16/14/778 Про визнання недійсним договору доручення та договору купівлі-продажу цінних паперів - 16.12.2008 Прийняття

про визнання недійсним договору доручення №К-02П/1 від 15.02.2002р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №К-02П/1 від 15.02.2002р.,

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2008р. №16/14/778 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" до Приватного підприємства "Поділлятранссервіс", Закритого акціонерного товариства "Порцелак", Акціонерного товариства "Українські цінні папери", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс Капітал Україна" про визнання недійсним договору доручення №К-02П/1 від 15.02.2002р. відмовлено.

Провадження у справі в частині визнання недійсним договору №К-02П/1 купівлі-продажу цінних паперів від 15.02.2002р. припинено (а.с.174-175, том 1).

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору доручення №К-02П/1 від 15.02.2002р., суд першої інстанції послався на сплив позовної давності та не знайшов підстав для відновлення строку позовної давності.

Припиняючи провадження в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №К-02П/1 від 15.02.2002р., господарський суд зазначив, що на час вирішення спору є рішення господарського суду Київської області від 23.06.2005р. по справі №23/10-2004/16, який вже вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" в повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу позивач стверджує, що:

- позивач не виявляв своєї волі на укладення спірних правочинів, не бажав їх укладати, не мав наміру вступати в такі правовідносини і про існування договорів не міг знати в момент їх складення та підписання, навіть після їх виконання, тому що документи на виконання договорів були складені тією ж особою, що їх підписала без належних повноважень;

- господарський суд першої інстанції не спростував зазначених позивачем поважних причин пропуску позовної давності, тому що усунувся від повного, всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, встановлення дійсних прав та обов'язків сторін. Висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано належних доказів поважних причин пропущеного строку позовної давності, не відповідає матеріалам справи, і свідчить про те, що суд не захотів цих поважних причин побачити;

- місцевий господарський суд безпідставно припинив провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, так як склад учасників по справам №16/14/778 та №23/10-2004/16 відрізняється, а також підстави позову у даних справах є різними;

- враховуючи те, що договір доручення укладений за участі юридичної особи України та іноземного суб'єкта господарської діяльності, то він є зовнішньоекономічним договором і повинен відповідати вимогам ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001р. №201 (z0833-01) ;

- установчим протоколом №1 від 24.05.1999р. ТОВ "Порцелак Лтд." вирішено визначити виконавчий орган товариства в особі директора і обрати Віктора Золотько директором, жодна інша особа не уповноважена вчиняти від імені позивача дій, спрямованих на встановлення, зміну або припинення правовідносин, підписувати угоду;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" не уповноважувалоОСОБА_2на укладення спірного договору, рівно як на вчинення дій від імені ТОВ "Порцелак ЛТД". Даний факт підтверджується висновком №2784 спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20 квітня 2005 року, яким встановлено, що в оригіналі довіреності №7 від 28.02.2001р. на ім'я ОСОБА_2 від імені директора Латвійської компанії SIA "Porzelack Ltd." ОСОБА_4 відтиск печатки від імені компанії SIA "Porzelack Ltd." нанесений не печаткою компанії SIA "Porzelack Ltd.", а іншою печаткою особи, від імені якої вона діяла;

- договір доручення від 15 лютого 2002 року, як зовнішньоекономічний договір від імені ТОВ "Порцелак ЛТД" підписаний особою, не уповноваженою на вчинення таких дій, що в силу вимог ч.6 ст. 382 Господарського кодексу України, ч.5 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", є підставою для визнання його недійсним є підставою для визнання його недійсним.

Представник позивача в засіданні суду підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить скасувати рішення та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.

Представники відповідачів - Приватного підприємства "Поділлятранссервіс", Закритого акціонерного товариства "Порцелак", Акціонерного товариства "Українські цінні папери", Товариства з обмеженою відповідальність "Ренессанс Капітал Україна" в судове засідання не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги 16.12.2008р. були повідомлені належним чином. Про причини нез"явлення представників відповідачів суд апеляційної інстанції не повідомили.

Зважаючи на те, що відповідачі були належним чином повідомлені про здійснення перегляду оскарженого рішення в апеляційному порядку, а також, враховуючи положення ст. 101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати перегляд справи без участі представників відповідачів за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд", перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лт д" підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно договору купівлі-продажу цінних паперів НОМЕР_1 K-4-09-00 від 27.09.2000р. та додаткової угоди до договору купівлі-продажу цінних паперів НОМЕР_1 K-4-09-00 від 27.09.2000р. позивач придбав цінні папери: прості іменні акції, номінальною вартістю одної акції -0,25 грн.

15.02.2002р. між Акціонерним товариством "Українські цінні папери" (повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" (довіритель) укладено договір доручення №К-02П (а.с.16-17 том 1).

Згідно п. 1.1 договору довіритель доручає, а повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя брати участь в договорі купівлі-продажу цінних паперів, в якому довіритель виступає як продавець цінних паперів, а також при необхідності, виконувати інші доручення довірителя, які виникають у зв'язку з виконанням вказаного договору купівлі-продажу цінних паперів. Повірений, в якості керуючого рахунком в цінних паперах, забезпечує переоформлення цінних паперів що продаються, на покупця.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що доручення зазначеним договором купівлі-продажу довіритель продає прості іменні акції ВАТ "Прикарпатпромарматура" в кількості 4 355 566 шт., номінальною вартістю 0,25 грн.

Договір підписаний від імені позивачаОСОБА_2. та скріплений відбитком печатки, від імені Акціонерного товариства "Українські цінні папери" Кирюхиним Б.П. та скріплений відбитком печатки, від імені ТОВ "Зберігач цінних паперів Комекс Брок" Грошевим П.І. та скріплений відбитком печатки.

Згідно Додатку № 1 до Договору доручення № К-01 від 14.02.2002р. довіритель доручає повіреному здійснити дії, щодо виконання функцій керуючого рахунком у цінних паперах № 003255, який відкритий довірителю у зберігача .

Додаток № 1 до Договору доручення № К-01 від 14.02.2002р. підписаний від імені позивачаОСОБА_2. та скріплений відбитком печатки, від імені 3-го відповідача Кирюхиним Б.П. та скріплений відбитком печатки.

15.02.2002 р. між Акціонерним товариством "Українські цінні папери" (повірений), Товариством з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Порцелак" укладено договір № К-02П/1 купівлі-продажу цінних паперів (а.с.96-97 том 1).

Згідно п. 1.1 Договору позивач (продавець) зобов'язується передати у власність покупцю цінні папери, а 2-й відповідач (покупець) зобов'язується прийняти вказані цінні папери та оплатити за них суму, передбачену в договорі. Загальна сума Договору становить 600 000 грн.

Покупець зобов'язується здійснити оплату вартості цінних паперів протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 7.2 Договору сторони засвідчують, що їх уповноважені особи, які підписали цей Договір від їх імені, належним чином уповноважені, і що Договір з моменту його підписання є дійсним.

Договір підписаний від імені позивачаОСОБА_2. та скріплений відбитком печатки, від імені Акціонерного товариства "Українські цінні папери" Керюхиним Б.П. та скріплений відбитком печатки, від імені Закритого акціонерного товариства "Порцелак"ОСОБА_3. та скріплений відбитком печатки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними договору доручення та договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.02.2002р. позивач вказав, що ОСОБА_2, зловживаючи довірою директора ТОВ "Порцелак Лтд" ОСОБА_4, використовуючи чисті аркуші з вчиненим підписом ОСОБА_4, однак без скріплення печатками, виготовив на своє ім'я довіреність №7 від 28.02.2001р. і на її підставі уклав оспорювані договори всупереч інтересам позивача.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно надої позивачем копії довіреності №7 від 28.02.2001р. компанією SIA "Porzelack Ltd." (Латвія) в особі директора ОСОБА_4 уповноважено громадянина України ОСОБА_2, укладати всі дозволені законом угоди по управлінню та розпорядженню майном компанії, зокрема купувати та продавати майно, отримувати належне компанії майно, кошти, цінні папери.

Довіреність видана на три роки (а.с.18 том 1).

Обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на висновок позаштатного спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2784 від 20.04.2005р., зроблений на підставі листа члена правління SIA "Porzelak Ltd" ОСОБА_4, згідно якого в оригіналі довіреності № 7 від 28.02.2001р. на ім'я ОСОБА_2 від імені директора Латвійської компанії SIA "Porzelak Ltd" ОСОБА_4, ксерокопія якого надана до інституту, відтиск печатки від імені компанії SIA "Porzelak Ltd" нанесений не печаткою компанії SIA "Porzelak Ltd", вільні зразки відтисків якої були надані до інституту, а іншою печаткою з аналогічним текстом (а.с.22-24 том 1).

Однак, колегія суддів вважає, що висновок спеціаліста НОМЕР_2від 20.04.2005р. не є належним доказом, так як предметом дослідження була ксерокопія довіреності на ім'я ОСОБА_2, а не є оригінал.

Не був наданий позивачем оригінал вищевказаної довіреності як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач не довів обґрунтованість своїх позовних вимог, і приходить до висновку, що його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що коли на підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в позові саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд ухвалює рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною, порушене право має бути захищене.

Оскільки мотиви суду першої інстанції в частині відмови у позові щодо визнання недійсним договору доручення не призвели до прийняття неправильного рішення, колегія суддів вважає, що в цій частині воно має бути залишено без змін.

Господарський суд першої інстанції припиняючи провадження у справі в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №К-02П/1 від 15.02.2002р. послався на п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як підставу припинення провадження у справі суд першої інстанції врахував наявність рішення господарського суду Київської області від 23.06.2005р. по справі №23/10-2004/16, яким у позові Латвійському товариству з обмеженою відповідальністю "Порцелак ЛТД"" до Закритого акціонерного товариства "Порцелак", за участю третьої особи - Акціонерного товариства "Українські цінні папери" про визнання недійсним договору №К-02П/1 купівлі-продажу цінних паперів від 15.02.2002р. та застосування двосторонньої реституції відмовлено.

Як вбачається з рішення господарського суду Київської області у справі №23/10-2004/16 сторонами були:

- Латвійське товариство з обмеженою відповідальністю "Порцелак ЛТД";

- Закрите акціонерне товариство "Порцелак".

У даній справі сторонами у справі є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд." (SIA "Porzelak Ltd");

- Приватне підприємство "Поділлятранссервіс";

- Закрите акціонерне товариство "Порцелак";

- Акціонерне товариство "Українські цінні папери";

- Товариство з обмеженою відповідальність "Ренессанс Капітал Україна".

Отже, склад сторін у вищевказаних справах відрізняється.

У справі №23/10-2004/16 підставою для визнання договору недійсним вказані ст.ст. 48, 63 ЦК УРСР.

Підставою для визнання недійсним договору цінних паперів у даній справі є посилання на ч.1 ст. 236 ЦК України, ч.6 ст. 382 ГК України, ч.5 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Тому, рішення господарського суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові.

З огляду на викладене, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд", Латвійська Республіка м. Рига задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 25 червня 2008 року у справі №16/14/778 скасувати в частині припинення провадження у справі щодо визнання недійним договору №К-02П/1 купівлі-продажу цінних паперів від 15.02.2002р. та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.