Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Іваненко Я.Л.

Пантелієнка В.О.

при секретарі: Семеник Т.В.

За участю представників:

від позивача -Чащин С.М. – дов. б/н від 15.12.2008р.,

від відповідача -Оніщук В.М. – дов. №31-28030-02-2/19 від 25.09.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство фінансів України

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.09.2008

у справі № 24/110 (Демидова А.М.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВ Плюс"

до Міністерство фінансів України

третя особа позивача

третя особа відповідача

про скасування наказу та зобов"язання видати ліцензію

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2008р. у справі №24/110 відмовлено МФУ у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду міста Києва від 25.11.2003р. №24/110 на підставі Закону України "Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей" (2630-15) , ст. 58 Конституції України, ст. 117 ГПК України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, МФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, оскільки з 25.06.2005р. запроваджено мораторій на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ТВ плюс" не надало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина четверта статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме:

- якщо його було видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

02.06.2005р. було прийнято Закон України "Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей" № 2630-ІУ (2630-15) , яким запроваджено мораторій на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, передбачену п. 29 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", до прийняття закону про державне регулювання діяльності з випуску та проведення лотерей і грошових розіграшів.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 24/110 були прийняте 25.02.2002р., тобто більш, ніж за три роки до набрання чинності Законом України "Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей" (2630-15) , а наказ на виконання даного рішення, був виданий Господарським судом міста Києва 25.11.2003р.

За таких обставин, норми Закону України "Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей" (2630-15) не мають зворотної сили в часі і не можуть поширюватись на правовідносини з приводу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2002р. у справі № 24/110.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 11.09.2008р. у справі №24/110 – без змін.

Справу №24/110 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.