Львівської області

до відповідача -2: ТзОВ "ГОСТИННЕ", с. Дуліби Стрийського району Львівської області

за участю третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ "КАРПАТИ-ЕКО", с. Дуліби Стрийського району Львівської області

за участю третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ "ХОЛОДОК", м. Львів

за участю Прокурора Львівської області

про визнання договору застави майна № 122/05-кз від 27.02.06 недійсним

За участю представників сторін:

від прокурора: Макогон Ю.І. (прокуратура Львівської області);

від позивача: Руккас Д.М. –представник (довіреність № 1065 від 01.07.05);

від відповідача - 1: Поврозник А.П. –представник (довіреність № 1364 від 17.10.08); Хмеляк Г.М. –представник (довіреність № 1566 від 25.11.08);

від відповідача - 2: не з’явився.

від третьої особи -1: не з’явився.

від третьої особи -2: не з’явився.

Права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28, 29 ГПК України, роз’яснено.

Відводів складу суду не поступило.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.10.08 у справі № 9/88 (суддя Л.Данко) відмовлено в позові Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, в особі Львівського регіонального відділення до відповідачів: 1) - Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Стрий Львівської області", 2) - ТзОВ "ГОСТИННЕ", за участю третіх осіб: 1) - ТзОВ "КАРПАТИ-ЕКО", 2) - ТзОВ "ХОЛОДОК" та прокурора Львівської області про визнання договору застави майна № 122/05-кз від 27.02.06 недійсним.

З даним рішенням не погоджується позивач – Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, в особі Львівського регіонального відділення, подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та порушення господарським судом Львівської області норм матеріального та процесуального права, на підставі чого просить рішення господарського суду Львівської області від 10.10.08 у справі № 9/88 скасувати, визнати недійсним договір застави майна № 122/05-кз від 27.02.06, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Стрий Львівської області" та ТзОВ "ГОСТИННЕ".

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.08 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 26.11.08.

Відповідач-1 –Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Стрий Львівської області" - з доводами скаржника не погоджується з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 10.10.08 у справі № 9/88 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги –відмовити.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 17.12.08 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.08.

В судове засідання 17.12.08 представники відповідача-2 та третіх осіб не з’явилися, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 3, 4 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.08, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

Представник прокурора Львівської області в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення скаржника, просить рішення господарського суду Львівської області від 10.10.08 у справі № 9/88 скасувати, позов задоволити.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 10.10.08 у справі № 9/88 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги –відмовити.

При цьому колегія виходила з наступного.

Господарським судом Львівської області на підставі документальних доказів, які містяться в матеріалах справи встановлено, що між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Стрий Львівської області" (заставодержатель) та ТзОВ "ГОСТИННЕ" (заставодавець) укладено договір застави майна № 122/05-кз від 27.02.06, згідно п. 1.2 якого предметом застави визначено є основні засоби (обладнання) (майно), перелік яких викладений у Додатку № 1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною. Вірно проаналізовано господарським судом першої інстанції п.п. 7.2, 7.3 договору, якими встановлено час набрання чинності та термін дії даного договору, п. 7.8 договору, яким сторони погодили 10-річний строк позовної давності за цим договором.

Господарський суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, в особі Львівського регіонального відділення, яка є правонаступником Української державної інноваційної компанії, про визнання недійсним договору застави майна № 122/05-кз від 27.02.06, вірно зазначив, що позивач не є стороною за Договором, з позовом про визнання недійсним якого він звернувся до суду.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду на підставі аналізу наявних в матеріалах справи доказів та норм чинного законодавства вірно застосував до спірних правовідносин п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України щодо договору, як підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.

Вірно визначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні також поняття договору, як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а також змісту договору, як умов, на яких сторони погоджуються його виконувати. На підставі викладеного господарським судом вірно зазначено, що оспорюваний договір застави майна № 122/05-кз від 27.02.06 тягне за собою виконання зобов'язань для кола осіб, що його підписали і порушення (недотримання) цих зобов'язань дає підстави для договірної відповідальності.

Вірно застосовано господарським судом Львівської області при вирішенні спору також положення ст. 215 ЦК України, якою передбачено підстави визнання недійсності правочину, а ч. 3 цієї статті встановлено право однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, у випадку, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, на встановлення недійсності правочину в судовому порядку. Поняття "заінтересованої"особи належним чином оцінено місцевим господарським судом при винесенні рішення. Зокрема, колегія погоджується з твердженням про відсутність законодавчого визначення поняття "заінтересована особа", а відтак, і про те, що коло заінтересованих осіб має з'ясовуватися у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Належним чином проаналізовано господарським судом Львівської області при розгляді позовних вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, в особі Львівського регіонального відділення також положення ст.ст. 207, 208 ГК України щодо підстав недійсності господарського зобов’язання та наслідків такої недійсності, а також ст. 188 ГК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України щодо порядку зміни та розірвання договорів, в тому числі в судовому порядку.

На підставі наведеного, беручи до уваги вірно визначений судом першої інстанції статус позивача, як такого, що не був стороною оспорюваного договору, так само як і не є позивач і правонаступником сторін договору, зважаючи на відсутність заміни кредитора, в порядку ст.ст. 512, 513 ЦК України, в оспорюваному зобов’язанні, господарський суд Львівської області дійшов вірного, на думку колегії суддів, висновку про те, що закон не наділяє позивача правом на звернення з позовом про визнання договору застави майна № 122/05-кз від 27.02.06 недійсним.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника на вірно зазначене господарським судом в оскаржуваному рішенні право позивача, яке випливає з норм ст.ст. 16, 387, 392 ЦК України, звернутися за захистом свого права іншим способом, оскільки визначення власника майна за спірним договором не є предметом доказування в спорі про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

Таким чином, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а відтак, скаржник, в порушення положень ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 10.10.08 у справі № 9/88 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Львівської області щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, в особі Львівського регіонального відділення не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.