Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Дзюбка П.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна судова адміністрація України

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.11.2008

у справі № 21/118 (Шевченко Е.О.)

за позовом ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

до Державна судова адміністрація України

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 48533,49 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.11.2008 р. по справі № 21/118 позов задоволено частково: з ДСА України стягнуто на користь ВАТ "Оранта" 47 909,12 грн. заборгованості, 479,09 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом не взято до уваги, що 07.07.2006 р. сторонами укладено додаткову угоду про розірвання Договору № 18-01/06/08-03-21/086-06 про проведення державного обов’язкового страхування життя і здоров’я суддів місцевих та апеляційних судів (далі Договір), отже з часу розірвання Договору між сторонами відсутні будь-які договірні відносини. Безпідставним також є збільшення місцевим судом страхового відшкодування на 6 %, адже позивачем не надано жодних підтверджуючих документів щодо такого підвищення. Крім цього, спір непідвідомчий господарському суду, адже стороною у справі є ДСА України, центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, яким допущено бездіяльність, на думку суду, отже не виконано п. 2 Порядку та умов державного обов’язкового страхування життя і здоров’я суддів, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 89 від 14.02.1994 р. (89-94-п) (далі Постанова), тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити за наведених у ній підстав.

Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 02.09.2008 р. ВАТ "Оранта" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ДСА України про стягнення 48 533,49 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що на підставі п. 1, 2 Постанови позивач зобов’язаний виконати рішення Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2008 р. по справі № 22-1648/08. Цим рішенням рішення Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2007 р. змінено, визначено суму відшкодування Жамбровському С.І. в розмірі 45 197,28 грн. Відсутність коштів на спеціальному рахунку ВАТ "Оранта", який заповнюється відповідачем, призведе до виконання рішення суду за рахунок власних коштів, адже Постановою Відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 04.06.2008 р. відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 2-1259 від 24.02.2008 р., тощо.

Позиція ДСА України, викладена в відзиві на позовну заяву, відповідає доводам апеляційної скарги, тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 47 909,12 грн. заборгованості, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив.

Так, задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд посилався на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2007 р. позов Жамбровського Сергія Івановича до ВАТ "Оранта", ДСА України про стягнення страхового відшкодування задоволено частково й з ВАТ "Оранта" стягнуто на користь Жамбровського С.І. 135 591,74 грн. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2008 р. згадане рішення місцевого суду змінено та визначено суду відшкодування на користь Жамбровського СІ. в розмірі 45 197,28 грн., в решті - залишено без змін. Ухвалою Верховного суду України від 30.07.2008 р. рішення Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2008 р. залишено без змін. 04.06.2008 р. Відділом ДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1259, виданого 04.04.2008 р. Печерським районним судом м. Києва, про стягнення з ВАТ "Оранта" на користь Жамбровського С.І. 45 228,18 грн. 10.09.2008 р. платіжним дорученням № 15436 ВАТ "Оранта" перераховано на рахунок ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києва 45 227,28 грн., з них 45 197,28 грн. страхового відшкодування на користь Жамбровського СІ. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2008 р. встановлено, що з 23.03.1993 р. по день винесення цього рішення Жамбровський С.І. працює на посаді голови Вугледарського міського суду Донецького області. 09.02.2006 р. з ним стався нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. 16.02.2006 р. Територіальним управлінням ДСА в Донецькій області складено Акт розслідування нещасного випадку та Акт № 2 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом по формі Н-1. Згідно виданої 25.05.2006 р. Довідки, Жамбровському С.І. встановлено 3 групу інвалідності за трудовим каліцтвом та 40% втрати професійної працездатності.

Відповідно до п. 1,2 Постанови державне обов’язкове страхування життя та здоров’я суддів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Страхові платежі за Державним обов’язковим страхуванням життя та здоров’я суддів, включаючи пов’язані з цим витрати страховиків, уповноважених на здійснення такого виду страхування, в розмірі 6 відсотків загальної суми цих платежів, а також витрати на виплату страхових сум застрахованим, перераховуються Конституційним судом України, Верховним судом України, Вищим господарським судом України, Вищим адміністративним судом України, Державної судовою адміністрацією на спеціальні рахунки страховиків, уповноважених на здійснення такого виду страхування.

Починаючи з моменту затвердження Постанови до внесення змін до неї Постановою Кабінету Міністрів України № 507 від 12.04.2006 р. (507-2006-п) та укладення Додаткової угоди між позивачем та відповідачем 07.07.2006 р. про розірвання Договору, уповноваженим страховиком на здійснення страхування життя та здоров’я суддів було ВАТ "Оранта". Отже, в цей період у відповідача на підставі п. 2 Постанови існувало зобов’язання перед позивачем щодо перерахування страхових платежів за державним обов’язковим страхуванням життя та здоров’я суддів, включаючи витрати позивача в розмірі 6 відсотків загальної суми цих платежів, а також витрати на виплату страхових сум застрахованим. Нещасний випадок з Жамбровським С.І. стався 09.02.2006 р., тобто в момент, коли відповідач мав обов’язок згідно п. 2 Постанови. Відповідач його не виконав, тому за ним рахується заборгованість по сплаті страхового відшкодування в розмірі 45 197,28 грн. (визначено рішенням Апеляційного суду м. Києва). Крім цього, відповідно до п. 2 Постанови відповідач зобов’язаний сплатити позивачу суму витрат в розмірі 6 відсотків від загальної суми платежу, що складає 2 711,84 грн.

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що сума, яка підлягає сплаті відповідачем становить 47 909,12 грн. В стягненні 451,28 грн. витрат, які позивач в розрахунку позовних вимог рахує як інші витрати, місцевий суд відмовив, виходячи з того, що позивачем не надано нормативного обґрунтування для відшкодування цих витрат. Суд першої інстанції також не взяв до уваги твердження відповідача про непідвідомчість даного спору господарському суду з огляду на ч. 1 п. 1 ст. 17 КАС України й ту обставину, що предметом даного спору є стягнення заборгованості з відповідача за договором, а не оскарження його рішення, дії чи бездіяльності, отже на підставі п. 1 ст. 12 ГПК України дана справа підвідомча господарському суду, тощо.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом.

Доводи апелянта про відсутність договірних відносин між сторонами, не заслуговують на увагу, т.як ці відносини припинились лише 07.07.2006 р., це підтверджується наявною в матеріалах справи Додатковою угодою й не заперечується відповідачем.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а скарга – не підлягає задоволенню. Підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2008 р. по справі № 21/118 - без змін.

Матеріали справи № 21/118 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.